Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ПРО ЩО РОЗПОВІЛИ ФРЕСКИ

У північно-західній частині міста, по вул. К. Маркса, колишній Татарській, Петропавлівській, розташована невеличка тридільна, трьохконхова споруда. Це - Петропавлівська церква, пам'ятка архітектури XVI століття.

Для пам'ятки характерна простота в архітектурі: приземкувата споруда, стіни посилені контрфорсами, кам'яна огорожа. Такого типу церкви (конхові) були найбільш розповсюджені на Поділлі, Буковині, Галичині в XV- XVI століттях. Перші документальні згадки про церкву відносяться до XVI століття. На плані Томашевича 1672 року Петропавлівська церква позначена латинською літерою Р. У ХІХ столітті з західної сторони до церкви добудовується дзвіниця.

У 1987 році розпочато ремонтно-реставраційні роботи на Петропавлівській церкві. Роботи виконує Кам'янець-Подільська міжобласна реставраційна майстерня. Проектно-кошторисна документація виготовлена Львівським філіалом інституту "Укрпроектреставрація". На сьогодні завершуються роботи по реставрації фасадів, відремонтована покрівля. Проводиться консервація фрагментів унікального фрескового малювання, яке випадково було виявлено у процесі ґрунтовних досліджень. Група художників-реставраторів Київської міжобласної госпрозрахункової спеціальної наукової реставраційної виробничої дільниці по реставрації творів мистецтва в складі В. Полуніна, Т. Марампольської, В. Журахівської, В. Степанова під керівництвом А. Марампольського шляхом розширеного зондажу виявила декілька періодів настінного живопису. Найбільш пізній датується XVIII-XIX ст. ст.

Під потужним шаром штукатурки, шпакльовки, набілів виявлені фрагменти двох періодів настінного малювання. По нечисленних фрагментах можна було зробити висновок, що фрески відносяться до часу спорудження храму і мають неабияку велику історико-культурну, мистецьку вагу. Відомо, і про це засвідчує доктор мистецтвознавства Г.Н. Логвин, в історії українського монументального малярства саме цей період не представлений жодною достовірною пам'яткою. Отож, фрески відносяться до XVI століття і мають велику історичну цінність.

На передолтарній арці збереглися фрагменти малювання рушника, який з обох сторін підтримують ангели. Можна зробити припущення, що це сюжет з Євангелія - "Нерукотворний спас". На північній стіні верхнього ярусу збереглася композиція сюжетів Апокаліпсиса - "Одкровення Іоана": "...и видел я другаго Ангела сильнаго, сходящаго с неба, обличенного облаком, над головою его была радуга, и лицо его как солнце, и ноги его как столпы огненные..."

На південній стіні верхнього яруса збереглася композиція сцени з сюжетів переслідування перших християн, а також життя святого Стефана з "Діяння святих Апостолів".

Техніка виконання - фрескове настінне малювання. "Фреска" в перекладі з італійського - свіжий. Це живопис по сирій штукатурці фарбами, розведеними на воді. Тут же використовувалась техніка живопису - фреска-секо. Живопис по сухій штукатурці фарбами, розведеними на вапняному молочкові.

У нижньому ярусі настінне малювання представлене фрагментами архітектурного пейзажу - башта, місто. У віконних нішах зберігся рослинний фрагмент. Все це дозволяє зробити висновок (про це також засвідчив доктор мистецтвознавства Г.Н. Логвин), що в живописі Петропавлівської церкви відтворено той етап розвитку українського мистецтва, коли відбувається зміна образкової мови малярства, становлення реалістичних засобів, не пориваючи разом з тим з традиційними прийомами.

У процесі консервації художники-реставратори закріплюють фрагмента живопису спеціальним розчином синтетичних матеріалів. В місцях, до відшаровується штукатурка, її закріплюють шляхом ін'єкції розчином поліхлорвінілової смоли. Щоб запобігти в майбутньому руйнуванню штукатурки, проводиться її боргування і покриття розчином кремнієвоорганічної смоли.

У майбутньому планується реставрація збережених фрагментів і реконструкція на ватмані недостатніх деталей для експозиційного показу. Роботи на пам'ятці архітектури завершуються. Загальний їх обсяг складає більше 100 тисяч карбованців. У майбутньому в Петропавлівській церкві планується розмістити музей древнього живопису.

Новикова Г., Марампольський А.
Про що розповіли фрески // Прапор Жовтня, 1988. - 1 жовтня.