¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

"≈кспрес", 20-27 с≥чн¤ 2005 р.
ќксана ѕј’ќЋ ќ

“ј™ћЌ»„≤ –»÷ј–≤
ћ≥стичний ≥ оповитий легендами орден тампл≥Їр≥в через два стол≥тт¤ знову з'¤вивс¤ на ”крањн≥

"Ѕ≥льш≥сть тих, хто пересл≥дував орден, померли передчасною ≥ насильницькою смертю".

‘ото з арх≥ву... оли журнал≥стська дол¤ закинула мене у  ам'¤нець-ѕод≥льський, м≥сто вирувало пл≥тками: сатан≥сти окупували —тару фортецю, влада в≥ддала њм нашу св¤тиню, антихристи правитимуть чорн≥ меси... ÷е видалос¤ неймов≥рний, ≥ ¤ попр¤мувала до ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника, ¤кому належать в≥ддан≥ тампл≥Їрам веж≥. ¬исоченний, кремезний чолов≥к швидко пройшов у приймальн≥й повз мене. „орний довгий плащ, жагучий погл¤д чорних очей - ≥ спиною проб≥гли др≥бн≥ мурашки. “од≥ ¤ ще не знала, що ц¤ таЇмнича особа ≥ Ї той, про кого говорить чи не вс¤ ”крањна.

Ќаша зустр≥ч в≥зав≥ в≥дбулас¤ згодом. ¬ ≥нтерв'ю наш≥й газет≥ великий пр≥ор ордену тампл≥Їр≥в ќлександр яблонський погодивс¤ розпов≥сти, ким нин≥ Ї рицар≥ ордену ≥ що привело њх в ”крањну?

- —вою д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ ви почали з≥ скандалу: спершу в  итайськ≥й пустел≥ п≥д  иЇвом, зв≥дки прочани буквально виставили вас, а тепер у  ам'¤нц≥-ѕод≥льському, де не вщухають суперечки з приводу в≥дданих вам веж —тароњ фортец≥...

- –еакц≥ю на нашу по¤ву в ”крањн≥ спровокували численн≥ легенди про орден. јдже нав≥ть ≥сторики не з≥йшлис¤ на думц≥, ким були ц≥ спален≥ на вогн≥ ≥нкв≥зиц≥њ рицар≥-монахи, ¤к≥ й донин≥ збуджують у¤ву людства. ’тось п≥дозрюЇ њх у поклон≥нн≥ ди¤волу, хтось вважаЇ хранител¤ми езотеричних знань, а хтось боњтьс¤ поновленн¤ на економ≥чне ≥ пол≥тичне житт¤ у крањн≥ впливу, ¤кий колись мали тампл≥Їри...

јле мало хто знаЇ, що в ”крањн≥, ц≥й переважно козацьк≥й держав≥, позиц≥њ рицар≥в були не менш сильними, н≥ж у «ах≥дн≥й ™вроп≥. ƒоказом цього приголомшливого факту стала в≥днайдена печатка з символ≥кою ордену - два рицар≥ на б≥лому кон≥ п≥д знаменами тампл≥Їр≥в. ¬≥домо також, що п≥сл¤ розгрому ордену багато рицар≥в-ут≥кач≥в знайшли прихисток на територ≥њ сучасноњ ”крањни ≥ нав≥ть воювали на боц≥ галицько-волинських кн¤з≥в. “ак що тампл≥Їри ≥ ”крањна - це малов≥дома стор≥нка нашоњ ≥стор≥њ.

- ј сучасн≥ тампл≥Їри?

- ÷е абсолютно апол≥тична орган≥зац≥¤, члени ¤коњ Ї духовними посл≥довниками рицар≥в-хрестоносц≥в. ћ» шукаЇмо своњ ≥сторичн≥ корен≥ й прийшли в ”крањну, маючи благородну мету: в≥дбудову арх≥тектурних пам'¤ток, гуман≥тарн≥ допомогу, розвиток традиц≥й рицарства та вивченн¤ генеалог≥чних корен≥в.

ќрден тампл≥Їр≥в з'¤вивс¤ в ”крањн≥ ≥ не випадково: ≥сторичн≥ корен≥ украњнських тампл≥Їр≥в обриваютьс¤ саме у  ам'¤нц≥-ѕод≥льському, де в епоху середньов≥чч¤ д≥¤в ц≥лий маг≥страт. « њхньою присутн≥стю у м≥ст≥ пов'¤зан≥ дв≥ веж≥ —тароњ фортец≥, ¤к≥ ми вир≥шили реставрувати, щоб зберегти дл¤ нащадк≥в те, що ще можна зберегти.

