Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Путч і дух Лермонтова: Крізь роки // Подолянин. - 2006. - 18 серпня. - С. 4.

ПУТЧ І... ДУХ ЛЕРМОНТОВА
КОРОТКА ХРОНІКА 12 БУРЕМНИХ ДНІВ (19-30 СЕРПНЯ 1991 РОКУ)

Хроніку уклав Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН".

Що 1991 рік буде бурхливим, напророкував ще... Михайло ЛЕРМОНТОВ (1814-1841). Нумерологи помітили, що в ХХ столітті круті ювілейні дати цього бентежного російського поета (100-річчя, 150-річчя з дня народження або смерті) приносили країні досить круті повороти. Судіть самі:

1914 рік - 100 років з дня народження поета - Росія втягується в Першу світову війну.

1941 рік - 100 років з дня смерті поета - Росія (тоді вже СРСР) втягується в Другу світову війну.

1964 рік - 150 років з дня народження поета - внаслідок тихого Кремлівського путчу зміщено Микиту ХРУЩОВА.

27 липня 1991 р. виповнилося 150 років з дня смерті поета. А за день до цього - 26 липня 1991 р. - помер 97-річний Лазар КАГАНОВИЧ - останній із сталінських могікан, який, за словами астролога Павла ГЛОБИ, утримував навколо себе Систему Зла. Та й без цих пророцтв у повітрі сильно пахло грозою. І гроза не забарилася: грянула в день Господнього Преображення - 19 серпня. Все закрутилося із шаленою швидкістю...

Отже, події 15-річної давності - день за днем - і їх кам'янецькі відлуння тоді та пізніше.

19 СЕРПНЯ, ПОНЕДІЛОК

* Рано-вранці радіо та телебачення оголосили, що Віце-Президент СРСР Геннадій ЯНАЄВ, видавши спеціальний Указ, приступив до виконання обов'язків Президента СРСР. Мотивувалося це тим, що Президент СРСР Михайло ГОРБАЧОВ (який тоді відпочивав у Криму) за станом здоров'я не може виконувати покладених на нього обов'язків. Яка саме біда спіткала у кримському Форосі радянського відпочивальника №1, не повідомлялося.

* "Йдучи назустріч вимогам широких верств населення", трійка радянського керівництва (в. о. Президента СРСР Геннадій ЯНАЄВ, Прем'єр-міністр СРСР Валентин ПАВЛОВ, перший заступник Голови Ради Оборони СРСР Олег БАКЛАНОВ) оголосила про запровадження на півроку надзвичайного стану в окремих місцевостях СРСР. Перелік місцевостей до заяви трійки не додавався.

* Для управління країною та ефективного здійснення режиму надзвичайного стану трійкою створено ГКЧП ("Государственный комитет по чрезвычайному положению") у складі восьми чоловік (Бакланов, Крючков, Павлов, Пуго, Стародубцев, Тізяков, Язов, Янаєв). Оголошено, що ухвали ГКЧП обов'язкові для неухильного виконання всіма і скрізь.

* Постановою №1 від ГКЧП, зокрема, припинено діяльність політичних партій, громадських організацій і масових рухів, які перешкоджають нормалізації обстановки, встановлено контроль над засобами масової інформації. Постановою №2 ГКЧП підтвердив, що у Москві запроваджено надзвичайний стан, тимчасово припинив вихід у Москві всіх газет, крім дев'яти ("Труд", "Рабочая трибуна", "Известия", "Правда", "Красная звезда", "Советская Россия", "Московская правда", "Ленинское знамя", "Сельская жизнь").

* Президент РРФСР Борис ЄЛЬЦИН негативно сприйняв запровадження надзвичайного стану. У заяві керівництва Росії однозначно визнано ГКЧП незаконним органом.

* Голова Верховної Ради УРСР Леонід КРАВЧУК у виступі на українському телебаченні, посилаючись на брак інформації, ухилився від оцінки дій ГКЧП, наголосив, що в Україні надзвичайного стану не введено, на всій території республіки працюють законно обрані та сформовані органи державної влади та управління, визначив найважливішим завданням цих днів - успішно завершити збирання врожаю.

* Уранці, відправляючись на роботу, голова Кам'янець-Подільської міської ради та міськвиконкому Михайло АНОСОВ попрощався із сім'єю (якби перемогли путчисти, навряд чи вдалося би уникнути репресій).

