Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

САТАНОВУ - 600 РОКІВ

На мальовничому скелястому березі річки Збруч у Городоцькому районі розкинулося селище Сатанів. В літописних джерелах Сатанів вперше згадується 1385 роком. А у документі за 1404 рік говориться, що містечко було подароване королем Владиславом II (Ягайлом) шляхтичеві Петру Шафранцю. Отже, Сатанову - 600 років.

Багато бачило і пережило на своєму віку древнє поселення. У XV столітті була збудована фортеця для захисту населення від набігів чужинців і оборони південно-західної Частини Поділля. Залишки її збереглися до наших днів.

Протягом довгого часу мешканці Сатанова терпіли гніт польських магнатів, католицької церкви. Лихо і горе несли з собою татарські орди та турецькі яничари. Ненависть до гнобителів кликала народні маси до боротьби. Сатанівці взяли участь у повстанні Северина Наливайка в кінці XVI століття, у визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. У селищі зберігся пам'ятник жертвам, яких замучив коронний гетьман Калиновський за підтримку козацьких загонів Данила Нечая.

1793 року Поділля разам з Правобережною Україною було возз'єднане з Лівобережною у складі Росії. Це сприяло розвитку продуктивних сил, економічному та культурному зростанню. У 1899 році у Сатанові став до ладу цукровий завод. Становище пролетарів було жахливим. Вони вимагали підвищення заробітної плати. Царизм жорстоко придушував заворушення. У листопаді 1917 року у Сатанові проголошено Радянську владу. Та вторгнення інтервенції перервало будівництво нового життя. Остаточно селище визволили від білополяків у листопаді 1920 року.

Через три роки Сатанів став районним центром, через шість - тут відбудувався цукровий завод. У 1931 році з'явилась МТС, яка відіграла велику роль в економічному зміцненні колгоспів. Після віроломного нападу фашистів на нашу країну вже у жовтні 1941 року у Сатанові виникає підпільна група. Вона затримувала ремонт заводу, знищувала готову продукцію. Через рік окупанти натрапили на слід підпільників.. Більшість членів групи була закатована і розстріляна. Однак боротьба продовжувалася. На Території району діяли диверсійні групи з'єднання партизанських загонів області під командуванням С.А. Олексенка.

Війська І Українського фронту визволили Сатанів від гітлерівців 25 березня 1944 року. В боях за селище загинуло 280 воїнів Червоної Армії. Імена їх викарбувані на постаменті в честь визволителів, на якому встановлено бюст сержанту П.О. Макарову, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Корінні зміни відбулися у Сатанові у післявоєнний період. За успіхи у соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Радянської влади трудівникам цукрового заводу вручено на вічне зберігання Пам'ятний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. У 1965 році колективу присвоєно звання підприємства комуністичної праці. Завод нагороджено орденом Жовтневої Революції. У парку стоїть пам'ятник В.І. Леніну, врятований під час війни патріотами.

У селищі з'явилися плодоконсервиий завод. Палац культури цукровиків, школа, дві бібліотеки, історико-краєзнавчий музей при Будинку культури, споруджуються п'ятиповерхові житлові будинки. Недалеко від Сатанова відкрито мінеральну воду типу трускавецької "Нафтусі". На мальовничому березі Збруча споруджуються здравниці майбутнього курорту.

Своє 600-річчя стародавній Сатанів зустрічає у рік 40-річчя Перемоги радянського народу над фашистськими загарбниками, у рік підготовки до XXVII з'їзду КПРС молодим, оновленим, а сатанівці - новими трудовими досягненнями.

Максимов Л.
Сатанову - 600 років // Прапор Жовтня, 1985. - 24 серпня.