Вернуться в главное меню | к списку статей

Л.В. Баженов
м. Кам'янець-Подільський

ПРОФЕСОР ПАВЛО МИХАЙЛИНА - ДОСЛІДНИК СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ІСТОРІЇ ПОДІЛЛЯ

З-поміж різнопланових наукових інтересів відомого українського вченого-історика, буковинознавця, освітянина Павла Васильовича Михайлини особливо вагоме місце займають дослідження національно-визвольних змагань кінця ХVI - середини ХVII століть. У цьому контексті чільне місце в його дослідженнях посідає пізньосередньовічна історія такого великого регіону України як Поділля.
Витоки наукових інтересів Павла Михайлини припали на період широкого відзначення в країні у перше повоєнне десятиліття 300-річчя Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Так сталося, що ще будучи студентом історичного факультету Чернівецького державного (нині національного) університету імені Юрія Федьковича в 1947-1951 роки, Павло Васильович попав під вплив талановитого педагога і відомого тоді історика України і, зокрема, дослідника Запорозької Січі та Національно-визвольних борінь під проводом Богдана Хмельницького О.В. Голобуцького, який став його науковим керівником. Саме він окреслив ще студенту, а згодом аспіранту цього ж вузу Павлу Михайлині дослідницьку проблему вивчення становища українських міст та їх мешканців і участі міщанства в Національно-визвольній війні 1648-1654 рр., яка назавжди стала наріжною в його науковому житті. Спочатку наполеглива праця над дослідженням середньовічних джерел з означеної теми завершилась захистом у 1958 році дисертації на здобуття ученого ступеня кандидата історичних наук, а пізніше, в 1981 році у більш широкому аспекті - докторської, присвяченої розгляду життя міст України періоду кінця ХVI - першої половини XVII ст.
Розробляючи різні аспекти міського життя у складний період активної боротьби українського народу за свободу і незалежність кінця ХVI - середині ХVII ст., Павло Васильович сформувався не тільки як один із кращих дослідників даної епохи і як відомий учений, коло наукових інтересів якого вийшло далеко за межі дисертаційних тем. Зокрема, крім загальних проблем історії України, П. Михайлина зацікавився її регіональними аспектами. Вагому частку в його наукових дослідженнях, зрозуміло, зайняла рідна йому Чернівеччина-Буковина, якій він присвятив чимало своїх праць. Водночас учений не був байдужим у науковому плані до таких регіонів як Галичина, Волинь і сусідня Подільська земля, історія яких була драматичною і потребувала спеціальних досліджень.
Наукова зацікавленість пізньосередньовічним Поділлям, яке тоді перебувало під владою Речі Посполитої, вже спостерігається у перших публікаціях та книгах Павла Михайлини. Зокрема, згадки та опис конкретних подій пов'язаних з соціально-економічним розвитком міст на Поділлі та участю їх міщан у Національно-визвольних змаганнях середини ХVII ст. простежується в наукових статтях Павла Михайлини "Ремесло і торгівля в роки Визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.)" (1957), "Участь населення міст України у Визвольній війні українського народу 1648-1654 рр." (1958), "Розвиток міського ремесла на Правобережній Україні в кінці ХVІ - в першій половині ХVІІ ст." (1960), "Соціальна диференціація та класова боротьба міського населення України в кінці ХVІ ст." (1961), "З історії соціально-економічного життя українських міст (кінець ХVІ - перша половина ХVІІ ст.)" (1969), "Міста України - центри ремісничого виробництва (друга половина XVI - перша половина ХVІІ ст.)" (1997) та ін. В цих статтях наводяться відомості про стан ремесла, торгівлі, участі міщан у визвольних боріннях міст Кам'янця-Подільського, Вінниці, Сатанова, Старокостянтинова, Меджибожа тощо.
