¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

—“ј–ќƒј¬Ќ≤ ‘ќ–ѕќ—“» “ќ¬“–ќ¬ќ√ќ  –я∆”

”н≥кальн≥ фортиф≥кац≥йн≥ можливост≥ “овтр були здавна пом≥чен≥ ≥ належно оц≥нен≥ населенн¤м навколишньоњ округи. “ут, серед гострих вершин ≥ неприступних круч зводились сигнальн≥ веж≥ ≥ м≥цн≥ укр≥пленн¤, де несли свою пильну службу сторожов≥ загони ≥ шукали захисту в≥д зовн≥шнього ворога в часи гр≥зних потр¤с≥нь жител≥ прилеглих район≥в. “≥льки в межах ’мельницькоњ област≥ в≥домо близько дес¤тка городищ, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ розм≥рами, системою захисних споруд, соц≥альними, економ≥чними та в≥йськовими функц≥¤ми.
Ќайран≥ш≥ ≥з них по¤вились в епоху раннього зал≥зного в≥ку ≥ часто продовжували виконувати свою роль ≥ в часи  ињвськоњ –ус≥. ¬они велик≥ за площею, ≥ мають складне фортиф≥кац≥йне плануванн¤, в ¤кому в≥дбит≥ особливост≥ в≥йськово-≥нженерноњ справи в≥дпов≥дноњ ≥сторичноњ доби, ≥ були розрахован≥ на тривалу оборону при велик≥й к≥лькост≥ захисник≥в ≥ тимчасовому перебуванн≥ населенн¤ ≥ худоби. ƒо таких городищ можуть бути в≥днесен≥ √уменецьке, ≤ванковецьке,  н¤жпольське та ≥н.

√уменецьке городище займаЇ площадку на вершин≥  армалюковоњ гори загальною площею до 5 га. ѕ≥вн≥чно-зах≥дна д≥л¤нка його виходить на крут≥ обривист≥ скел≥, де немаЇ штучних захищень. ÷ентральна ж частина оточена з≥ вс≥х стор≥н валом загальною прот¤жн≥стю до 700 м.  онф≥гурац≥¤ валу в план≥ нагадуЇ поЇднанн¤ двох ф≥гур: трапец≥њ ≥ овалу. « нап≥льного боку, кр≥м основного, проход¤ть ще два вали. ќдин з них - зразу ж б≥л¤ першого, другий - за 100 м дал≥. ¬исота укр≥плень, там де простежуЇтьс¤ р≥в, ≥нод≥ дос¤гаЇ 10 м ≥з зовн≥шнього боку. –озв≥дковими археолог≥чними роботами ви¤влено культурн≥ залишки ск≥фського ≥ давньоруського час≥в з фрагментами керам≥ки, знар¤дь прац≥, зброњ, ювел≥рних вироб≥в.

√ородище б≥л¤ с.  н¤жпол¤ розм≥щене на високому мисовидному плато, ¤ке п≥двищуЇтьс¤ над долиною метр≥в на 100. ¬ план≥ воно маЇ вигл¤д неправильного п'¤тикутника. «ахищене крутими схилами плато. Ќайб≥льш вразливою залишилась п≥вн≥чна сторона, але укр≥пленн¤ споруджен≥ по всьому периметру в 1100 м. ‘ортиф≥кац≥њ краще збереглис¤ на п≥вн≥чному ≥ сх≥дному напр¤мках. “ак, п≥вн≥чний вал на всьому 220-метровому в≥др≥зку п≥дсилений ровом, њх сп≥льна висота до 2-х метр≥в. —х≥дн≥ укр≥пленн¤ б≥льш потужн≥, вони мають до 4-х метр≥в висоти.

“ипово давньоруськими Ї городища в  арачк≥вц¤х,  олубањвц¤х, „ерч≥ й ≥нших пунктах. ќборонн≥ споруди цих пам'¤ток складаютьс¤, здеб≥льшого, з одного дугопод≥бного чи к≥льцевого валу Ћише в  олуба≥вц¤х заф≥ксовано додатков≥ укр≥пленн¤ ≥з двох невеликих вал≥в. “ак≥ городища, ¤к правило, були сторожовими форпостами, де перебувала варта.

„исло археолог≥чних старожитностей в зон≥ “овтрового кр¤жу досить значне. “ут, окр≥м городищ, Ї чимало поселень, курган≥в ≥ ≥нших пам'¤ток. Ѕагато ≥з них руйнуЇтьс¤ ≥ назр≥ла нев≥дкладна проблема њх охорони ÷≥ питанн¤ повинн≥ вир≥шуватис¤ комплексно, разом ≥з заходами, направленими на орган≥зац≥ю ландшафтно-ботан≥чних ≥ ≥нших запов≥дних зон. Ќаприклад, де¤к≥ ≥з городищ, ¤к  олубањвське, розташован≥ поблизу автотрас, ≥нш≥, ¤к √уменецьке, вход¤ть в систему державних заказник≥в. ¬се це створюЇ оптимальн≥ можливост≥ дл¤ включенн¤ њх в туристичн≥ маршрути з в≥дпов≥дним огл¤дом екскурс≥йними групами. 3 ц≥Їю метою варто подумати над можливою науково-обгрунтованою реконструкц≥Їю давн≥х оборонних об'Їкт≥в, створенн¤м виставочних пав≥льйон≥в на њх територ≥њ тощо. ÷е, при розумн≥й орган≥зац≥њ, спри¤ло б збереженню пам'¤ток.

ј. ‘. √”÷јЋ,
м.  ам'¤нець-ѕод≥льський