¬и ж погл¤ньте, у ¤кому вони занедбаному стан≥! «а приблизними п≥драхунками, дл¤ њх в≥дновленн¤ знадобитьс¤ близько 50 м≥льйон≥в гривень. «розум≥ло. ћ≥сто таких кошт≥в не маЇ. ј ми за п≥дтримки наших брат≥в з-за кордону (до реч≥, впливових людей, ¤к≥ належать до корол≥вських с≥мей) готов≥ њх в≥дновити...

- “ампл≥Їри були ≥, мабуть залишатьс¤ найб≥льшою загадковою в ≥стор≥њ людства: њх називали спасител¤ми св≥ту, впливовими воњнами-монахами, вправними ≥нтриганами, охоронц¤ми незл≥чених скарб≥в. јле ж ≥ звинувачували у Їрес≥, сатан≥зм≥, чаклунств≥. ўо ж то за м≥стичний орден?

- "Ѕ≥дн≥ рицар≥ ’риста", а саме так ще називають тампл≥Їр≥в, стали в епоху хрестових поход≥в першим орденом рицар≥в-монах≥в, ¤к≥ боронили христи¤нськ≥ держави в≥д мусульман. ¬≥ддавши ордену вс≥ статки, рицар≥ провадили злиденне житт¤, п≥дкор¤лись зал≥зн≥й дисципл≥н≥ та суворому статуту.

јле завд¤ки щедрим пожертвам, зан¤тт¤м торг≥влею та лихварством орден швидко розбагат≥в - на початку XII стол≥тт¤ тампл≥Їри волод≥ли нечуваними багатствами: золотом, корабельняћ», портами, власним флотом. ѕ≥сл¤ вигнанн¤ хрестоносц≥в з ѕалестини вони перебралис¤ у ™вропу, де зосередилис¤ на ф≥нансових операц≥¤х. «амки ≥ волод≥нн¤ у ‘ранц≥њ, јнгл≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччин≥, ”горщин≥, ѕольщ≥ тампл≥Їри перетворили на велик≥ ф≥нансов≥ центри, щось на кшталт сучасних банк≥в, - у них збер≥гали коштовност≥ сам≥ корол≥.
“ак тампл≥Їри створили наддержаву, дл¤ ¤коњ не ≥снувало нац≥ональних кордон≥в, ≥ стали найб≥льшою банк≥вською орган≥зац≥Їю св≥ту. ¬они були першими, хто видавав вексель ≥ позичав грош≥ п≥д в≥дсотки... Ѕагатства тампл≥Їр≥в у багатьох зб≥дн≥лих монарх≥в викликали заздр≥сть. ≤ врешт≥ це призвело до розгрому ордену.

- ≤сторики тверд¤ть, що орден мав дв≥ доктрини: одну - дл¤ внутр≥шнього кола, до ¤кого мали доступ т≥льки вибран≥ ≥ ¤ке, власне кажучи, було нап≥всатанинською сектою, ≥ другу - дл¤ загалу. Ќав≥ть р¤дов≥ рицар≥ визнавали, що при вступ≥ в орден, в≥дпов≥дно до обр¤ду, в≥др≥калис¤ в≥д ’риста ≥ плювали на хрест...

- ¬и хочете, щоби ¤ визнав обвинуваченн¤ у сатан≥зм≥? “епер≥шн≥м тампл≥Їрам цим дор≥кнути неможливо. ћи умогл¤дна ортодоксальна орган≥зац≥¤. —ам ¤ народивс¤ на ѕод≥лл≥, мене хрестили в православн≥й церкв≥, ≥ ¤ з пошаною ставлюс¤ до вс≥х рел≥г≥й. Ќехай ≥сторики з'¤совують, що було колись, адже Ї безл≥ч документ≥в, ¤к≥ св≥дчать, що з≥знанн¤ у Їрес≥ ≥нкв≥зиц≥¤ добувала нелюдськими тортурами.
÷ей шлейф сатан≥зму ≥ звинувачень т¤гнетьс¤ за рицар¤ми ордену кр≥зь стол≥тт¤. ј ми не маЇмо життЇвих резерв≥в дл¤ розв≥нчанн¤ м≥ф≥в. ѕеред нами конкретн≥ ц≥л≥: бути корисними сусп≥льству, гармон≥зувати вс≥ рел≥г≥њ, щоби жити в мир≥, братств≥ й розум≥нн≥. ќт Ї хвор≥ на —Ќ≤ƒ - ми допомагаЇмо њм медикаментами та обладнанн¤м. ™ зруйнован≥ храми - ми њх в≥дбудовуЇмо.

—ам ¤ родом ≥з села  ульчина  расил≥вського району. Ѕ≥л¤ школи, де навчавс¤, сто¤ла розвалена церква. ’лопчаком мр≥¤в њњ в≥дновити, ≥ мен≥ це вдалос¤. ѕоњдьте, подив≥тьс¤: кращого храму на ’мельниччин≥ не знайдете.

