¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

√урський ќлександр, «адорожнюк јндр≥й. —тарий бульвар: ≤стор≥¤ // ѕодол¤нин. - 2006. - 24 листопада. - —. 7.

—“ј–»… Ѕ”Ћ№¬ј–

ќлександр √”–—№ »…, јндр≥й «јƒќ–ќ∆Ќё , ≥сторики

„итайте ще про старий бульвар

” липн≥-серпн≥ 2006 р. на м≥сц≥ колишнього —тарого бульвару проводилис¤ археолог≥чн≥ досл≥дженн¤. –оботи, проф≥нансован≥ м≥ською владою, велис¤ дл¤ впор¤дкуванн¤ цього куточка —тарого м≥ста. ¬ ход≥ досл≥джень з'¤сувалис¤ ц≥кав≥, нев≥дом≥ ран≥ше стор≥нки ≥стор≥њ  ам'¤нц¤-ѕод≥льського.

ћ≥ський бульвар було влаштовано в ’≤’ ст. на м≥сц≥ давн≥х оборонних споруд: ст≥ни колишн≥х укр≥плень стали основою нового бульвару. ÷≥ укр≥пленн¤ входили до зах≥дноњ системи м≥ських фортиф≥кац≥й ≥ створювали важливий вузол, що боронив «амковий м≥ст.

–еЇстр пам'¤ток м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури ”крањни визначаЇ ћ≥ськ≥ ворота ¤к пам'¤тку арх≥тектури XVI-XVIII ст. як зазначено в реЇстр≥, ћ≥ськ≥ ворота складаютьс¤ ≥з пр¤мокутноњ башти ≥з власне м≥ськими воротами, оборонних ст≥н ≥ каземату. ÷≥ укр≥пленн¤ розм≥щено б≥л¤ п≥дн≥жж¤ другоњ в≥д «амкового мосту скельноњ тераси, вони охоплюють њњ оборонними ст≥нами з п≥вн≥чноњ, зах≥дноњ ≥ сх≥дноњ стор≥н.

як визначаЇ реЇстр, в XVI ст. на п≥вн≥чн≥й сторон≥ тераси на основ≥ двох давн≥х споруд збудували чотирикутну вежу, а наприк≥нц≥ XVII ст. в њњ торцевих ст≥нах зробили ворота. “од≥ ж в≥д п≥вденно-зах≥дного ≥ п≥вн≥чно-сх≥дного бок≥в веж≥ звели нов≥ оборонн≥ ст≥ни, а у перш≥й половин≥ XVIII ст. збудували каземат. ” списку пам'¤ток арх≥тектури, що перебувають п≥д охороною держави, ћ≥ська брама датуЇтьс¤ XVI ст.

ѕроте при проведенн≥ земл¤них роб≥т б≥л¤ ћ≥ськоњ брами не ви¤влено археолог≥чних шар≥в ≥ решток матер≥альноњ культури ’V≤-’V≤≤ ст., натом≥сть заф≥ксовано численн≥ знах≥дки другоњ половини ’≤’ - середини ’’ ст. ÷е зумовило необх≥дн≥сть вивчити ранн≥ плани ≥ малюнки  ам'¤нц¤. ¬и¤вилос¤, що на найдавн≥ших планах м≥ста, виконаних у XVII ст., в межах нин≥шн≥х ћ≥ських вор≥т, у зах≥дн≥й частин≥ м≥ста, не показано жодних оборонних споруд, а виходи скел≥ з боку мосту створювали природн≥ укр≥пленн¤ зах≥дноњ частини м≥ста, на верхн≥й меж≥ ¤коњ сто¤в ¬≥рменський баст≥он (це добре видно на план≥ 1684 р.). јнал≥з план≥в ≥ малюнк≥в XVII ст. св≥дчить, що до к≥нц¤ XVII ст. на м≥сц≥ зах≥дних м≥ських укр≥плень не було оборонних споруд, а на њх м≥сц≥, на одн≥й ≥з скельних терас розташовувавс¤ кармел≥тський костел "на скалц≥".