ЗГАДУЄ МИХАЙЛО АНОСОВ: "Почувши по телебаченню про ГКЧП, я зрозумів: це - державний переворот. Якось згадалося все, що колись читав у літературі… Помився, вдягнув чисту білизну і попрощався з рідними. Дома на той час була дружина і мій батько, а діти були на Вінниччині. Я запропонував жінці десь її сховати, на що вона мені відповіла: "Якщо треба буде, все одно знайдуть. Я буду поруч з тобою". Звичайно, що цього я ніколи не забуду..."

* Зранку Михайло АНОСОВ на традиційній щопонеділковій нараді з керівниками служб виконкому чітко висловив свою негативну оцінку ГКЧП.

* До обіду Михайло Аносов провів розмови з начальником Кам'янець-Подільського вищого командного військово-інженерного училища генерал-майором Георгієм СІРОШЕМ, начальником об'єднаного військкомату полковником Володимиром ДЗЮБАКОМ, другим секретарем міськкому КПУ Віктором САВЧУКОМ та ін. Відбулося взаємне "промацування" позицій.

ЗГАДУЄ МИХАЙЛО АНОСОВ: "Взагалі, силовики пропонували запровадити спільне патрулювання міста військовими і міліцією, ледь не військове положення ввести. Не погодившись, я їм врешті зробив послугу, за яку вони мені через три дні подякували".

* Увечері більшість депутатів Кам'янець-Подільської міської Ради на спеціальному зібранні схвалили звернення до кам'янчан, в якому підтвердили, що "на території міста діють закони і розпорядження законно обраної Верховної Ради та Кабінету Міністрів республіки".

20 СЕРПНЯ, ВІВТОРОК

* У Кам'янці-Подільському створено депутатську групу, перед якою поставлено завдання: координувати заходи, які дозволять забезпечити в місті нормальне життя в цей тривожний час. Керівником тимчасового депутатського штабу став депутат міської Ради Олександр КОВАЛЬЧУК, а тимчасовою штаб-квартирою - кабінет першого заступника голови міськвиконкому Юрія МОСКАЛЮКА, який тоді перебував у відпустці. За іронією долі через місяць, коли на вимогу студентів, що голодували на майдані перед міським адміністративним будинком, депутати відправили (27 вересня) виконком у відставку, при формуванні нового складу виконкому саме Ковальчук замість Москалюка став (1 жовтня) першим заступником голови.

21 СЕРПНЯ, СЕРЕДА

* Групи депутатів Кам'янець-Подільської міської ради відвідують великі промислові підприємства міста, цікавляться ситуацією та настроями на заводах і фабриках. Зокрема, директор Кам'янець-Подільського кабельного заводу В'ячеслав ГАМАЛІЙ повідомив, що Японія та Італія відмовилися відвантажувати свою продукцію заводові у зв'язку з подіями в СРСР.

* У Москві подолано антидержавний заколот. У зв'язку з цим у депутата Кам'янець-Подільської міської Ради Володимира ЛОБАШОВА у розмові з іншими депутатами виникла думка чимось віддячити москвичам за мужнє відстоювання принципів демократії. Думка знайшла схвальну підтримку.

22 СЕРПНЯ, ЧЕТВЕР

* Президія Верховної Ради УРСР ухвалила скликати 24 серпня в Києві позачергову сесію Верхової Ради УРСР, на якій розглянути питання "Про політичну ситуацію".

* У Кам'янці-Подільському пропозицію надати москвичам гуманітарну допомогу обговорено з керівниками електромеханічного, кабельного, консервного заводів, ПКБ АСУ, СКБ МЕТ, торгово-комерційного центру. Ідею підтримали трудові колективи. Тож на черговому засіданні міськвиконкому ухвалено надати москвичам гуманітарну допомогу, а також направити до столиці Росії народний самодіяльний хор "Смотрич" під керівництвом Миколи МЕЛЬНИКА. Хмельницький облвиконком оперативно дав добро на вивезення продуктів за межі області.

* У Кам'янці-Подільському міськрайонна газета "Прапор Жовтня" вийшла з передрукованим на першій сторінці "Зверненням до радянського народу" від ГКЧП. Резонанс не забарився. 25 серпня на мітингу в Кам'янці-Подільському з'явився плакат "Передплачуйте орган ГКЧП", а 26 серпня перший секретар міськкому КПУ Микола СОКОЛЬСЬКИЙ визнав за промах публікацію звернення в газеті.

23 СЕРПНЯ, П'ЯТНИЦЯ

* Із Кам'янця-Подільського на Москву вирушили три рефрижератори з мороженою яловичиною, консервованою городиною та садовиною та автобус з хором "Смотрич". Очолювали делегацію кам'янчан заступник голови міської Ради Ігор ЗЕМСЬКОВ, депутати міськради Володимир ЛОБАШОВ, Анатолій ЛУЧКО, Віктор ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ.