- „и зм≥нилис¤ в≥д час≥в середньов≥чч¤ обр¤ди посв¤ченн¤ рицар≥в? „и кожен може стати членом ордену тампл≥Їр≥в?

ўо стосуЇтьс¤ обр¤ду посв¤ченн¤ середньов≥чних ≥ сучасних рицар≥в ордену, то це, так би мовити, дв≥ р≥зн≥ реч≥. —ередньов≥чний орден був п≥д юрисдикц≥Їю  атолицькоњ ÷еркви ≥ мав одн≥ обр¤ди.  оли орден став суверенним, обр¤ди зм≥нилис¤. —ьогодн≥ ≥нший час, ≥нший статут, ≥нш≥ обр¤ди. “епер≥шн≥ рицар≥ не дають об≥тниц≥ цноти, а членами ордену можуть стати нав≥ть ж≥нки...

ѕроцес посв¤ченн¤ - дуже велике св¤то у житт≥ тампл≥Їра: спочатку проходить служба, пот≥м - ≥нвеститура - спец≥альний обр¤д, ¤кий пов'¤зуЇ нас ≥з —в¤тою «емлею. ÷е помазанн¤ св¤тою водою з …ордану ≥ св¤тою землею, на ¤к≥й колись перебували наш≥ брати...

- ‘ранцузьк≥ учен≥ провадили ірунтовн≥ досл≥дженн¤ ≥ ви¤вили двозначну символ≥ку в збудованих тампл≥Їрами соборах: перевернут≥ хрести, вогонь п≥д куполом храму. Ѕагато написано й про езотеричн≥ таЇмниц≥ ордену, пов'¤зан≥ з поклон≥нн¤м ди¤волу, ≥ про те, що в житт≥ рицар≥в Ї реч≥ наст≥льки страшн≥, що тампл≥Їри вол≥ли б загинути, н≥ж розкрити њх. ”се це даЇ люд¤м п≥дстави говорити про орден ¤к про секту ди¤волопоклонник≥в. Ќав≥ть перстень на ваш≥й руц≥, ≥з зображенн¤м черепа, наводить на таку думку...

- “реба вм≥ти правильно трактувати знаки. ћ≥й перстень - це символ в≥дродженн¤ до нового житт¤. ≤нша символ≥ка тампл≥Їр≥в, використанн¤ ними гральних карт “аро, в ¤ких зашифрован≥ ун≥кальн≥ пророцтва, лише п≥дтверджують здогадки, що ел≥та ордену справд≥ могла волод≥ти езотеричним вченн¤м.

Ќ≥чого дивного в цьому нема, ¤кщо знати ≥стор≥ю рицар≥в: п≥д час хрестових поход≥в на —ередн≥й —х≥д тампл≥Їри вивчили арабську мову ≥ могли перейн¤ти багато чого з≥ сх≥дноњ практики, ≥ нав≥ть були посв¤чен≥ в таЇмн≥ вченн¤ гностик≥в. ѕрипускають, що тампл≥Їри запозичили доктрини христи¤н-≥оанн≥т≥в, ¤к≥ вважалис¤ хранител¤ми к≥лькох надзвичайно давн≥х документ≥в, а головною метою њх було об'Їднати людство в одн≥й ун≥версальн≥й рел≥г≥њ миру.

јле ц≥каво й ≥нше: вс≥, хто намагавс¤ розкрити таЇмниц≥ ордену, вмирали при загадкових обставинах або були убит≥. “ак що лиш≥мо ≥стор≥ю ≥сторикам. Ќаша м≥с≥¤ однозначна: пошук ≥сторичних корен≥в та св¤того √раал¤. ÷е ≥ Ї лейтмотив д≥¤льност≥ кожного тампл≥Їра.

≤—“ќ–»„Ќј ƒќ¬≤ƒ ј

Ќазва "тампл≥Їри" (храмовники) походить в≥д французького слова "temple" - храм. ÷ей духовно-рицарський орден бере початок в≥д братства "Ѕ≥дн≥ рицар≥ ’риста", заснованого 1118 року в ™русалим≥.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ хрестових поход≥в тампл≥Їри перебралис¤ до ‘ранц≥њ. 13 жовтн¤ 1307 року за наказом корол¤ орден було розгромлено, майно конф≥сковано, вс≥х член≥в заарештовано ≥ кинуто до тюрем. ” 1310 роц≥ њхнього л≥дера спалили на вогнищ≥, а через два роки ѕапа –имський заборонив д≥¤льн≥сть тампл≥Їр≥в.

ƒв≥ веж≥  ам'¤нець-ѕод≥льського замку в≥дтепер належать тампл≥Їрам

„итайте ще про тампл≥Їр≥в у  ам'¤нц≥