Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

СТАРОПОШТОВИИ СПУСК

Магістраль Старого міста, яка продовжує вулицю Косіора і біля Вітряної брами круто повертає зі сходу на захід, виходячи на Комсомольську вулицю, має назву Старопоштового спуску.

До середини VIII ст. ця вулиця називалась Польською. Від Польської брами Старопоштовий спуск переходив у Старопоштову вулицю, котра йшла правим берегом Смотрича, під скелями, до броду. Поблизу башти дорога повертала на брід через річку і вже лівим берегом Смотрича. виходила на Польські фільварки.

У 1793 році біля Польських воріт за наказами російських імператорів був побудований через річку Смотрич міст і Старопоштова вулиця пішла через цей міст. Він був єдиним мостом, що з'єднував Старе місто з навколишніми районами Кам'янця-Подільського, оскільки Новопланівського мосту ще не було (його побудували, як відомо, лише в 70-х роках XIX ст.). Тому і міст, споруджений у 1793 році, називали "старим", а збудований у 70-х роках XIX ст. "новим". До цього єдиним мостом для гужового транспорту був "Турецький" або "Замковий міст" (біля фортеці), що з'єднує Старе місто і Підзамче.

Старопоштовий спуск на всьому його протязі був оборонною спорудою з північної сторони Старого міста. З півдня його таке значення мала Утьосиста вулиця. Починаючи від башти Баторія, або Кушнірської, що почала будуватись цехом, кушнірів ще в другій половині XVI ст. (1585 p.), спуск має оборонні мури.

На початку Старопоштового спуску стоїть велична Кушнірська башта з Вітряною брамою. З лівої сторони його обмежує Турецький бастіон (XVII ст.), з правої понад скелями видніються рештки оборонного муру (XVIII ст.), а закінчується він біля Польської брами, з баштами та укріпленнями, збудованими в середині XVI ст. (1548- 1561 pp.).

З часом потреба в обороні цього спуску відпала, і міська брама була розібрана для розширення проїзду, а на її місці на двох кам'яних стовпах вмурували плити з гербом Поділля і датою "1832 рік". У результаті спуск перетворився в поштовий тракт. Це обумовлено тим, що місто Кам'янець-Подільський, як центр Подільської губернії, було з XV11I ст. міжнародним поштовим транзитним пунктом, через який пошта проходила в Румунію. Австрію та інші країни Західної Європи. Тому Старопоштовий спуск став основною магістраллю для зв'язку Росії з країнами Європи і Туреччиною. Це значення він втратив у 1850 році, коли з'явився телеграфний зв'язок.

На Старопоштовому спуску лише в кінці його з лівої сторони стоїть два житлових будинки, до Великої Вітчизняної війни їх було більше. З правої сторони спуску житла відносяться вже до Комсомольської вулиці. За цими будинками, біля Старого мосту, колись розташовувались кузні, майстерні по ремонту возів, фаетонів, колясок. Тут знаходилась відома майстерня Шиманського, який виготовляв чудові коляски, фаетони, шарабани для пасажирського транспорту. Кузні, які були сюди перенесені з Кузнечної вулиці, займались виготовленням підков, металевих частин для гужових засобів, оздоблювали прикрасами кінську збрую, виготовляли дзвоники для проїжджих поштових, пасажирських, гужових візків. Тут був цілий цех ковалів, які проживали на Кузнечній вулиці. Рештки цього цеху, а також бондарні майстерні і двох, чи трьох кузень існували аж до початку Великої Вітчизняної війни.

Терлецький А.
Старопоштовий спуск // Прапор Жовтня, 1984. - 22 грудня.