—итуац≥¤ кардинально зм≥нюЇтьс¤ на планах XVIII ст.: при в'њзд≥ до м≥ста з боку замку бачимо потужну систему оборонних укр≥плень. ѕричому, ¤кщо в середин≥ XVIII ст. було дв≥ окрем≥ л≥н≥њ оборони - моста та м≥ста, то з 1770-х рр. вони об'Їднуютьс¤ в одну. ¬ результат≥ утворювалас¤ система укр≥плень, ¤ка повн≥стю перекривала в'њзд ≥з боку замку. Ќадзвичайно ц≥кав≥ плани к≥нц¤ ’VIII ст., на ¤ких детально промальовано укр≥пленн¤ зах≥дноњ системи оборони м≥ста ≥з назвами батарей ≥ башт (наприклад, на план≥ 1773 р.). « 1790-х рр. ц≥ укр≥пленн¤ занепадають ≥ спустошуютьс¤, про що вказуЇтьс¤ в експл≥кац≥¤х до плану.

« 1812 р., п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ  ам'¤нецькоњ фортец≥, укр≥пленн¤ створюють лише незручност≥ дл¤ розбудови м≥ста та руху транспорту. ќстр≥вне розташуванн¤  ам'¤нц¤ не дозвол¤Ї освоювати нов≥ територ≥њ, тому забудовуЇтьс¤ кожний шматочок в≥льноњ земл≥. ¬ м≥ст≥ бракуЇ чистого пов≥тр¤, а також територ≥њ дл¤ прогул¤нок ≥ в≥дпочинку. “ому тогочасна м≥ська влада ухвалюЇ створити в зах≥дн≥й частин≥ м≥ста бульвар ≥з чистим пов≥тр¤м ≥ т≥нистими але¤ми. ѕлани середини ’≤’ ст. ф≥ксують цей бульвар, що мав к≥лька р≥вн≥в. ƒл¤ верхнього ≥ середнього р≥вн≥в використали ст≥ни колишн≥х м≥ських укр≥плень, а вздовж зах≥дних оборонних ст≥н влаштували нижню терасу бульвару. ƒл¤ переходу на нижн≥й р≥вень роз≥брали п≥вденну ст≥ну укр≥пленн¤ та, враховуючи особлив≥сть рельЇфу, утворили прох≥д м≥ж зах≥дною та сх≥дною ст≥нами колишньоњ батарењ на нижн≥й р≥вень бульвару (див. план 1842 р.). Ќа планах другоњ половини ’≤’ ст. добре прокреслено тераси бульвару, зокрема, видно дор≥жку, ¤ка п≥вколом огинаЇ нижню алею бульвару ≥ виходить б≥л¤ м≥ських вор≥т. ƒобре видно площу бульвару, утворену м≥ж верхн≥м ≥ середн≥м р≥внем алей, ¤ку сформовано ще колишн≥ми оборонними ст≥нами батарей зах≥дних м≥ських укр≥плень.

ќтже, бульвар мав три р≥вн≥: верхн≥й - на територ≥њ колишнього ¬≥рменського баст≥ону, середн≥й - вздовж ст≥н колишнього францисканського кл¤штору, нижн≥й - поп≥д колишн≥ми оборонними ст≥нами зах≥дноњ системи укр≥плень.

¬ажливим джерелом дл¤ вивченн¤ топограф≥њ м≥ських укр≥плень Ї поштов≥ лист≥вки к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ ст. «окрема, перш≥ лист≥вки, виконан≥ за негативами ћихайла √–≈…ћј у 1880-х рр., ф≥ксують потужну систему м≥ських укр≥плень з боку «амкового мосту. ¬'њзд до м≥ста в≥в через вузький прох≥д у Ѕашт≥ на роз≥ мосту, пот≥м через прох≥д у ћ≥ських воротах. 1876 р., щоб розширити дорогу через «амковий м≥ст, роз≥брали мур м≥ж надбрамною баштою ≥ казематом. Ќа обох згаданих лист≥вках видно площу м≥ського бульвару ≥з встановленими на н≥й кам'¤ними стелами та прох≥д, ¤кий в≥в вздовж п≥вн≥чноњ ст≥ни ћ≥ських вор≥т на нижню терасу бульвару. ѕричому на лист≥вках можна пом≥тити дв≥ нижн≥ алењ бульвару, одна в≥дразу п≥д ст≥нами колишн≥х укр≥плень, ≥нша - паралельна њй - по нижн≥й кромц≥ скельноњ основи каньйону. Ћист≥вки ф≥ксують, що тод≥ в ц≥й частин≥ бульвару не було великих дерев. ÷е давало змогу насолоджуватис¤ чудовими краЇвидами на фортецю ≥ каньйон.

