ѕовернутись в головне меню | до ≥сторичних в≥домостей | до списку статей

1 кв≥тн¤ - ћ≥жнародний день птах≥в

ѕ“ј’ –ќ ”

ќльга Ѕ”ƒ«≈…, "ѕќƒќЋяЌ»Ќ"

¬ив≥льгаћ≥жнародний день птах≥в веде св≥й в≥дл≥к ще з 1906 р. —аме тод≥ з ≥н≥ц≥ативи ќќЌ було п≥дписано ћ≥жнародну конвенц≥ю з охорони птах≥в. « 1995 р. ”крањнське товариство охорони птах≥в проводить акц≥ю "ѕтах року". “ак, њњ "геро¤ми" були: сиворакша (1995), чайка (1996), рибалочка (1997), борив≥тер (1998), шпак (1999), лелека б≥лий (2000), ласт≥вка с≥льська (2001), сова вухата (2002), соловейко сх≥дний (2003), посм≥тюха (2004), в≥льшанка (2005), синьошийка (2006).

—ьогодн≥ у нас в гост¤х птах нин≥шнього року, птах ≥з р¤ду горобцепод≥бних, одна з найкрасив≥ших наших л≥сових пташок - вив≥льга.

- Ћюба пташко, з јфрики ¬и прил≥таЇте до нас п≥зненько, аж у перш≥й половин≥ травн≥, чому?

- “ому що ми обережн≥, можна сказати, нав≥ть, полохлив≥ пташки. ј ще у нас надто вже ¤скраве й пом≥тне забарвленн¤: жовто-золотав≥ груди, голова й спинка, а крила й хв≥ст - оксамитово-чорн≥, в≥д дзьоба до ока йде чорна вуздечка ≥ щоб бути непом≥тними ми прил≥таЇмо тод≥, коли дерева вже вкрит≥ лист¤м. ¬арто додати, що в≥дл≥таЇмо ми навпаки - ран≥ше, доки лист¤ ще не опало.

- “акими ¤скравими, "золотими, ¤к промен≥ травневого сонц¤" Ї самц≥. ј ¤ке оперенн¤ у ≥нших пташок?

- «абарвленн¤ самок ≥ молодих птах≥в майже немаЇ сп≥льних ≥з самцем ознак. ” них зеленуватий верх ≥ б≥л¤стий, ≥з темними поздовжн≥ми рисками, низ. ћолод≥ птахи ще строкат≥ш≥, н≥ж самки. “аке зеленувато-строкате забарвленн¤ робить њх непом≥тними в лист≥ дерев.

- ≤нод≥ вив≥льгу називають "л≥совою флейтою". ™ й ≥нша назва "л≥сова к≥шка". „ому так≥ р≥зн≥ назви?

- як т≥льки ми повертаЇмос¤ в р≥дн≥ крањ, то даЇмо про себе знати звучною флейтовою п≥снею ("ф≥-т≥у-л≥у"). “а коли нас щось тривожить, то ми видаЇмо протилежний до ц≥Їњ п≥сн≥ крик. —аме через нього вив≥льг ≥нод≥ називають "л≥совими к≥шками". ƒо того ж п≥д час тривоги або перегукуванн¤ з молодими доросл≥ птахи подають хриплуватий, неприЇмний вигук, дуже схожий на зойк к≥шки, ¤к≥й наступили на хвоста.

- я знаю, що де¤к≥ пташин≥ п≥сн≥ - спадков≥. “ак, зозул≥, д¤тли, голуби, глухар≥ одержують у спадок в≥д батьк≥в готовеньку, хоча, треба сказати, досить-таки одноман≥тну п≥сню. ј ¤к≥ п≥сн≥ виконуЇте ¬и?

- ” нас це дещо складн≥ше, зате ц≥кав≥ше: ми теж ≥з народженн¤ можемо сп≥вати. ј от що ≥ ¤к сп≥вати наш≥ малюки вчатьс¤ у дорослих птах≥в.  р≥м нас, таку "школу" проход¤ть шпаки, з¤блики, дрозди та ≥нш≥ наш≥ родич≥ з р¤ду горобиних.

- ѕ≥сл¤ поверненн¤ ≥з зим≥вл≥ ¬и в≥дразу влаштовуЇте гн≥здо?

- Ќ≥. Ќаше гн≥здо можна знайти лише один раз на л≥то: в к≥нц≥ травн¤ - на початку червн¤. ¬оно завжди розташоване високо на верх≥вц≥ великого дерева, в 10-20 метрах в≥д земл≥. ћи, вив≥льги, влаштовуЇмо гн≥здо у розвилц≥ тонких б≥чних г≥лок у вигл¤д≥ вис¤чого округлого кошичка. ќсновними матер≥алами слугують суха трава, жовт≥ стебла злак≥в ≥ луб'¤н≥ волокна. ”с≥ пром≥жки м≥ж ними заповнюЇмо щ≥льно переплутаними тоненькими стеблами, павутиною, вовною, клочч¤м, ¤к≥ надають ст≥нкам гн≥зда щ≥льност≥ й м≥цност≥. «овн≥ гн≥здо часто облицьовуЇмо мохами або берестом п≥д кол≥р усього дерева, так що пом≥тити його серед лист¤ складно.

