арх≥тектура / арх≥тектори / Ќ.Ћогвин / ™.ѕламеницька / стор. 3

™.ѕламеницька з роб≥тниками  ам.-ѕод≥льськоњ реставрац≥йноњ майстерн≥. 1971 р.1970 року в  ам'¤нц≥-ѕод≥льському було створено ћ≥жобласну науково-реставрац≥йну виробничу майстерню. ѕередбачалос¤ значно зб≥льшити обс¤ги реставрац≥йних роб≥т ≥ њх належало забезпечувати проектною документац≥Їю. ™.ѕламеницьк≥й запропонували очолити науково-досл≥дний реставрац≥йний в≥дд≥л, ¤кий мав працювати над об'Їктами  ам'¤нц¤-ѕод≥льського. Ќедовго вагаючись, у червн≥ 1970 року вона перейшла працювати до ”крањнського спец≥ального науково-реставрац≥йного виробничого управл≥нн¤ (1980 року його проектно-реставрац≥йн≥ в≥дд≥ли реорган≥зовано в ≥нститут "”крпроектреставрац≥¤").

ѓй пощастило сформувати колектив, ¤кий упродовж к≥лькох рок≥в ¤вл¤в собою гурт однодумц≥в ≥ друз≥в. ”с≥х вона вм≥ла зац≥кавити роботою. «≥ сп≥вроб≥тниками була простою, дел≥катною в сп≥лкуванн≥, терпл¤чою.  оли виникала потреба, сама опрацьовувала найскладн≥ш≥ питанн¤. « нею було неймов≥рно ц≥каво працювати на об'Їкт≥, њњ досл≥дницький запал передававс¤ вс≥м. ¬однораз легкоњ роботи не об≥ц¤ла. якщо йшлос¤ про принципов≥ моменти, вм≥ла бути твердою, не розум≥ла й не прощала байдужост≥ до справи. —ама надзвичайно працьовита, вона вимагала того ж ≥ в≥д своњх сп≥вроб≥тник≥в. Ќе мала жодних ≥нших зац≥кавлень, кр≥м роботи. ” в≥др¤дженн¤х проводила на об'Їктах ус≥ вих≥дн≥, щиро дивуючись, чим ≥ще можна займатись. ” в≥дд≥л≥ було ст≥йке переконанн¤: ус≥ найц≥кав≥ш≥ в≥дкритт¤ п≥д час в≥др¤джень здеб≥льшого припадають на суботу або нед≥лю.

„ерез в≥дд≥л пройшло багато людей, зокрема й автор цих р¤дк≥в. јле найдорожчими дл¤ ™.ѕламеницькоњ були спогади про перших њњ колег, з ¤кими вона починала - —ерг≥¤ Ѕуркацького, Ћеон≥да Ћернера, јнатол≥¤ “юпича, ѕавла  рисоченка, ёл≥¤ Ћ≥фшиц¤, ¬≥ктора √убернатора, ¬алентина «ор≥на, √алину ƒ¤дюшенко, Ћеон≥да  рощенка, ќльгу яблуновську, Ќаталю —идорову, ¬алентину Ѕ≥рюкович, ¬адима ¬ащенка, ¬асил¤ Ѕез¤к≥на, Ћ≥д≥ю —в≥чкарьову. «годом прийшли ¬≥ктор ѕолегкий, —тан≥слав  ривуца, Ќатал¤ ћал≥й, Ќатал¤ ™дина, Ћариса „екурда, Ћеон≥д ’≥лай, ™вген «ахарченко та ≥нш≥. ’тось склав таку примовку: " ам'¤нець-ѕламеницький ≥ р≥чка “юпич, ≥ така  ривуца- ривуца, ≥ тече ѕолегко-ѕолегко..."

™.ѕламеницька ≥ —тарий замок.  аи.-ѕод≥льський. 1968 р.Ѕ≥льш≥сть ≥з тих, хто починав працювати з нею, залишилас¤ в реставрац≥њ назавжди. ¬они були рухливими ≥ непосидючими (це взагал≥ риса реставратор≥в ≥ досл≥дник≥в - ≥нш≥ люди в ц≥й профес≥њ просто не затримуютьс¤), завз¤тими, призвичаЇними до пох≥дних умов ≥ до м≥н≥муму побутових вигод. јдже доводилос¤ часто й надовго вињздити у в≥др¤дженн¤. ќкр≥м  ам'¤нц¤, в≥дд≥л працював ≥ на ≥нших об'Їктах ѕод≥лл¤, зокрема найун≥кальн≥ших оборонних церквах у —утк≥вц¤х та Ўар≥вц≥. ƒосл≥джуючи замок у  ременц≥, ™.ѕламеницька й ј.“юпич ви¤вили його давнЇ муроване ¤дро IX стол≥тт¤.  ожний досл≥джений об'Їкт приносив в≥дкритт¤.  ожний в≥дреставрований об'Їкт був св¤том. «а час ≥снуванн¤ в≥дд≥лу (1971 -1984) проектними роботами в  ам'¤нц≥ було охоплено 39 споруд —тарого м≥ста.