¬ажлива ≥нформац≥¤ про досл≥джуваний об'Їкт Ї в описах м≥ста та ≥сторичн≥й л≥тератур≥. “ак, зг≥дно з описом  ам'¤нц¤ 1700 р., на «амков≥й вулиц≥ була д≥л¤нка з≥ склепами, на ¤к≥й сто¤в костел кармел≥т≥в, а на час складанн¤ опису була батаре¤ дл¤ оборони м≥ста. ¬≥д «амкового мосту починалас¤ вулиц¤ "¬≥д замку понад скелею". Ќа ц≥й вулиц≥ до турк≥в була цив≥льна та культова забудова, а п≥сл¤ њх виходу б≥льш≥сть д≥л¤нок сто¤ли спустошен≥, проте згадано башту “урецьку, в≥д ¤коњ мур т¤гнувс¤ аж до «амковоњ брами.

ќтже, оборонн≥ укр≥пленн¤ зах≥дноњ частини м≥ста, згадан≥ в опис≥ 1700 р., т¤ж≥ли до «амковоњ брами, њх звели дл¤ п≥дсиленн¤ оборони мосту.

¬≥домо, що турки, здобувши  ам'¤нець, в≥дразу стали в≥дбудовувати м≥ськ≥ укр≥пленн¤. –оботи велис¤ п≥д кер≥вництвом французьких ≥нженер≥в, за словами ёзефа –ќЋЋ≈, злих людей, ¤к≥ погодилис¤ допомагати мусульманам в≥дновлювати колишн≥й оплот христи¤нства. Ќ≥мц≥ не стали сп≥впрацювати ≥з турками, а вс≥ покинули  ам'¤нець. “урки роз≥брали вс≥ дерев'¤н≥ будинки та храми, що могли зашкодити оборон≥ м≥ста. Ќа укр≥пленн¤ використовували кам≥нь ≥з роз≥браних м≥ських буд≥вель ≥ кл¤штор≥в, ¤к≥ сто¤ли на м≥сц≥ запланованих укр≥плень ≥ заважали зведенню фортиф≥кац≥й. ÷≥лодобово в м≥ст≥ йшли роботи, було зад≥¤но дв≥ тис¤ч≥ людей. “урки сам≥, п≥д кер≥вництвом досв≥дчених ≥нженер≥в, обгороджували, мурували та насипали укр≥пленн¤, а христи¤н до ц≥Їњ справи не примушували. ¬же через р≥к п≥сл¤ здобутт¤  ам'¤нц¤ турки сильно укр≥пили м≥сто, а в≥д мосту до кафедрального костелу понад скел¤ми влаштували ст≥ни в два р≥вн≥. ќдин баст≥он постав за костелом кармел≥т≥в на давньому шанц≥, ≥нший - б≥л¤ кармел≥т≥в.  армел≥тський костел, збудований 1653 р., турки роз≥брали, а на його м≥сц≥ постали батарењ, що укр≥плювали «амковий м≥ст. як зазначаЇ ќлександр ѕ–”—≈¬»„, кам≥нь ≥з роз≥браного храму турки використали на облицюванн¤ мосту, а на м≥сц≥ кл¤штору збудували укр≥пленн¤.  оли кармел≥ти повернулис¤ в  ам'¤нець, м≥сце, де сто¤в њх костел, було забудоване батаре¤ми. “ому дл¤ буд≥вництва храму њм надали нову д≥л¤нку.

