Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

РУСЬКИЙ МАГІСТРАТ

До Радянської площі, розташованої у південній частині Старого міста в Кам'янці-Подільському, прилягає кілька стародавніх двоповерхових будинків. Один з них привертає увагу незвичними архітектурними формами. Це будинок Руського магістрату - пам'ятка архітектури XVI століття.

Магістрат - орган міського самоврядування в часи середньовіччя. Право міст на самоврядування виникло в Німеччині, а першим з них, що дістало його, був Магдебург. Тому це право часто називають магдебурзьким. З великих міст на Україні привілей на право обирати війта першим дістав Львів (1356 року). Потім органи міського самоврядування виникли в Кам'янці-Подільському (1374 року), Житомирі (1444 року), Києві (1494-1497 років) та в інших містах.

Кам'янець 70-х років XIV століття за етнічним складом населення не відрізнявся від інших міст України. Тоді корінне руське (українське) населення за своєю чисельністю значно переважало інші етнічні групи - вірмен, литовців, поляків, молдаван, греків, татар та ін. У той час поділу міського населення на етнічні общини ще не було. Корінне населення обирало війта руського походження.

Етнічне обличчя Кам'янця дуже змінилося після захоплення Західного Поділля польськими феодалами. Наприкінці XIV - в першій половині XV століть Кам'янець швидко заселявся іноземними колоністами, головним чином польськими панами і німецькими бюргерами, католицькими ченцями.

Багаті польські колоністи почали проникати в органи міського самоврядування, витісняючи звідти представників української общини. Магістрат, по суті, став провідником інтересів польських панів і католицького духовенства.

Розпочалася тривала боротьба української общини за право мати своє самоврядування. Королівський уряд, зацікавлений в той час у політичній консолідації етнічних груп у Кам'янці, що ставав важливим бастіоном на південно-східних рубежах польської держави, не міг не задовольнити вимог корінного населення міста. В 1491 році король видав указ, який надавав право українцям обирати свого війта, райців (радників) і лавників (засідателів). Згодом таке право дістала і вірменська етнічна община.

Де саме знаходився будинок Руського магістрату протягом XVI - першої половини XVII століття, невідомо. Деякі дослідники дореволюційного періоду (О. Прусевич та інші) вважали, що він містився в північній частині Старого міста (біля Кушнірської башні), бо нібито там знаходився центр української общини. Припущення їх не узгоджується з історією розміщення корінного населения на території міста. Хоч і тепер не все з'ясовано щодо розселення українців у стародавньому Кам'янці, але більш вірогідним є припущення, що в XV-XVI століттях, у результаті поступового захоплення рівнинної території міста польськими колоністами, корінне населення було відтиснуто до найдавнішої міської площі і в долину Смотрича. Мабуть, у районі цієї площі тоді знаходився і Руський магістрат.

З історичних документів відомо, що війтом української общини в 70-х роках XVI століття був Киріак. Свій житловий будинок він заповів общині. Королівським указом 1658 року будівля була призначена для розташування в ній Руського магістрату.

На початку XIX століття будинок пристосували для гуртожитку учнів православної духовної семінарії, з 1865 року тут жили учні духовного училища. У довоєнні роки в ньому містились районні установи, в післявоєнний період - правління промислової артілі "Червоний ткач" і контора бавовняної фабрики.

У 1978-1980 роках за проектом В.О. Полегкого, архітектора архітектурно-рєставраційної майстерні № 2 інституту "Укрпроектреставрація", Кам'янець-Подільська міжобласна реставраційна майстерня провела роботи в будинку Руського магістрату. Нині тут розташовується дирекція державного історико-архітектурного заповідника.

До реставрації будинок являв собою двоповерхову, прямокутну в плані споруду, перекриту чотирисхилим дахом. В результаті пошуків і дослідження давніх ландкартннх планів, текстових історичних документів архітектори встановили, що в кінці XVII століття будинок мав два поверхи і високе стрілчасте завершення. Реставратори вирішили зберегли лаконічне оздоблення фасадів, а дах перебудувати, надавши йому вигляд чотирьох стрілчастих об'ємів, вкритих гонтою.

І. ГАРНАГА,
старший науковий співробітник Кам'янець-Подільського історико-архітектурного заповідника.
Радянське Поділля. - Хмельницький, 1980. - 21 листопада.