ќц≥нюючи методичний п≥дх≥д ™вген≥њ ѕламеницькоњ до реставрац≥њ, сл≥д зазначити, що в≥н ¤кнайточн≥ше в≥дпов≥дав основн≥й засад≥ ¬енец≥йськоњ харт≥њ:
–еставрац≥¤ припин¤Їтьс¤ там, де починаЇтьс¤ г≥потеза". як властивий реставратор, ™.ѕламеницька спов≥дувала Їдиний принцип - "не нашкодити". ѓњ метод пол¤гав у вичерпн≥й науков≥й аргументац≥њ реставрац≥йного вир≥шенн¤. ѕерш н≥ж додати втрачений елемент, вона багато раз≥в перев≥р¤ла проектне вир≥шенн¤;
провадила метролог≥чн≥ досл≥дженн¤, шукала аналоги, робила численн≥ еск≥зи. яскравим прикладом цього п≥дходу Ї в≥дновленн¤ даху на башт≥ –ожанц≥ —тарого замку. ƒосл≥дниц¤ провела складн≥ передпроектн≥ арх≥вн≥ пошуки, визначила низку аналог≥в, поглибила датуванн¤ башти до XIV стол≥тт¤. ” камен¤рському знаку на б≥локам'¤ному портал≥ њњ першого ¤русу вона в≥дкрила своЇр≥дний "вавилон" башти, за ¤ким провела метролог≥чний анал≥з розпланувально-просторового вир≥шенн¤ споруди. Ќа п≥дстав≥ встановлених законом≥рностей визначила висоту перв≥сного даху. ƒл¤ перев≥рки його оптичного сприйн¤тт¤ ѕ. рисоченко виконав високохудожн≥й макет башти в м≥рил≥ 1/50 (збер≥гаЇтьс¤ в  ам'¤нець-ѕод≥льському ≥сторичному музењ), з ¤кого зробили численн≥ фотограф≥њ з р≥зних точок. ≤ т≥льки п≥сл¤ цього було видано робоч≥ кресленики проекту.

ѕор≥вн¤но з обс¤гом досл≥дницьких роб≥т суто реставрац≥йн≥ доповненн¤ на пам'¤тках ™.ѕламеницька зводила до науково обгрунтованого м≥н≥муму. ÷е засв≥дчуЇ найвищий ступ≥нь профес≥онал≥зму. ѓњ реставрац≥йн≥ роботи дор≥внюють найкращим Ївропейським зразкам.

™.ѕламеницька започаткувала в  ам'¤нц≥ новий напр¤м роб≥т - в≥дновленн¤ середньов≥чноњ житловоњ забудови —тарого м≥ста, що њњ п≥сл¤ в≥йни було практично знищено. ¬она була переконана, що без в≥дбудови середньов≥чного житла м≥сто н≥коли не матиме переконливого ≥сторичного колориту. 1977 року за њњ проектом в≥дбудовано перший житловий об'Їкт - будинок в≥рменського св¤щеника. ≈фект ц≥Їњ реставрац≥њ перевершив ус≥ спод≥ванн¤. «годом було опрацьовано проекти ще к≥лькох будинк≥в, зокрема кам'¤ниць на –инку.

” травн≥ 1977 року —таре м≥сто д≥стало статус ƒержавного ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника. ¬ обірунтуванн≥ потреби створенн¤ його ™.ѕламеницька вз¤ла активну участь. јле под≥¤, на ¤ку так довго чекали, стала початком драматичного дл¤ досл≥дниц≥ пер≥оду. ƒирекц≥ю запов≥дника сформували з випадкових людей. якщо ран≥ше науково-методичн≥ питанн¤ можна було вир≥шувати в столиц≥, то тепер з'¤вилас¤ м≥сцева структура, ¤ка почала вс≥л¤ко обмежувати досл≥дженн¤, мотивуючи це тим, що "забагато науки ≥ мало проект≥в".

