Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Олег БУДЗЕЙ
"ПОДОЛЯНИН", 6 червня 2003 р.

СТАРОБУЛЬВАРНА

У Старому місті Польський і Вірменський ринки з'єднують три невеличкі вулиці: на сході - П'ятницька, по центру - Домініканська, на заході - Старобульварна. Чим сьогодні є остання з них - Старобульварна? З близько десятка будинків, що були тут до війни, сьогодні збереглося тільки два - №2 і №4. І то з аварійного житлового будинку №2 людей відселено, а його самого віддано під злам і будівництво на цьому місці нового об'єкту. А поки що перед напівзнесеним будинком нещодавно зіп'явся і гостинно запросив відвідувачів літній бар "Mexico".

Щасливішою виявилася доля будинку №4. За понад трьохсотлітню історію він набачився всього і змінив чимало власників (серед них колись була і єврейка з досить прикметним прізвищем - Сура Лейбівна ГІТЛЕР). Сьогодні на першому поверсі будинку №4 вже кілька років приймає туристів і кам'янчан маленьке затишне кафе "Ніка".

Отак кафе та літній бар визначили сучасне обличчя Старобульварної вулиці. А ще тут розмістилася кінцева зупинка маршрутки №19, яка зв'язує мікрорайон Жовтневий зі Старим містом.

Назва вулиці пояснюється просто: вона веде до Старого бульвару, облаштованого 1831 року на високій терасі навпроти костьолу тринітаріїв подільським губернатором Федором ЛУБЯНОВСЬКИМ. Колись це було улюблене місце відпочинку кам'янчан, зване в народі "любинівкою".

Але не завжди Старобульварна вулиця була Старобульварною. У радянський час (до вересня 1990 року) це була вулиця імені Урицького. Мойсей Соломоновим УРИЦЬКИЙ з Кам'янцем нічого спільного не мав. Він народився в Черкасах у сім'ї купця, закінчив юридичний факультет Київського університету - і з головою поринув у революційну діяльність. Довгий час -з 1903 аж до 1917 року - був меншовиком. Але вчасно влився у більшовицькі ряди, у березні 1918 року став головним петроградським чекістом, а через п'ять місяців загинув від руки есера-терориста. А оскільки Мойсей Урицький увійшов до пантеону "більшовицьких святих", тож не дивно, що його іменем назвали вулицю в Кам'янці-Подільському, А в "доурицький" час вулиця Старобульварна була спочатку Тринітарською, потім Поліційною, деякий час Старобульварною.

Орден тринітаріїв виник у Європі наприкінці XII ст. Основна мета його діяльності - викуп християн, що потрапили в неволю до мусульман. У Кам'янці-Подільському тринітарії з'явилися 1699 року, коли закінчилася 27-річна турецька окупація міста. А перед цим тринітарії облаштувалися у Львові, 1688 року провели першу експедицію для викупу невільників з ясиру. Викуп за невільника становив 300-600 злотих, а за поважних осіб - до 1800 злотих. За підрахунками Юзефа РОЛЛЕ, у 1688-1781 pp. тринітарії провели 18 експедицій і викупили 517 невільників. Будівництво тринітарійського костьолу Святої Трійці в Кам'янці-Подільському розпочалося 1750 року, а 1780 року його було освячено. Вишуканий силует костьолу тринітаріїв (нині це греко-католицька церква святого Йосафата) є окрасою Старого міста. Тож не дивно, що свого часу вулицю, що веде до нього, назвали Тринітарською.

Змінюються часи - змінюються і назви. При Російській імперії староміські вулиці потроху стали перейменовувати. Так, майже одразу, ще 1795 року, Польський ринок став Центральною площею. Постійно змінювалися назви Вірменського ринку: Соборна, Губернаторська, Миколаївська, Плацпарадна площа. Навіть Старий бульвар Височайшим повелінням від 30 травня 1898 року став називатися Катерининським. Тож не встояла і Тринітарська вулиця - вона стала Поліційною. Адже поблизу - в Ратуші - розміщувалося поліційне управління. Але і народ не дрімав, для Поліційної вулиці він мав свою назву - П'яна.

1885 року саме через Поліційну вулицю було заплановано прокласти першу в місті телефонну лінію, яка мала з'єднати каланчу з пожежним обозом. Від винайдення Александром Беллом телефону минуло тільки 9 років - а прогрес уже достукався до Кам'янця. Щоправда, йому довелося стукати ще п'ять років, чотири з яких потрачено на узгодження питання з міністром внутрішніх справ і головним управлінням пошт і телеграфів Російської імперії. І все ж 1890 року каланча, пожежний обоз, міська управа, будинок губернатора та квартира поліцмейстера обзавелися телефонними апаратами - і перша камянецька телефонна мережа запрацювала.
Ось така зв'язкова роль понад сто років тому. Випала героїні нашої розповіді. І сьогодні з ланцюжку староміських улиць, що з'єднують Новопланівський і Замковий мости Старобульварна посідає почесне центральне місце між Троїцькою та Замковою вулицями. Тож туристам її аж ніяк не обминути.