Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Перейти у головне меню

ТАЄМНИЧІСТЬ ОРИНИНА

Тамара СИСЗагадкове Поділля! Тут у вінок сплелися - історичні події, які з віків до нас чуткою долітають. Не розбереш: чи то бувальщина, чи вигадка. До таких належить Орининський степ з його єдиним містечком Оринином. Степ чималий простелився від хутора Козак аж до Збруча. Колись там гарцювали дикі коні, повзали двометрові жовтобрухи (європейські удави), бігали зграї дрохвів і табуни сайгаків. Та то не пустка була, бо ішли шляхи від берегів Атлантики через Західну Європу аж до Ближнього Сходу, Персії, Індії. Від Прибалтики через Львів, Кам'янець, Хотин прямували каравани у Єгипет. А ще страшні загарбницькі стежки пробігали. Сліди цих подій старанно береже земля-матінка і людська пам'ять - літописи. Хоч вперше Оринин згадується в документах за XV ст., але історію його треба починати з археологічних досліджень. У "Трудах Подольского епархиального статистического комитета" за 1867 рік згадується, що тут є городище ХІІ-ХІІІ ст. Але ж археологічні знахідки, зроблені в XX ст., відносяться до X віку. Який люд обробляв ці лани, відстоював від загарбників Оринин? І цього літописці не поминули. 1474 року оповідалося: "Того року стара руська кість КІРДЕЇВ в Оринині перейшла на службу до польської корони. Збудували костьол". Зрадників король збагачує. Уже 1506 року Кірдеї мають грамоту на право збору мита при переїзді через Жванчик. Розпочалось ополячення українців. Народ повставав за свої права і волю. 1650 року тут стояло козацько-селянське військо, кероване Богданом ХМЕЛЬНИЦЬКИМ. Вдруге славний гетьман крокував орининськими шляхами 1653 року, йдучи до Жванця. Відтіль повертався цим же степом, лиш Позбруччям поспішав на Переяславську раду. Збільшив шлях, аби обійти Кам'янець, і лише з Гусятина повернув на Схід. Тому не випадково час від часу знаходяться в Оринині рідкісні знахідки, які розповідають про минуле. Знайдено і скіфську, і слов'янську, турецьку, різні прикраси давнини. Орининський степ і його Оринин достойні величезної уваги вчених, археологів. Вірю, що час цей настане! Останніми днями в Оринині, при випадкових земляних роботах дітьми знайдено масивний бронзовий хрест орнаментальної роботи (див. світлину). Складна композиція, на трираменному православному хресті багатопланова. У верхній частині зображення Бога-Духа і 11 постатей людських (можливо, апостолів). Під цим рельєфом - розп'яття Ісуса Христа. Всю складну композицію виконано наливним способом (розплавлену суміш металів залито в "кокіль" - випалену форму з глини). Після вистигання і звільнення з форми, граверним способом слов'янською мовою зроблено надписи: "Распьятие нашего Бога Исуса Христа". Під ним ще один рядок з молитви. На звороті хреста поверхня без малюнків, але два перехресті вкриті надписами з молитов. Розмір знахідки 11 х 6,5 см. Роботу виконано винятково цікаво. Вага 0,65 гр. Можливо, що цю художню річ виконувало двоє майстрів: ливарник і гравер, імовірно в XIII ст.

Фото Дмитра ЯРОВОГО

Фото Дмитра ЯРОВОГО

Батьки дозволили про знахідку опублікувати, але заборонили вказувати прізвища дітей, що її знайшли, і місце самої знахідки. Ми, читачі, їм вдячні, бо не переплавили бронзову річ на дріб (як роблять інші), а попросили, аби шановний "Вісник" написав про знахідку кам'янецьких учнів.

Р.S. Коли готувався матеріал до публікації, з Оринина ще прибилася чутка. Що ті ж кам'янецькі хлопченята, які знайшли хреста, трошки раніше добули у тому ж місці ще й старовинні залізні остроги (шпори). Либонь, що то уланські, бо колонці зроблені у вигляді восьмипроменевої зірки.

Тамара СИС
Кам'янець-Подільський вісник, 6 вересня 1997 р.