¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

—“»’≤…Ќ≤ Ћ»’ј ƒ–≈¬Ќ№ќ√ќ  јћ'яЌ÷я

" ам'¤нець - могутн¤ ≥ над≥йна фортец¤ з≥ ст≥нами, вирубаними в скел≥, стоњть вона над скел¤стим урвищем ≥ р≥вних њй немаЇ не т≥льки у волод≥нн¤х польських, але ≥ в чеськ≥й, ≥ в шведськ≥й сторон≥, ≥ в √олланд≥њ, ≥ в горах н≥мецьких..." “ак писав про наше м≥сто турецький мандр≥вник XVII стол≥тт¤ ≈вл≥¤ „елеб≥. "ћ≥сто-фортец¤", "÷ентр ремесла ≥ культури ѕод≥лл¤", "ѕерлина на камен≥" - цими еп≥тетами р¤сн≥ють стор≥нки л≥топис≥в, хрон≥к, опис≥в.

¬ажкою працею багатьох покол≥нь труд≥вник≥в-подол¤н в епоху середньов≥чч¤ розвивалос¤ ≥ уславлювалос¤ м≥сто  ам'¤нЇць-ѕод≥льеький. ¬оно могло б бути ще кращим. ѕроте пост≥йно розор¤ли його в≥йни, загарбники, гнобител≥. ¬еликоњ шкоди завдавали м≥сту, особливо його б≥днот≥, ≥ природн≥ стих≥йн≥ лиха, перед котрими були безсил≥ оборонн≥ споруди, ст≥ни фортец≥, ≥ часто сам≥ люди. —аме ц¤ стор≥нка ≥стор≥њ м≥ста майже не висв≥тлена в л≥тератур≥.

¬ласне, розташоване воно високо над повноводним ≥ гр≥зним тод≥ —мотричем. Ќа його берегах здавна тулились хатини простого люду, височ≥ли в≥йськов≥ укр≥пленн¤, млини, пристан≥, м≥ськ≥ брами. ѕр¤мовисн≥ скел≥ каньйону р≥ки ” скрутн≥ години т≥льки посилювали њњ п≥дступн≥сть. ѕерша писемна згадка про велику пов≥нь —мотрича датуЇтьс¤ 22 березн¤ 1444-го. ” цей день каламутна вода затопила каньйон, зруйнувала будинки, м≥ськ≥ ворота, знесла млини. ќсобливо лютував —мотрич у 1536 роц≥, коли на м≥сто обрушивс¤ ураган такоњ сили, що повалилось 133 буд≥вл≥. ѕосилив нещаст¤ жител≥в сильний землетрус. Ќевдовз≥, навесн≥ 1545 року, знову невгамовна водна стих≥¤ затопила в ущелин≥ осел≥ ≥ господарськ≥ прим≥щенн¤. ƒоводилос¤ в≥дбудовувати м≥ськ≥ брами, хати, мости, хл≥бн≥ склади у каньйон≥ й п≥сл¤ повеней 6 лютого 1571, 15 березн¤ 1579 ≥ 8 березн¤ 1595 рок≥в. « приводу останньоњ л≥тописець з болем розпов≥даЇ: "”  ам'¤нц≥ знову була висока пов≥нь, м≥сту завдано багато шкоди, двоЇ вор≥т розбито. «начних збитк≥в завдано ≥ буд≥вл¤м, ≥ нивам, ≥ тваринам, ≥ всьому господарству".

«а св≥дченн¤м в≥рменського хрон≥ста, пов≥нь 1598 року була найстрашн≥ша. "Ѕагато раз≥в бачив ¤ розливи р≥чок, - пише автор, - але такого великого ще не бачив. –озлючена р≥ка знову змила ворота ≥ млини, забрала багато людських житт≥в".