«а даними ёхима —≤÷≤Ќ—№ ќ√ќ, при турках добре було укр≥плено зах≥дну частину м≥ста. “ут постало два баст≥они, один - самотн≥й, п≥д≥ймавс¤ над урвищем, ≥нший, збудований турками, використовувавс¤ п≥д браму. Ќе даремно перший баст≥он, в ¤кому в часи —≥ц≥нського була альтанка, в опис≥ м≥ста 1700 р. зазначено ¤к башта “урецька. «ах≥дний вузол укр≥плень мав велике стратег≥чне значенн¤. ¬≥н вогнем артилер≥њ контролював п≥дходи до м≥ста з боку –уських ф≥льварок. …ого створенн¤ укр≥пило ≥ позиц≥њ «амкового мосту.

ќтримавши 1699 р.  ам'¤нець в≥д ќсманськоњ ≥мпер≥њ, ѕольща намагалас¤ повернути йому колишню славу, в≥дбудувати укр≥пленн¤ та в≥дродити м≥ське житт¤. ћодерн≥зац≥¤ фортиф≥кац≥й тривала усе ’VIII ст., однак такого значенн¤, ¤ке мало м≥сто у ’V≤-’V≤≤ ст., воно вже дос¤гнути не могло. ” XVIII ст. кам'¤нецька фортец¤ втратила роль передовоњ фортец≥ христи¤нського св≥ту. ќднак професор ћикола ѕ≈“–ќ¬ стверджуЇ, що саме у XVIII ст. зм≥нюЇтьс¤ топограф≥¤ м≥ських укр≥плень, коли лише прот¤гом 1721-1725 рр. на њх модерн≥зац≥ю було вид≥лено 48 тис. злотих. ” той час реконструйовано оборонн≥ мури в≥д «амкового мосту до людв≥сарн≥. ” 1730-х рр. ≥нженер ’рист≥ан ƒјЋ№ ≈ п≥дправив ≥ перебудував згадан≥ м≥ськ≥ укр≥пленн¤, про що св≥дчив напис на тесан≥й таблиц≥, ¤кий зник у 1880-х рр.

ѕ≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ фортец≥ руњни колишн≥х зах≥дних укр≥плень стали основою дл¤ бульвару. ¬≥рменський баст≥он засипали землею ≥ зробили з нього верхню терасу, а на м≥сц≥ роз≥браного турками кл¤штору кармел≥т≥в влаштували бульварну площа. Ѕульвар з'¤вивс¤ 1831 р. п≥д час губернаторства ‘едора Ћ”Ѕ'яЌќ¬—№ ќ√ќ, зв≥дси його простонародна назва - "луб'¤н≥вка". Ќа бульварн≥й площ≥ ще при њњ формуванн≥ встановили ф≥гура св. ‘лор≥ана, зн¤ту 1830 р. ≥з фасаду будинку Ўах≥на на ∆уравльовц≥ (сучасна адреса - ѕольський ринок, 4а). «г≥дно ≥з розписом 1860 р., дл¤ утриманн¤ бульвару щор≥чно з м≥ських кошт≥в вид≥л¤ли 570 руб. ћ≥ж тим, ¤к зазначаЇ ќлександр —≈ћ≈Ќ“ќ¬—№ »…, у м≥ст≥ в≥д т≥сноти забудови, багатолюдност≥ та забрудненост≥ пов≥тр¤, в≥д нечистот, ¤к≥ виливалис¤ пр¤мо на вулицю, прогул¤нка на св≥жому пов≥тр≥ бульвару була вже не розк≥шшю, а першою життЇвою необх≥дн≥стю. ќсобливо вражали види ≥з бульвару на замок, ѕольськ≥ ф≥льварки та м≥ськ≥ околиц≥.

