¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

—тарий бульвар

«находитьс¤ в≥н у п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ —тарого м≥ста, м≥ж електромехан≥чним заводом та —таробульварним спуском. ÷ей бульвар був заснований у 1831 роц≥ на м≥сц≥ старих зруйнованих укр≥плень та роз≥браних м≥ських будинк≥в.

„астково збер≥гс¤ нап≥взасипаний в≥рменський баст≥он. ¬≥н височить вад урвищем ≥ мовби стереже дорогу, що веде з замку в —таре м≥сто. ѕопередн≥ обсл≥дуванн¤ на цьому баст≥он≥ показали, що оборонн≥ споруди побудован≥ тут не в XVI ст., а значно ран≥ше, десь у XIII-XIV ст.

¬≥рменський баст≥он був реставрований у 1968-1969 pp. ƒе¤к≥ ≥сторики помилково вважали, що баст≥он на —тарому бульвар≥ побудували турки. ‘актично вони т≥льки в≥дбудували його, а споруджувавс¤ в≥н в≥рменською общиною на дек≥лька в≥к≥в ран≥ше.  оли прийшли турки, в≥н лежав у руњнах, бо пануюча верх≥вка м≥ста, чужоземн≥ загарбники, не були зац≥кавлен≥ у в≥дбудов≥ древн≥х укр≥плень. —права ось у чому.

ѕ≥д час литовськоњ окупац≥њ м≥ста у XIV ≥ на початку XV ст. на —тарому бульвар≥ ≥ нижче б≥л¤ мосту були укр≥пленн¤. ≤ м≥сто, ≥ фортец¤ тод≥ були самост≥йними (автономними) укр≥пленн¤ми. ѕольський ≥сторик ƒлугош розпов≥даЇ, що коли у вересн≥ 1404 року польський король ягайло та литовський кн¤зь ¬≥товт п≥д≥йшли з в≥йськом п≥д  ам'¤нець, щоб в≥д≥брати м≥сто у другого литовського кн¤з¤ - —видригайла, м≥щани скоро в≥дкрили ворота м≥ста, але замок не здававс¤. Ќачальник гарн≥зону √рицько  ≥рдЇЇвич здавс¤ лише тод≥, коли одержав в≥д корол¤ ягайла запевненн¤, що в≥н б≥льше не в≥ддасть м≥сто литовським кн¤з¤м. ÷е трапилось 20 вересн¤ 1404 p., а через ш≥сть рок≥в м≥сто знову перейшло до литовц≥в.

ѕольська шл¤хта, ¤ка захопила  ам'¤нець у жовтн≥ 1430 року, зовс≥м не приймала украњнських м≥щан у своЇ в≥йсько. ўоб утримати м≥щан у покор≥, польськ≥ загарбники не дозвол¤ли будувати в —тарому м≥ст≥ проти замку н≥¤ких укр≥плень. ј т≥ укр≥пленн¤, ¤к≥ тут були, згодом зруйнувалис¤ ≥ перед приходом турк≥в (1672 р.) њх фактично не ≥снувало.

Ћегковажне ставленн¤ польськоњ шл¤хти до укр≥пленн¤ м≥ста привело до того, що п≥сл¤ здач≥ туркам замку в серпн≥ 1672 року вона змушена була одночасно здати ≥ м≥сто. “урки посп≥шно в≥дбудували на —тарому бульвар≥ проти мосту старовинний, забутий баст≥он. ѕол¤ки п≥зн≥ше також зрозум≥ли свою помилку њ п≥сл¤ поверненн¤ њм турками за допомогою ѕетра ≤ м. ам'¤нц¤ (у 1699), побудували у перш≥й половин≥ XV≤≤≤ ст. б≥л¤ мосту сильн≥ укр≥пленн¤, ¤к≥ збереглис¤ до нашого часу.

 л¤штор (монастир) монах≥в  армел≥т≥в - босих був побудований б≥л¤ в≥рменського баст≥ону десь у 1624-1626 роках. “урки роз≥брали його, а кам≥нь використали на перебудову замкового мосту. ƒо цього м≥ст був дерев ¤кий на кам'¤них "биках". ѕро це ми д≥знаЇмос¤ ≥з записок рос≥йського купц¤ ≥ дипломата “рифона  оробейникова, ¤кий в≥дв≥дав м.  ам'¤нець у 15903 роц≥. ѕ≥д цим мостом можна було переходити з ¬идр≥вки на –уськ≥ ф≥льварки ≥ навпаки. “уркам це не сподобалось ≥ вони вир≥шили м≥ст перебудувати. «ам≥сть кам'¤них стовп≥в ("бик≥в") вони вимурували широку кам'¤ну ст≥ну, а зверху, з кожного боку побудували дл¤ безпеки людей кам'¤н≥ ст≥ни-перила шириною до 1м. ƒл¤ того, щоб м≥ст не розваливс¤, в його ст≥ни вмурували зал≥зн≥ штаби (полоси) та дубов≥ колоди. ÷≥ штаби та колоди добре видно в п≥вденн≥й ст≥н≥ мосту коли спускатись по кам'¤них сходах в б≥к  арвасар ( араван-—ара¤). ¬≥д часу пануванн¤ на ѕод≥лл≥ турецьких загарбник≥в цей м≥ст став зватись турецьким.

” 1876 роц≥ царський ур¤д дл¤ розширенн¤ проњзду по мосту звел≥в роз≥брати боков≥ ст≥ни-перила, а зам≥сть них на зал≥зничних кронштейнах були побудован≥ вис¤ч≥ дерев'¤н≥ переходи.

ћ≥ж бульваром та обривами скель (з зах≥дноњ сторони) донедавна проходила дорога, ¤ка т¤глас¤ до ћузейноњ вулиц≥. ќц¤ дорога ≥ була п≥вденною частиною  узнечноњ вулиц≥.

” роки першоњ ≥мпер≥ал≥стичноњ в≥йни, п≥сл¤ невдалого наступу арм≥њ  еренського в липн≥ 1917 року, австр≥йськ≥ та н≥мецьк≥ в≥йська близько п≥д≥йшли до  ам'¤нц¤-ѕод≥льського. Ќа останньому зас≥данн≥ м≥ськоњ –ади, ¤ка м≥стилась тод≥ на —тарому бульвар≥, меншовики та есери вимагали розпустити –аду. Ѕ≥льшовики ж вимагали збереженн¤ –ади та орган≥зац≥њ захисту м≥ста. Ѕ≥льш≥стю голос≥в було ухвалено –аду розпустити. ѕ≥сл¤ цього меншовики та есери залишили зас≥данн¤.

„лени –—ƒ–ѕ(б) залишились, щоб продовжувати зас≥данн¤. –азом з ними були ≥ позапарт≥йн≥ депутати. –ада п≥д кер≥вництвом ћ.  ушелева продовжувала роботу. Ѕ≥льшовики орган≥зували захист м≥ста. ¬орожа арм≥¤ була зупинена на р≥чц≥ «бруч ≥ в м≥сто не вв≥йшла.

Ќаприк≥нц≥ березн¤ 1944 року цю частину м≥ста оборон¤ли танк≥сти 63-оњ танковоњ бригади. Ќа —тарому бульвар≥ кам'¤нчани встановили пам'¤тник рад¤нським воњнам, ¤к≥ загинули п≥д час визволенн¤ м≥ста в≥д г≥тлер≥вських загарбник≥в.

—. Ў ”– ќ,
краЇзнавець