ЗГАДУЄ МИХАЙЛО АНОСОВ: "Найскладніше було добратися до Москви. Ми з Іваном ПАВЛЕВИЧЕМ (тоді народним депутатом СРСР від Кам'янець-Подільського) буквально "сиділи на телефоні" (я - в Кам'янці, він - у Москві) і координували просування вантажу. Найважче було проїхати Хмельниччину".

24 СЕРПНЯ, СУБОТА

* Ми вже не УРСР, а Україна. Верховна Рада (Кам'янець-Подільський і Кам'янеччину в ній представляли голови колгоспів Сергій ТИМЧУК і Микола ЛЮБЕНЧУК) ухвалила Акт проголошення незалежності України. Ухвалено також, що 1 грудня український народ, уперше обираючи Президента, висловить на референдумі свою позицію і щодо Акту проголошення незалежності України. 1 грудня кам'янчани підтвердили Акт проголошення незалежності України. У місті з 72819 виборців узяли участь у голосуванні 85,3% (за Акт - 58136, проти - 2872), у районі з 64507 виборців узяли участь у голосуванні 96,3% (за - 60298, проти - 1378). Показники "за" в місті (93,6%) та в районі (97,1%) були вищими, ніж у цілому по Україні (90,32%).

25 СЕРПНЯ, НЕДІЛЯ

* О четвертій годині ранку посланці Кам'янця-Подільського в'їхали в Москву. Після зустрічі з представниками Московської ради привезені продукти було відправлено в дитячі будинки, в будинки для інвалідів і престарілих, лікарні. Біля російського Білого дому до москвичів з вітальними словами звернувся Ігор ЗЕМСЬКОВ, хор "Смотрич" виконав літургію Петра Чайковського "Святий Боже". Кам'янчан поселили в готелі "Росія".

* У Кам'янці-Подільському відбувся загальноміський мітинг громадян "Так - демократії, ні - тоталітаризму". Як повідомив під час мітингу Михайло АНОСОВ, колектив міської лікарні постановив вивести парторганізацію за межі лікувального закладу. Трудовий колектив ПКБ АСУ не зміг прийняти такого рішення, бо всі комуністи вийшли з партії.

26 СЕРПНЯ, ПОНЕДІЛОК

* У Кам'янці-Подільському опечатуванням приміщень міськкому та райкому Компартії України практично припинено діяльність міської та районної парторганізацій. Одночасно опечатано і приміщення міськкому і райкому ЛКСМУ (МДС).

* У Кам'янці-Подільському відбулися "прощальні" збори активу міської організації КПУ (останнім першим секретарем міськкому КПУ радянського періоду увійшов у історію Микола СОКОЛЬСЬКИЙ). У багатьох виступах звучала думка про відмежування від КПРС, створення нової партії.

* У Москві для делегації кам'янчан влаштовано офіційний прийом у Московській міській Раді. Гостей з України прийняв заступник прем'єр-міністра уряду Москви В.КАРНАУХОВ. За час перебування в Москві хор "Смотрич" дав сім концертів. У вересні два депутати Московської міської Ради відвідали Кам'янець-Подільський. Під час візиту заступник голови комітету з питань культури, мистецтва та охорони історичної спадщини Вадим ДОРМИДОНТОВ дав інтерв'ю газеті "Кам'янець-Подільський вісник". 12-13 листопада в Кам'янці-Подільському в подяку за підтримку москвичів у пам'ятні серпневі дні відбулися виступи Московського державного театру естради за участю корифеїв розмовного жанру Бориса БРУНОВА, Клари НОВИКОВОЇ, лауреата Всесоюзного конкурсу артистів сатири та гумору Олексія ЦАПИКА, молодих артистів Світлани СОЛОТОВОЇ, Андрія ДЬЯКОНОВА, Сергія ЧВАНОВА, Сергія ІРМАКОВА. Москвичі дали два благодійні концерти в міському Будинку культури та концерт на консервному заводі.

27 СЕРПНЯ, ВІВТОРОК

* Кам'янець-подільська міськрайонна газета "Прапор Жовтня" вперше вийшла під сучасною назвою "Край Кам'янецький". Кам'янець-Подільські міськком і райком Компартії України припинили дії як засновники газети. До єдиного уцілілого засновника - Кам'янець-Подільської районної Ради народних депутатів - долучилися міська асоціація підприємств та організацій "Компас", очолювана колишнім першим секретарем міськкому КПУ Іваном ГЕРМАКІВСЬКИМ, і колектив редакції. До речі, з 1 січня 1991 р. газета виходила без традиційного аншлагу "Пролетарі усіх країн, єднайтеся!"

