¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

—ћќ“–»÷№ »…  јЌ№…ќЌ

” позаминулому випуску "ѕрироди ѕод≥лл¤" мова йшла про нов≥ геолог≥чн≥ запов≥дники област≥. —ьогодн≥ ми продовжуЇмо розпов≥дь.

 аньйон р≥чки —мотрич у  ам'¤нц≥-ѕод≥льському та його околиц¤х Ї розр≥зом верхнЇ-силур≥йських в≥дклад≥в. ƒосл≥дженн¤ми вчених за останн≥ сто рок≥в встановлено, що за геоморфолог≥чними особливост¤ми, багатством та р≥зноман≥тн≥стю орган≥чних решток в≥н належить до першоњ категор≥њ геолог≥чних розр≥з≥в —–—–.

Ќаск≥льки багатий палеофауною згаданий в≥др≥зок каньйону, можна судити хоча б з того, що в одному м≥сц≥ (б≥л¤ м≥ського мосту), на скел¤х ≥ в≥дслоненн¤х, в≥домий геолог P.P. ¬ержик≥вський ще у 1926 роц≥ з≥брав 111 вид≥в викопноњ фауни (здеб≥льшого молюск≥в), ¤к≥ в≥н описав у книз≥ "√еолог≥чний пут≥вник по «ах≥дному ѕод≥ллю". “ут зустр≥чаютьс¤ брах≥оподи, ругози; скалекодонти, конодонти, мшанки, корали, морськ≥ л≥л≥њ та ≥нш≥ представники викопноњ фауни ≥ флори. ƒревнЇ тепле —илур≥йське море, ¤ке вкривало м≥сцев≥сть 440 м≥льйон≥в рок≥в тому, спри¤ло розвитков≥ орган≥чного житт¤, залишивши по соб≥ цю чудову пам'¤тку природи".

 аньйон маЇ не т≥льки стратиграф≥чне, палеонтолог≥чне значенн¤. ¬ окремих м≥сц¤х в≥д вив≥трюванн¤ г≥рських пор≥д утворилис¤ геоморфолог≥чн≥ об'Їкти - останц≥ та утвори. ÷е, зокрема, карстовий м≥ст, або так звана –айська брама (б≥л¤ житлового масиву ∆овтневий), останц≥ "√олова римського воњна" б≥л¤ (турбази "ѕодол¤нка") та "—ова" (поблизу села ÷ибул≥вки).

 аньйон маЇ важливе значенн¤ у флористичному в≥дношенн≥. “ут на крутосхилах ще збереглос¤ чимало вид≥в надзвичайно р≥дк≥сних рослин, занесених до „ервоноњ книги. Ќайц≥нн≥шою з них Ї третинний рел≥кт, наш м≥сцевий ендем шиверек≥¤ под≥льська, ¤ка на ’мельниччин≥ росте у двох м≥сц¤х, а в республ≥ц≥ - у дес¤ти. «устр≥чаЇмо тут п≥вники угорськ≥ та ковилу волосисту. —еред ≥нших р≥дк≥сних рослин - наперст¤нку великокв≥ткову, молочай волинський, астрагал монпел≥йський, айстру степову, жовтець ≥лл≥р≥йський, зм≥њвки болгарську та п≥зню, молодило руське, сейслер≥ю √ейфлера, цибулю под≥льську та г≥рську, ¤синець б≥лий, вишню степову, юринею вапн¤кову, з≥новать под≥льську, Ћ≥ндемана та Ѕлоцького, сон широколистий та чорн≥ючий, горицв≥т весн¤ний, цмин п≥сковий та ≥нш≥.
“а згаданий в≥др≥зок каньйону р≥чки —мотрич довжиною дев'¤ть к≥лометр≥в ≥ площею 80 квадратних к≥лометр≥в, ¤кий прост¤гаЇтьс¤ в≥д околиць нового житлового масиву ∆овтневий на п≥вноч≥ до села «убр≥вка на п≥вдн≥, п≥ддаЇтьс¤ все б≥льшому пошкодженню, руйнуванню ≥ нав≥ть знищенню. “ак, в район≥ завод≥в асфальтобетонного, цегельного ≥ ст≥нових матер≥ал≥в, в каньйон та на узбережж¤ скидаютьс¤ в≥дходи виробництва, сюди ст≥кають неочищен≥ води, у к≥лькох м≥сц¤х - звалища смоли та битоњ цегли. ¬ район≥ ѕольських ≥ –уських ф≥льварок та —тарого м≥ста з≥ скель вниз висипають см≥тт¤ та р≥зн≥ покидьки, окрем≥ д≥л¤нки поросли бур'¤нами, зовс≥м засипан≥ землею.

ўе г≥рша картина б≥л¤ села ÷ибул≥вки, де дес¤ть рок≥в тому було в≥дкрито кар'Їр по добуванню буд≥вельного каменю. “ут скел≥ правого берега р≥чки —мотрич на п≥вк≥лометровому в≥др≥зку повн≥стю знесен≥. «араз закинутий кар'Їр не рекультивовано. Ќа розробках каменю знищене основне м≥сце, де зростала шиверек≥¤ под≥льська.

Ќе так давно л≥вий берег —мотрича в район≥ цукрозаводу, м≥ж селами ÷ибул≥вка та «убр≥вка в≥дзначавс¤ р≥знотрав'¤м р≥дк≥сноњ степовоњ та скельноњ рослинност≥. “ут приЇмно було в≥дпочити. ј нин≥ площу зайн¤то приватними гаражами. ¬сю рослинн≥сть знищено, затоптано, залито пальним та мастилом.  р≥м цього, крутосхили уподовж с≥л  убач≥вка - ÷ибул≥вка - «убр≥вка на обох берегах р≥чки м≥сцев≥ жител≥, а також виробнич≥ п≥дприЇмства засипають побутовими в≥дходами та см≥тт¤м. ” двох м≥сц¤х на л≥вому берез≥ —мотрича з≥ скель у р≥чку скидають погано очищен≥ тепл≥ води цукрового заводу, молокозаводу та м'¤сокомб≥нату. ¬они забруднюють не т≥льки водойму, а й скел≥ каньйону.

Ќин≥ ун≥кальна геолог≥чна та флористична пам'¤тка природи вз¤та п≥д охорону держави, стала запов≥дним об'Їктом обласного значенн¤. ѕорушено клопотанн¤ про оголошенн¤ њњ пам'¤ткою природи республ≥канського масштабу. ћ≥ська –ада народних депутат≥в повинна вжити в≥дпов≥дних заход≥в, аби зберегти —мотрицький каньйон - ц≥нний науковий запов≥дник.

ћ. «јƒќ–ќ∆Ќ»…,
д≥йсний член √еограф≥чного товариства ”–—–.
–ад¤нське ѕод≥лл¤. - ’мельницький, 1983. - 18 с≥чн¤