”  ам.-ѕод≥льському замку. «л≥ва направо: ¬,ѕетичинський, ™.ѕламеницька, ≤.ћогитич, ќ.ћельник, Ѕ.Ѕокало. 1965 р.’арактеризуючи тод≥шню ситуац≥ю, ™вген≥¤ ѕламеницька писала: "”св≥домлений реставраторами масштаб наукових завдань з в≥дродженн¤ ун≥кального м≥стобуд≥вного комплексу середм≥ст¤ вже з моменту орган≥зац≥њ запов≥дника суперечив вкрай обмеженим у¤вленн¤м тод≥шнього кер≥вництва ц≥Їњ адм≥н≥стративноњ структури щодо майбутнього —тарого м≥ста. ѕон¤тт¤ "регенерац≥њ", що сприймалос¤ реставраторами вже наприк≥нц≥ 70-х рок≥в ¤к Їдиний методичний п≥дх≥д до роб≥т у запов≥днику, ≥снувало поза межами св≥домост≥ тих, хто виступав њх замовником. ћисленн¤ такими фаховими категор≥¤ми, ¤к "оборонна система м≥ста" або "м≥стобуд≥вний ансамбль ринку" на практиц≥ блокувалос¤ неймов≥рними з погл¤ду здорового глузду замовленн¤ми на "реставрац≥ю 100 м2 фасаду башти ратуш≥", перманентними зм≥нами самих об'Їкт≥в реставрац≥њ та програм њх функц≥онального пристосуванн¤ (включно з переробками в натур≥), припиненн¤м ф≥нансуванн¤ реставрац≥йних роб≥т в≥дразу п≥сл¤ досл≥джень тощо. ÷им по¤снюЇтьс¤ стрибкопод≥бний, уривчастий характер реставрац≥њ, чимало розпочатих ≥ незавершених об'Їкт≥в, а також значний масив нереал≥зованоњ проектноњ документац≥њ, включаючи затверджен≥ проекти".

™.ѕламеницька говорила про наукову регенерац≥ю —тарого м≥ста, про потребу докладноњ ≥сторико-арх≥тектурноњ ≥нвентаризац≥њ, про створенн¤ концепц≥њ м≥стобуд≥вноњ реставрац≥њ запов≥дника. ѓњ аргументи не сприймали ан≥ в  ам'¤нц≥, ан≥ в  иЇв≥ - вважалос¤, що реставраторка т≥шить своњ науков≥ амб≥ц≥њ. ƒл¤ ™.ѕламеницькоњ вз≥рцем п≥дходу до справи комплексноњ регенерац≥њ втраченого внасл≥док в≥йни ≥сторичного передм≥ст¤ була методика польського реставратора яна «ахватовича, застосована до ≥сторичного передм≥ст¤ ¬аршави. ≤ сам професор я.«ахвотович був ≥деалом профес≥йного подвижництва. јле вона в той час не знаходила однодумц≥в серед тих, в≥д кого залежало ухваленн¤ р≥шень. “од≥ ще не було прийн¤то ¬ашингтонськоњ харт≥њ, де окреслено п≥дх≥д до збереженн¤ ≥сторичних м≥ст. ¬она з'¤вилас¤ аж 1987 року. ™.ѕламеницька принаймн≥ на п'¤ть рок≥в випередила св≥й час.

 оли, досл≥джуючи п≥двали двох середньов≥чних кам'¤ниць на –инку, реставратори знайшли рештки давньоруських жител, тод≥шн≥й директор запов≥дника ј.Ѕасюк сказав: "™вген≥Ї ћихайл≥вно, ви н≥кому про це не каж≥ть, а то почнуть писати, понањжджають... ћи в цьому м≥сц≥ туалет зробимо". ™.ѕламеницька п≥дн¤ла на ноги археолог≥в. “уалет довелос¤ перенести.