28 СЕРПНЯ, СЕРЕДА

* У Хмельницькому відбулася восьма позачергова надзвичайна сесія Хмельницької міської Ради народних депутатів. Зокрема, ухвалено над будинком Хмельницької міськради підняти синьо-жовтий прапор, перейменовано площу Леніна на майдан Незалежності, вулицю Дзержинського на вулицю Свободи.

29 СЕРПНЯ, ЧЕТВЕР

* Позачергова сесія Кам'янець-Подільської міської Ради ухвалила, зокрема, демонтувати на центральному майдані міста пам'ятник Леніну (урочисто відкрито 14 квітня 1970 р.; скульптори Галина КАЛЬЧЕНКО, Анатолій БІЛОСТОЦЬКИЙ, Оксана СУПРУН, архітектори Тарас ДОВЖЕНКО, Ізяслав МЕДВЕДОВСЬКИЙ). Сесія також доручила раді голів постійних комісій і виконкому визначити місце для перенесення пам'ятника. Перша спроба демонтувати пам'ятник (20 вересня 1991 р.) виявилася невдалою. Через рік (18 серпня 1992 р.) друга спроба стала успішною - семитонну скульптуру відправили в КАТП-222808, де вона й досі зберігається як комунальна власність міста. 23 січня 2002 р. сесія міськради дозволила встановити демонтований пам'ятник у сквері Васильєва.

* Позачергова сесія також доручила топонімічній комісії разом з відповідною депутатською комісією внести пропозиції про можливість перейменування об'єктів міста, яким надано імена Леніна та інших представників тоталітарного режиму. Питання про перейменування друкарні та міської лікарні мали вирішити самі колективи. Лікарня відмовилася від вождевого імені, друкарня вирішила жити з ним і надалі. А площа імені Леніна стала майданом Відродження з 1 червня 1992 р. Тоді ж проспект Леніна став проспектом Грушевського, вулиця Ленінградська - вулицею Лесі Українки, вулиця Ленінської "Искры" - вулицею Михайла Драй-Хмари.

30 СЕРПНЯ, П'ЯТНИЦЯ

* Указом Президії Верховної Ради України заборонено діяльність Комуністичної партії України. Проте вже 1993 рік став роком відновлення діяльності КПУ. 6 березня в Макіївці відбулася всеукраїнська конференція комуністів (троє делегатів - Сергій ТАНАСОВ, Віктор САВЧУК, Тарас МУРАВКА - представляли Кам'янеччину), яка створила тимчасовий керівний орган - оргкомітет з відновлення партії. 14 травня постановою Президії Верховної Ради України дозволено громадянам, які поділяють комуністичні ідеї, утворювати партійні організації відповідно до чинного законодавства України (тобто, "Закону про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р.). 12 червня в Слобідці-Кульчієвецькій відбулися установчі збори комуністів Кам'янець-Подільського району (обрано керівні органи районної парторганізації на чолі з Тарасом МУРАВКОЮ, делегатів на установчий з'їзд комуністів України). Відновлювальний з'їзд Компартії України відбувся 19 червня в Донецьку (першим секретарем ЦК КПУ обрано Петра СИМОНЕНКА). Міністерством юстиції України Компартію України зареєстровано (після внесення нею змін в установчі документи, зняття претензій на правонаступництво) 5 жовтня. 4 грудня на конференції комуністів Кам'янця-Подільського створено міську комуністичну парторганізацію (секретарями міськкому КПУ обрано заступника директора цементного заводу Сергія ТАНАСОВА та директора торгового дому "Поділля" Віктора САВЧУКА). 29 грудня 1993 р. міську організацію КПУ зареєстровано.

* * *

2014 року виповнюється 200 років з дня народження Михайла ЛЕРМОНТОВА. Чим тоді збентежить нас дух бентежного поета. Перші два ювілеї приносили нам світові війни, два наступні - путчі. Отже, треба чекати чогось новенького? Чи, оскільки ми незалежні та самостійні, дух великого російського поета вже не має впливу на нашу суверенну територію? Втім, 1814 року, крім Михайла ЛЕРМОНТОВА, народився і Тарас ШЕВЧЕНКО - поет із духом ще бентежнішим...