Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Російські царі у Кам'янці
Відомі й невідомі сторінки історії

...В далекі сиві віки сягає історія міста. Переплелись шляхи-дороги, якими колись ступала нога друга і недруга, литовця і поляка, турка і татарина, поляка і росіянина... Перст історії вказав сюди шлях литовським князям, польським королям, татарським ханам і турецьким султанам, російським царям і декабристам. Давайте ж і ми з вами подумки будемо йти цими шляхами - такими різними, такими далекими. І водночас такими близькими, бо то шляхи нашої історії.

Сьогодні наша газета починає публікувати матеріали про візити російських царів у місто над Смотричем.

ПЕТРО І

Петро ІУ часи середньовіччя далеко за межі Поділля линула слава про стародавній Кам'янець, місто-фортецю, про стрімкі скелясті береги Смотрича, над якими здіймаються могутні башти і мури оборонних укріплень. Хоч на початку XVIII століття наше місто стало втрачати значення колишнього неприступного бастіону на дністровських рубежах. Спочатку Галицького і Галицько-Волинського князівств, а потім Литви і Польщі, проте ореол колишньої ратної слави місто-воїн ще довго зберігало та й нині зберігає.

Петро І - цар-полководець, під керівництвом якого будувались російські фортеці і штурмом бралися чужі, - звичайно, знав про роль кам'янецьких укріплень у системі оборонних споруд на східних рубежах Польської держави. І він не хотів втратити нагоди оглянути ці споруди під час Прутського походу російської армії. Хоч він дуже стомився, долаючи тисячі верств то верхом на коні, то каретою, прагнучи не допустити вторгнення величезної турецької армії в межі лісостепової України, хоч далась взнаки облога його 44-тисячнрго війська 127-тисячною турецько-татарською армією. Уклавши 12 липня 1711 року поблизу Ясс з Туреччиною Прутську мирну угоду, цар висловив бажання відвідати Кам'янець і його знамениту фортецю.

Польща тоді була союзницею Росії у війні з Османською імперією, тому кам'янецький староста без вагань повідомив Петра, що вважає великою честю для себе і польської корони прийняти його величність у старостинському будинку і створити всі умови для огляду не тільки міста, його укріплень, а й Старої та Нової фортець.

Цар прибув до Кам'янця в середині липня. Він зупинився в тому ж старостинському будинку, який зберігся до наших днів (вул. К.Лібкнехта, 2, поблизу входу в Домініканський костьол). В супроводі воєводи, кам'янецького старости, генералів російської армії та офіцерів замкового гарнізону Петро І оглянув Стару фортецю, кам'яно-земляні укріплення Нової фортеці, вивчав особливості і бойове призначення кожної башти, взаємодію артилерійського вогню і вогню стрілецької зброї, який могли вести захисники фортеці. Наступного дня він ознайомився зі складними системами оборонних укріплень Руської та Польської брам, велетенською Кушнірською і Гончарною баштами, бастіонними спорудами, зведеними біля Вітряної брами і поблизу Турецького мосту.

Російський монарх не затримався в Кам'янці, але народні перекази і до наших днів донесли деякі подробиці його перебування в місті-фортеці. Ці перекази стверджують, що саме Петро Великий, першим назвав проїзд, споруджений поряд з Кушнірською баштою, Вітряною брамою. Ніби, коли цар наблизився до цієї брами, пориви вітру, які тут дійсно сильніші ніж в інших місцях міста (це пов'язано з тунельним типом проїзду) зірвали його капелюх, і він, притискуючи його до голови, нібито вигукнув:

- Ну й вітряна яка ж ця брама!

До цього переказу нам слід відноситись, як до всякої легенди. На наш погляд, ця народна назва брами виникла значно раніше, мабуть, відразу після завершення спорудження прибудови до Кушнірської башти з проїздом і брамою.

Можливо й так. Але їх що життєвий шлях Великого Реформатора перетнувся з Кам'янцем, безперечний. Його зафіксувала Історія...

Гарнага І.
Російські царі у Кам'янці. Відомі й невідомі сторінки історії // Кам'янець-Подільський вісник, 1991. - 9 січня.