ѕон¤тт¤ регенерац≥њ в т≥ часи ще не вв≥йшло до арсеналу профес≥йних пон¤ть державних "охоронц≥в". —ередньов≥чний ринок  ам'¤нц¤ з "подач≥"  ам'¤нець-ѕод≥льськоњ √оловарх≥тектури планували забудувати сучасними дво-, триповерховими будинками. ƒл¤ цього треба було залити бетоном автентичн≥ середньов≥чн≥ сутерени кам'¤ниць XIV-XV стол≥ть ≥ звести дво-, триповерхов≥ будинки непевноњ стильовоњ характеристики. ” столиц≥ не заперечували. "яка регенерац≥¤? ™вген≥Ї ћихайл≥вно, ви завжди б≥жите поперед паровоза", - сказав њй тод≥шн≥й сп≥вроб≥тник ƒержбуду ќ. осаревський. ѕо-своЇму в≥н мав рац≥ю:

™.ѕламеницька трохи випередила час. јле њй усе ж таки вдалос¤ силами в≥дд≥лу зробити основну частину науковоњ ≥нвентаризац≥њ —тарого м≥ста. ѓй вдалос¤ довести, що треба в≥дбудувати по-варварському роз≥бран≥ п≥сл¤ в≥йни середньов≥чн≥ кам'¤ниц≥ на –инку, арх≥вн≥ кресленики ¤ких збереглис¤. ѓй нав≥ть пощастило "п≥дн¤ти" перш≥ два будинки. “од≥шн≥й секретар м≥ськкому ј.Ѕуданцева за¤вила: "«а таку "реставрац≥ю" треба в тюрму саджати!"

“епер на площ≥ –инок в≥дбудовують на давн≥х п≥двалах ’≤V-’V≤≤ стол≥ть будинки, ¤к≥ 15 рок≥в тому, здавалос¤, були приречен≥, бо з висоти своњх посад службовц≥ не давали њм шансу вц≥л≥ти. јле дл¤ реставратора найвища посада завжди належить ѕам'¤тц≥. ≤ справд≥, де ж тепер под≥лис¤ чиновники, ¤к≥ "вершили" долю запов≥дника?

™.ѕламеницька з ј,“юпичем (зл≥ва) та —.Ѕуркацьким п≥д час розкоп≥в  ременецького замку. 1973 р.1979 року внасл≥док д≥њ ірунтових вод обвалилас¤ частина п≥дп≥рного муру, що обмежував дорогу б≥л¤ —тарого замку. ¬ завал≥ було знайдено рештки одного з п≥лон≥в ѕ≥льного мосту, збудованого 1544 року. ѕан≥ ™вген≥¤ методом б≥олокац≥њ визначила м≥сцеположенн¤ решти шести п≥лон≥в, невдовз≥ њх викопали. Ќа основ≥ досл≥дженн¤ решток дерев'¤ноњ конструкц≥њ, ¤к≥ добре збереглис¤ у вологому грунт≥, було реконструйовано систему опор ун≥кального мосту й опрацьовано проект реставрац≥њ його разом з в'њзною ѕ≥льною брамою. ќднак проект, затверджений ƒержбудом ”–—–, був не до вподоби тод≥шньому м≥сцевому кер≥вництву, ¤ке мр≥¤ло в≥дкрити у запов≥днику транзитний рух "≤карус≥в". –озм≥ри в≥дтворюваноњ реставраторами м≥ськоњ брами аж н≥¤к не в≥дпов≥дали розм≥рам ""карус≥в", а запропонован≥ реставраторами м≥кроавтобуси своЇю чергою не в≥дпов≥дали прожектам тод≥шн≥х голови ≥ головного арх≥текта м≥ста. ”продовж трьох рок≥в п≥сл¤ затвердженн¤ проекту розкоп сто¤в просто неба, рух по дороз≥ було припинено, мешканц≥ м≥ста справедливо обурювалис¤. —итуац≥ю "розв'¤зали" блискавично. ” передвиборну кампан≥ю 1982 року м≥сцева влада настроњла громадську думку проти науковц≥в-реставратор≥в, ¤к≥ н≥бито "не хот≥ли" в≥дкривати рух м≥ського транспорту. Ќеначе по тривоз≥ п≥дн¤ли учн≥в техн≥кум≥в ≥ студент≥в ≥сторичного факультету пед≥нституту. ћ≥сцева преса писала, ¤к завз¤то вони засипали руњни, перевиконуючи денн≥ норми. Ќе допомогли й телеграми, ¤к≥ ™ .ѕламеницька над≥слала до –ади ћ≥н≥стр≥в та ÷   ѕ” з сус≥днього м≥ста ’отина. ѕрот¤гом л≥чених дн≥в розк≥л разом ≥з рештками мосту й брами засипали буд≥вельним см≥тт¤м, але автомоб≥льний рух на трас≥ так ≥ не було в≥дкрито з огл¤ду на авар≥йн≥сть њњ.