Більш детальний аналіз українських міст Поділля, їх ролі в національно-визвольному русі кінця ХVІ - середини ХVІІ ст., характеристика специфічних рис даного регіону порівняно з іншими землями України подано у згаданих дисертаційних роботах Павла Михайлини та в його монографіях: "Участь міського населення України у визвольній боротьбі українського народу проти польсько-шляхетського поневолення за возз'єднання з Росією (кінець ХVІ ст.)" (Чернівці, 1969), особливо "Міста України в період феодалізму (до питання про становище міст в умовах іноземного поневолення в кінці ХVІ - в першій половині ХVІІ ст.)" (Чернівці, 1971), "Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569 - 1654 рр.)" (Київ, 1975) та ін. У цих книгах змістовно розглянуті аспекти участі міщан Брацлава, Вінниці, Старокостянтинова, Бара та інших міст Поділля в селянсько-козацькому повстанні під проводом Северина Наливайка в кінці ХVІ ст. та в подіях Національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.
Водночас П.В.Михайлина здійснив спеціальні дослідження історії Поділля доби пізньої середньовіччя, які знайшли відображення у його доповідях і виступах на авторитетних у той час в Україні другій та третій Подільських історико-краєзнавчих конференціях (Кам'янець-Подільський, 1968, 1970) і Всеукраїнських наукових конференціях "Проблеми економічної географії Поділля" (Кам'янець-Подільський, 1988), "Минуле і сучасна Волині" (Луцьк, 1988) й ін. Зокрема, в доповіді ученого "До питання про розвиток ремесла на Поділлі в кінці ХVІ - в першій половині ХVІІ ст.", яка була опублікована в матеріалах другої Подільської історико-краєзнавчої конференції, узагальнено цікаві відомості про кількість і спеціалізацію ремісничих цехів та ремісників у даний період в містах Кам'янці-Подільському, Сатанові, Старокостянтинові, Вінниці й ін. Дослідник дійшов висновку, що незважаючи на поневолення українських міст шляхетською Польщею, вони економічно зростають, стають центрами ремісничого виробництва, яке працювало на широкий ринок. Великою перешкодою, на думку П. Михайлини, на шляху економічного розвитку міст Поділля було соціальне і національне гноблення українських трудівників. Проблеми розвитку міської торгівлі кінця ХVІ - середини ХVІІ ст. на прикладі Поділля розглянув Павло Михайлина на науковій конференції "Проблеми економічної географії Поділля". Зокрема, автор подав статистику торгівців у Кам'янець-Подільському та Сатанові станом на 70-ті роки ХVІ ст., кількості ярмарків у ряді міст краю та асортименту товарів на продаж, а також навів цікаві факти про кількість крамниць у Кам'янці-Подільському, шинків у Вінниці, Меджибожі та інших міст краю в 1654 році. Значною перешкодою у розвитку торгівлі, на думку вченого, були безліч феодальних застарілих норм та важке шляхетське свавілля.
У доповіді, виголошеній на третій Подольскией історико-краєзнавчій конференції, Павло Васильович розглянув аспекти боротьби населення Поділля, головним чином, міщанства проти польсько-шляхетського поневолення на початку Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Зокрема, дослідник подав конкретні факти участі мешканців міст краю у визвольних походах загонів Максима Кривоноса в червні 1648 року, у війську Богдана Хмельницького в часи Пилявецької битви. За допомогою і участю міщан козацько-селянські загони оволоділи в 1648 році містами і містечками Поділля такими, як Бар, Меджибіж, Ярмолинці, Зіньків, Калюс, Городок, Смотрич, Сатанів, Китайгород та ін.
Не полишає Подільську тематику в контексті пізньосередньовічної історії України Павло Михайлина і на порозі ХХІ століття. Зокрема, вчений опублікував у журналі "Краєзнавство" за 1999 рік ґрунтовне дослідження "Населення Брацлава у Визвольній боротьбі українського народу в кінці ХVІ століття", яке побудовано на солідних історичних джерелах та на нинішніх методологічних засадах вітчизняної історичної науки. В основі статті лежать зібрані і узагальненні цікаві й маловідомі факти масової участі східних подолян, в тому числі м. Брацлава, в селянсько-козацьких повстаннях під проводом Криштофа Косинського (1591-1593) і особливо під проводом Северина Наливайка (1594-1596).
Отже, своїми спеціальними і дотичними дослідженнями соціально-економічної і політичної історії Подільського регіону доби пізнього середньовіччя професор П.В.Михайлина посів провідне місце серед поділлєзнавців. Вшановуючи 80-ти річний ювілей поважного метра української історичної науки Павла Васильовича Михайлини, очікуємо від нього нових творчих успіхів та цікавих праць, у тому числі з історії Подільського краю.