- ћила вив≥льго, ¬и будуЇте своњ гн≥зда ¤кось особливо. –озкаж≥ть, будь ласка, про це?

- ÷е, справд≥, ц≥каво: т≥льки-но споруджене гн≥здо ми трохи нахил¤Їмо до головного стовбура. ј коли вивод¤тьс¤ й починають рости пташен¤та, гн≥здо поступово, в≥д њх ваги, обвисаЇ ≥ перед вильотом молодих уже маЇ нахил у протилежний б≥к. якби гн≥зда не були розташован≥ похило "≥з запасами", пташен¤та вивалювалис¤ б ≥з них, ще не вм≥ючи л≥тати.  р≥м цього пристосуванн¤, наше гн≥здо маЇ широкий валик по в≥льному краю, що заважаЇ випаданню ¤Їць або пташен¤т у в≥тр¤ну погоду, коли гн≥здо гойдаЇтьс¤ на тонких г≥лках.

- ≤ що ж в≥дбуваЇтьс¤ у так≥й ориг≥нальн≥й споруд≥?

- «азвичай, у н≥й кожна вив≥льга-самка в≥дкладаЇ 4-5 ¤Їць: рожевувато-б≥лих, ≥з темно-коричневими й с≥рими ц¤тками та крапками (довжина ¤йц¤ близько 30 м≥л≥метр≥в). ¬ основному сама й насиджуЇ њх. „ерез 14-15 дн≥в вивод¤тьс¤ пташен¤та - також гол≥, сл≥п≥ й безпом≥чн≥, ¤к ≥ у вс≥х горобиних птах≥в. ѕташен¤та ще п≥вм≥с¤ц¤ сид¤ть у гн≥зд≥. ћи њх вигодовуЇмо з батьком. ј коли вже вил≥тають ≥з гн≥зда, то голосно лементують "кл≥-кл≥-кл≥".

- ¬ив≥льги збираютьс¤ в зграю, живуть колон≥¤ми, тобто - це сусп≥льн≥ птахи?

- Ќ≥. Ќав≥ть наприк≥нц≥ л≥та, перед в≥дльотом на зим≥влю, вам не трапитьс¤ велика згра¤ вив≥льг; у пору ж гн≥здуванн¤ наш≥ самц≥ дуже заб≥¤куват≥ й незлаг≥дн≥. “ому пара в≥д пари гн≥здитьс¤ досить далеко ≥ маЇ своњ власн≥ "волод≥нн¤", куди не допускаЇ сус≥д≥в.  р≥м того, ц¤ незлаг≥дн≥сть зумовлена тим, що ми полюбл¤Їмо добренько поњсти, особливо коли вигодовуЇмо пташен¤т.

- ≤ що ж ¬и таке њсте?

- Ќаша њжа дуже р≥зноман≥тна - ≥ рослинна (¤годи), ≥ тваринна (комахи). Ќавесн≥ й ул≥тку переважають комахи - велик≥ жуки (травнев≥ хрущ≥, жужелиц≥, жуки-гнойовики) ≥ гусениц≥ (нав≥ть волохат≥). ” друг≥й половин≥ л≥та, коли з'¤вл¤ютьс¤ р≥зн≥ ¤годи, ми охоче њмо суниц≥, ожину, малину, вишню, бузину.

- Ќа зим≥влю вив≥льги в≥дл≥тають рано?

- “ак, у к≥нц≥ серпн¤-на початку вересн¤. ƒо самого в≥дльоту ми тримаЇмос¤ поодинц≥, парами, ≥нколи окремими виводками. ” цей час "голосна флейта" дорослих самц≥в лунаЇ лише зр≥дка, але ≥нод≥, у ¤сний, тихий день можна почути ≥ншу його п≥сню. —¤де жовтий самець на верх≥вку великоњ, розташованоњ на виднот≥ ¤лини або на вершин≥ сухоњ берези (неодм≥нно на очах) ≥ почне тихенько, нап≥вголосно воркот≥ти й щебетати. ” цьому тихому неквапливому насп≥в≥ величезна розмањт≥сть звук≥в: ≥ чист≥ посвисти начебто основноњ п≥сн≥, ≥ дзвен¤ч≥, ≥ скрипуч≥; Ї й дещо перейн¤те в ≥нших птах≥в. ÷ю п≥сню можна почути лише поблизу, але вона надзвичайно приЇмна. ј сам сп≥вак так ≥ золотитьс¤ на тл≥ глибокого синього п≥днебесс¤. ѕроходить ще небагато дн≥в, ≥ ми непом≥тно зникаЇмо до наступноњ весни.

- ј де можуть ¬ас побачити кам'¤нчани?

- —воњ гн≥зда ми облаштовуЇмо у —мотрицькому каньйон≥, у л≥сосмугах уздовж Ќ≥гинського, ’мельницького шосе та зал≥зничноњ кол≥њ. ™ вони й на територ≥њ навчально-досл≥дного господарства ѕƒј“”, у дендропарку ≥, нав≥ть, у центр≥ м≥ста. “реба лише бути спостережливими ≥ не турбувати нас - тод≥ ≥ зустр≥немос¤.