“од≥, 1982 року, запов≥дник простував до "цив≥л≥зац≥њ". ј ™.ѕламеницька, вважалос¤, своњми досл≥джен¤ми "т¤гнула" його назад, до середньов≥чч¤. “акий реставратор м≥сту був не потр≥бен. «акрутилас¤ компарт≥йна машина. «а два роки вона "перемолола" все - в≥дд≥л було розформовано, ™.ѕламеницьку усунуто в≥д роб≥т у  ам'¤нц≥, понижено на посад≥, об'Їкти передано ≥ншим виконавц¤м. як це робилос¤ практично, не надто вже й важливо. ћетоди таких акц≥й н≥коли не в≥дзначалис¤ високою моральн≥стю. ўе працюють люди, руками ¤ких знищено проектний колектив. Ѕог њм судд¤.

ƒл¤ пан≥ ™вген≥њ це був смертельний удар, в≥ддавнений у час≥. ≤ хоч на захист њњ стали пров≥дн≥ фах≥вц≥, преса, телебаченн¤, позиц≥йне протисто¤нн¤ владних структур було жорстким ≥ тривалим. ѕ≥сл¤ 1984 року ™.ѕламеницька вже н≥коли не прињжджала до  ам'¤нц¤.  омусь в≥д цього там полегшало - на ¤кийсь час менше стало проблем. јле —таре м≥сто осирот≥ло. ¬они були спор≥днен≥ - ™.ѕламеницька ≥  ам'¤нець. “ак≥ зв'¤зки рвутьс¤ дуже бол≥сно.

™.ѕламеницька й √.Ћогвин з≥ студентами п≥д час розкоп≥в у —тарому замку. 1960 р.ѕан≥ ™вген≥¤, виконуючи поточну роботу в ≥нститут≥ "”крпроектреставрац≥¤", обстежувала замки ѕод≥лл¤, писала статт≥ дл¤ чотиритомного каталогу пам'¤ток арх≥тектури ”крањни, складала паспорти на окрем≥ пам'¤тков≥ споруди. ѕ≥зн≥ше, працюючи в ≥нститутах "”крзах≥дпроектреставрац≥¤" (1992-1993) ≥ Ќƒ≤“≤јћ (1993-1994), не полишала своњх досл≥джень. ¬еличезний, з≥браний за багато рок≥в роботи матер≥ал потребував осмисленн¤. «'¤вилис¤ вимушен≥ можлив≥сть ≥ час дл¤ теоретичних розважань ≥ узагальнень, нових публ≥кац≥й, час, ¤кого реставратор, що працюЇ "на виробництво", практично не маЇ. ќсобистим арх≥вом, у ¤кому, окр≥м виписок, обм≥рних крок≥в, польових щоденник≥в, фотоф≥ксац≥њ, реконструкц≥й, були дес¤тки к≥лограм≥в буд≥вельних розчин≥в, з≥браних нар≥зних об'Їктах  ам'¤нц¤ за майже 30 рок≥в роботи, - вона розпор¤дилас¤ ¤к правдивий учений. ѕерегл¤нула весь перейдений досл≥дницький шл¤х ≥ дала в≥дпов≥д≥ на питанн¤, ¤к≥ в поточних реставрац≥йних будн¤х залишалис¤ "на пот≥м". “епер њњ найближчою колегою стала донька ќльга, ≥сторик арх≥тектури, змалку прив'¤зана до  ам'¤нц¤ - "династичне" ≥ профес≥йно. —вою працю в≥д початку 80-х рок≥в вони спр¤мували на пошуки джерел урбан≥стичноњ ≥ оборонноњ системи м≥ста. ” результат≥ сформувалас¤ нова концепц≥¤ походженн¤  ам'¤нц¤ на ѕод≥лл≥, в ¤к≥й давньоруський етап, що вважавс¤ перв≥сним, поступивсь ≥ще давн≥шому - перших стол≥ть нашоњ ери. ÷≥й проблем≥, що в≥дкриваЇ широк≥ науков≥ перспективи дл¤ студ≥юванн¤ арх≥тектури ѕод≥лл¤, досл≥дниц≥ присв¤тили сер≥ю сп≥льних публ≥кац≥й, частина ¤ких побачила св≥т уже по смерт≥ ™вген≥њ ѕламеницькоњ.

—тор≥нка   |    |  3  |