Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Притулок незайманої краси

У південно-східній частині Подільської височини є невеликі вапнякові пасма з казковими, мальовничими вершинами. Це залишки тропічного Сарматського моря. У неогеновому періоді кайнозойської ери десь біля 20-25 мільйонів років тому, хлюпалися тут його хвилі. Під час утворення нинішніх Карпатських гір море відступило, а рештки його органічного світу стали основою для утворення величезних коралових рифів, котрі називаються товтрами.

Головне їх пасмо простягається приблизно на 250 кілометрів, перетинаючи Поділля від Молдавії і аж до східних районів Львівської області. Ширина його на всьому протязі не скрізь однакова: в одних місцях вона сягає 2-3, в інших 15-20 кілометрів. Товтрове пасмо здіймається над навколишньою місцевістю у середньому на 50-70 метрів. І лише висота окремих вершин уздовж каньйоноподібних долин приток Дністра досягає 100-150 метрів.

Подольскиетолтры - це перш за все сірі вапнякові відклади, головна їх ознака. По них передусім можна дізнатися про геологічну карту Поділля.

На тому місці, де колись були лагуни, огороджені напівзруйнованими кільцями атолів, нині розкинулись подільські села. Цей край ми називаємо Медобррами за незвичайну мальовничість, за напоєне п'янкими пахощами та запахами рослин медоносів повітря. Найбільший кряж на відрізку Збараж - Гримайлів - Кам'янець-Подільський справляє особливо велике враження своєю монументальністю. Чимало в ньому й печер - Довбушева біля міста Збаража, Кармалюкова поблизу Кам'янця-Подільського та інші.

Толтры, або Медобори Хмельниччини - характерна ознака рельєфу нашої області. Вони тут виступають здебільшого у вигляді горбів та кряжів. Поверхня території Поділля густо порізана глибокими каньйонами, долинами річок, ярами і балками. На мальовничих берегах зосереджені заказники республіканського значення: Совиний яр, Панівецька дача, Сатанівська дача, Кармалюкова гора, пам'ятки природи - Товтра Самовита, карстова печера Атлантида, Циківська лісова дача та інші. Всі вони становлять значний інтерес, дослідників, деякі охороняються як пам'ятки природи.

Чарівна природа товтрових. кряжів вабила багатьох видатних людей, зокрема, І.Я. Франка, що любив блукати і милуватися заквітчаними схилами, підніматися на стрімкі вапнякові вершини.

У пониззях товтр прокладено шляхи. Так, через Медобірський перевал нашої області проходить дорога від Хмельницького до Кам'янця-Подільського. Міцні товтрові вапняки здавна використовуються як сировина для асфальтових і цементних заводів. З білого медоборного каменю споруджена давньоруська фортеця в Старому Збаражі, древні споруди у Кам'янці-Подільському та інших містах і селах Поділля.

У густих медоборських лісах багато різних ягід, грибів і лікарських рослин. Нині близько десяти тисяч гектарів бар'єрних рифів колишнього Сарматського моря охороняється державою як своєрідний, неповторний і унікальний витвір природи - притулок її незайманої краси.

Сорокань В.
Притулок незайманої краси // Прапор Жовтня, 1986. - 23 квітня.