—ильних зм≥н зазнала ц¤ територ≥¤ п≥д час першоњ та перед другою св≥товими в≥йнами ≥ у п≥сл¤воЇнний пер≥од, коли при влаштуванн≥ водогону ≥ системи канал≥зац≥њ тут провели значн≥ земл¤н≥ та буд≥вельн≥ роботи, в результат≥ ¤ких засипали алењ бульвару, на схили каньйону спланували значну к≥льк≥сть земл≥ ≥ господарського см≥тт¤. “ому не дивно, що при археолог≥чних роботах тут не ви¤влено знах≥док ран≥ше в≥д XVIII ст. Ќайб≥льше њх датуЇтьс¤ к≥нцем ’≤’ - початком ’’ ст., а на кам'¤них оборонних ст≥нах нав≥ть заф≥ксовано к≥лька рад¤нських монет 1920-30-х рр., що св≥дчить про активне господарське втручанн¤ у той пер≥од.

” процес≥ досл≥джень з'¤сувалос¤ ≥ неправильне датуванн¤ ћ≥ських вор≥т ’V≤ ст., а також саме визначенн¤ ц≥Їњ пам'¤тки ¤к ћ≥ськ≥ ворота, адже до к≥нц¤ ’VIII ст. ц≥ ворота були виключно фортиф≥кац≥йною спорудою, ними не користувалис¤ ¤к транспортною артер≥Їю, а лише дл¤ пересуванн¤ в≥йськ ≥ озброЇнн¤. “ому в жодному документ≥ ми не побачимо назви ћ≥ськ≥ ворота. Ќа одному з план≥в ворота названо "Ѕрамкою п≥дрондельова", бо –ондель (укр≥пленн¤) розташовувавс¤ над нею. ÷¤ назва добре ≥люструЇ функц≥ональне призначенн¤ вор≥т, адже транспортними вузлами на той час були –уськ≥ та ѕольськ≥ ворота, а «амковий м≥ст ≥з системою в'њздних укр≥плень мав важливе фортиф≥кац≥йне, а не транспортне значенн¤. ѕ≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ фортец≥, розширенн¤ мосту та дороги через ст≥ну кам'¤ного ронделю, «амковий м≥ст набув ≥ншого функц≥онального призначенн¤, став основною транспортною артер≥Їю, що з'Їдную територ≥ю п≥вострова (—тарого м≥ста) з материком. ј з буд≥вництвом Ќовоплан≥вського мосту ще й важливою транзитною маг≥страллю.

ќтже, проведен≥ археолог≥чн≥ досл≥дженн¤ на територ≥њ —тарого бульвару дозволили з'¤сувати ще одну стор≥нку в ≥стор≥њ м≥ста. «важаючи на буд≥вничий бум у —тарому м≥ст≥, хот≥лос¤ би, щоб проведенн¤ археолог≥чних досл≥джень стало пост≥йною практикою на об'Їктах, що в≥дновлюютьс¤, адже навр¤д чи у найближч≥ дес¤тил≥тт¤ забудована приватними будинками територ≥¤ буде доступною дл¤ досл≥дник≥в.

¬≥дновленн¤ бульвару Ї дл¤ м≥ста важливою ≥ конче необх≥дною справою. —творенн¤ тут зони в≥дпочинку з чудовими краЇвидами на каньйон ≥ замок повертаЇ до житт¤ значну д≥л¤нку м≥ста. ƒо туристичноњ ≥нфраструктури зад≥Їтьс¤ ще й башта “урецька, ¤ка одиноко стоњть на схилах каньйону ≥ час в≥д часу руйнуЇтьс¤, розбираЇтьс¤, а то й горить, а тод≥ витрачаютьс¤ величезн≥ кошти на њњ реставрац≥ю. Ќа в≥дновленому бульвар≥ дл¤ кам'¤нчан ≥ турист≥в можна створити мережу розважальних заклад≥в, продавати вироби народних майстр≥в ≥ сувен≥рну продукц≥ю. ≤ що важливо - таке використанн¤ бульвару не створить незручностей дл¤ мешканц≥в —тарого м≥ста та дл¤ руху транспорту через «амковий м≥ст.


‘рагмент плану м≥ста, 1684 р.


‘ото √рейма, до 1876 р.


‘ото √рейма, п≥сл¤ 1876 р.


‘рагмент плану м≥ста, 1773 р.


‘рагмент плану м≥ста, 1842 р.