Вернуться в главное меню | к списку статей

Подолянин Василь Гречулевич - просвітитель,
діяч національного відродження України середини XIX ст.

Розглядаючи громадянську позицію Василя Яковича Гречулевича. відомий поділлєзнавець Євтим Сіцинський у своїх записках зазначав: "Протоієрей, український проповідник, громадський діяч Поділля. Любив український народ, був дуже прив'язаний до нього. Розмовляв тільки українською мовою і видав українською мовою кілька книжок". Коли ж врахувати, шо саме в першій половині і середині XIX ст. самодержавство стало на шлях заборони української мови і здійснювало політика русифікації, то, цілком зрозуміло, виступ Василя Гречулевича на захист рідної мови і духовної культури свого народу висунув його в розряд непересічних діячів українського національного відродження.

Народився В. Гречулевич у 1791 році в с.Гнатівці на Гайсинщині, у сім'ї сільського священика. В цій родині ніколи не цуралися української мови, любили народні пісні, звичаї і відповідно виховали свого сина. Як тоді було прийнято, В. Гречулевич закінчив Шаргородське духовне училище, в 1810 році вступив до Кам'янець-Подільської духовної семінарії, в якій успішно студіював п'ять років. Деякий час працював викладачем в рідному Шаргородському училищі. 1820 року був висвячений у священики і 50 років свого життя обіймав парафію у с.Ганнополі, що в 30 кілометрах від м.Тульчина на Вінниччині. Якщо більшість таких сільських священиків тоді перетворилися на обмежених служителів культу, як не образно описав теж випускник Подільської духовної семінарії Анатолій Свидницький у романі "Люборацькі", то Гречулевича не засмоктала рутинна буденщина. Він з повною віддачею використав перебування в сільській ойкумені для потреб творчості і просвітництва.

Василь Гречулевич розпочав громадську діяльність у с.Ганнополі з того, що його повсякденною турботою стало навчання української та російської грамоти дітей та дорослих місцевих селян, постійно захищав права селян від свавілля поміщиків, віїсту паючи в судах і складаючи скарги у вищі інстанції. Незабаром авторитет Гречулевича настільки зріс серед населення округи, що поміщики і власті не наважуватися відкрито вживати до нього репресивних заходів. На рубежі 50-60-х років XIX ст. Гречулевич брав участь у комісіях по звільненню кріпаків і в проведенні аграрної реформи.

Водночас неординарність діяльності В. Гречулевича полягала в тому, що він практично єдиний не тільки в Подільській губернії і всупереч розпоряджень царського уряду та єпархіального начальства протягом усього періоду парафіяльної служби провіді вів тільки українською мовою. Мало того, 1849 року він видав "Проповеди на малороссийском языке протоирея й кавалера Василия Гречулевича", що вміщували 59 текстів українською мовою.