«б≥гали роки. “а норовистий —мотрич час в≥д часу завдавав шкоди населенню. ќстанн¤ зв≥стка про його згубн≥ розливи с¤гаЇ у 1911 р≥к. «а св≥дченн¤м под≥льськоњ преси, п≥д час шаленого урагану ≥ бурхливоњ зливи, ¤ка зносила у каньйон з вулиць м≥ста дерева, тварин ≥ окремих людей, вийшов з берег≥в —мотрич. ћешканц≥ низини змушен≥ були р¤туватись в≥д водноњ стих≥њ на дахах своњх затоплених будинк≥в.

≤ншим лихом давнього м≥ста ≥ його звичайним ¤вищем були пожеж≥, котр≥ за к≥лька годин перетворювали в поп≥л багатор≥чн≥ результати людськоњ прац≥. јрх≥вн≥ документи зберегли опис пожеж≥ 1602 року. "¬ цьому роц≥ в  ам'¤нц≥ сталась страшенноњ сили пожежа, ¤ка за короткий час спалила все м≥сто. ¬се, шо мали м≥щани: ≥ будинки, ≥ лавки - згор≥ло в полум'њ. Ќе т≥льки дерев'¤н≥ буд≥вл≥, а й кам'¤ниц≥, ≥ склади, ≥ все, шо було в них, повн≥стю загинуло. ¬огонь був таким великим ≥ сильним, шо люди не могли йому протисто¤ти ≥ згасити, бо полум'¤, наче вогненн≥ блискавки, палило ≥ висушувало кам≥нь ≥ дерево. «гор≥ло ≥ чимало людей. “а добре, що не вноч≥ сталос¤ таке нещаст¤, а надвеч≥р. ”се м≥сто перетворилось у пил ≥ поп≥л, на ранок люди не вп≥знавали м≥сць своњх будинк≥в, «гор≥ли церкви ≥ костьоли, згор≥ли дзв≥ниц≥ ≥ дзвони розплавились у них. «гор≥ли ≥ двоЇ м≥ських брам, ≥ пос≥ви, ≥ плодов≥ дерева, все спалено вогнем". ¬≥дсутн≥сть належного протипожежного захисту ≥ служби, байдуж≥сть м≥ських властей призводили часто до под≥бних трагед≥й, ¤к≥ важким т¤гарем л¤гали на плеч≥ жител≥в, особливо б≥дноти. ≤ т≥льки њх самов≥ддана прац¤ в котрий раз в≥дроджувала м≥сто.

Ќайб≥льшим нещаст¤м м≥ста були хвороби ≥ еп≥дем≥њ, проти ¤ких не було ефективних засоб≥в боротьби прот¤гом усього дореволюц≥йного пер≥оду. ” липн≥ 1566 року в м≥ст≥ спалахнула еп≥дем≥¤ чуми.  ожний день помирало 70-80 чолов≥к. "÷е були г≥рк≥ ≥ страшн≥ часи: н≥хто не прињжджав у м≥сто ≥ н≥кого з м≥щан не випускали...", - писав в≥рменський хрон≥ст “ер ќванес. „ерез два роки еп≥дем≥¤ повторилась. Ќав≥ть у XIX - на початку XX стол≥тт¤ звичайним ¤вищем у м≥ст≥ були еп≥дем≥њ холери, тифу та ≥нших хвороб. ≤ не дивно. јдже, скаж≥мо, у 1911 роц≥ на всю ѕод≥льську губерн≥ю нал≥чувалось всього 275 л≥кар≥в ≥ 367 фельдшер≥в.

—учасне м≥сто над —мотричем кв≥тне ≥ молод≥Ї. ≤ т≥льки в ≥стор≥њ залишились згадки про жахлив≥ еп≥дем≥њ, руйн≥вн≥ повен≥, масов≥ пожеж≥ та ≥нш≥ стих≥йн≥ лиха.

Ѕаженова —.
—тих≥йн≥ лиха древнього  ам'¤нц¤ // –ад¤нське ѕод≥лл¤, 1984. - 6 кв≥тн¤.