Вернуться в главное меню | к списку статей

Л.В. Баженов
м. Кам'янець-Подільський

Видатний дослідник Поділля В.К. Гульдман

     З-поміж плеяди таких визначних дослідників минувшини Поділля другої половини XIX - початку XX ст. як М.Я. Орловський, М.В. Симашкевич, М.І. Яворовський, Й.Й Ролле, Ю.Й. Сіцинський та інших не менш талановитою, але мало помітною постаттю в історіографії був Віктор Карлович Гульдман, автор 12-ти фундаментальних книг і близько сотні статей з статистики, демографії, економіки, історії, археології, культури й природи нашого краю. Цей виходець з німецької родини, що оселився у Кам'янці-Подільському в середині 60-х років ХІХ ст. і звідси І907 року пішов в останню путь, вів настільки скромний образ життя, що про нього не писали тоді місцеві часописи, не помістили репортажі про відзначення його ювілеїв і навіть некрологу. Не збереглась і особової справи В.К. Гульдмана в установах, де він працюваа. Тому й досі про його біографію можемо тільки гадати і складати про нього уяву на основі громадської діяльності та творчої спадщини.
     1886 року В.К. Гульдман поступив на роботу членом-секретарем Подільського губернського статистичного комітету і на цій посаді пропрацював до 1903 року, пройшовши щаблі службовця від колезького регістратора (1887 р.) до надвірного титулярного радника (1893 р.). До 1990 р. варто зауважити, що утворений в 1838 році цей комітет за своєю суттю був чиновницько-бюрократичним органом, який керувався губернаторами і забезпечував владні структури самодержавства офіційними статистичними матеріалами. 3 середині 60 - на початку 80-х років ХІХ ст. зусиллями його нових дійсних членів Й.Й. Ролле, М.В. Симашкевича й інших була здійснена проба перетворити установу в науковий центр Поділля. Так, за ініціативою Й.Й. Роллє статистичний комітет видав у 1885 році двотомну збірку документів "Материлы для истории Подолии". Всупереч опору чиновників, які прагнули зберегти вузьку профільність і корпоративність установи, продовжив справу перебудови статистичного комітету в науковий осередок краєзнавства В.К. Гульдман. В його руках знаходився весь видавничий потенціал організації, і він із завзяттям став готувати й публікувати видання, які виходили за межі компетенції комітету.
     Перший напрям діяльності в комітеті В.К. Гульдмана пов'язаний з відомчим виданням статистичних і довідкових матеріалів про Подільську губернію, Вже 1888 року за його авторством побачили світ збірники "Движение населення в Подольской губернии. (1872 -1886)" і "Справочная книжечка Подольской губернии", в 1895 і 1900 роках - "Подольский адрес - календарь" й ін. За своїм характером ці книги були довідниками для службового користування й всіх тих, хто цікавився подільським краєм. Тут читач й сьогодні може знайти відомості про всі державні й громадські установи, організацій та товариства, що діяли в губернії, про стан населення, промисловості, ремесла, сільського господарства, транспорту і зв'язку, торгівлі, культури, освіти та інших галузей в розрізі губернії та повітів. Сьогодні ці видання, які відзначаються правдивістю і достовірністю викладу статистичних відомостей та фактів, є цінним і об'єктивним джерелом для вивчення Поділля кінця ХІХ - початку XX ст.
     Другим важливим напрямом діяльності В.К. Гульдмана стала багаторічна робота по створенню довідок енциклопедичного характеру про всі населенні місця Подільської губернії, на його авторством оприлюднені книги "Подольская губерния. Опыт географическо-статистического описання" (1889 р.), "Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенньіх пунктов губернии с указанием некотрых справочных о них сведений" (1893 р.), "Поместное землевладение в ІІодольской губернии" (1898, 1903 рр.) й ін. У цих доповнюючих одна одну фундаментальних працях подаються відомості про понад 2600 населених місць Поділля, а яких зазначені перші про них письмові згадки, окремі епізоди історичного розвитку, прізвища їх власників, розподіл в них землеволодіння та інші суттєві соціально-економічні й статистичні показники на час виходу книг. Сьогодні не можливо обійтися без цих праць усім, хто досліджує і популяризує історію міст і сіл краю. При цьому потрібно врахувати, що третина довідок про населенні місця Поділля, поданих у виданнях В.К. Гульдмана, взагалі є першим джерелом для їх вивчення.
     В.К. Гульдман захоплювався не тільки статистичними дослідженнями, але й історією Поділля. Серед його історичних праць особливе місце займає капітальна книга "Памятники старины в Подолии.(Материалы к составлению археологической карты Подольской губернии" (1901 р.). Де видання, на яке надихнули у свій час Й.Й. Роллє і відомий місцевий краєзнавець та колекціонер М.Й. Грейм, стало синтезом опублікованого В.К. Гульдманом протягом 1893-1901 рр. в "Подольских губернских ведомостях" циклу статей, присвяченого археологічним, історико-культурним пам'яткам, скарбам й іншим старожитностям краю епохи первісного суспільства та середньовіччя. Водночас над створенням археологічної карти наполегливо працював Ю.Й. Сіцинський, який опублікував її також у 1901 році в матеріалах XI Археологічного з'їзду. Ця карта Сіцинського одразу ж знайшла визнання в історіографії, хоча в ній тільки перераховувалися і вказувалися місця знаходжень археологічних й інших історичних пам'яток без належної класифікації. Цю прогалину певною мірою заповнюють "Пам'ятники стариньі в Подолии" В.К. Гульдмана, де подано опис цих пам'яток, зазначені основні їх об'єми, прив'язки до території, речового інвентаря, ступені дослідженності тощо. Тому це видання є більш вартісним і кориснішим для науковців, базовим підґрунтям у вивченні давнього минулого Поділля.
     Визнанням наукового авторитету, значного внеску в дослідження Поділля В.К. Гульдмана, стало обрання його дійсним членом-кореспондентом Московського археологічного товариства, дійсним членом подільського церковного історико-археологічного товариства та інших, а головне - активне використання його творчої спадщини в наші дні. Для того, щоб повністю повернути в сучасну історіографію добре ім'я Віктора Карловича Гульдмана, потрібно віднайти і узагальнити його життєпис, скласти повний каталог праць, дати їм належну наукову оцінку.