Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Л.В. БАЖЕНОВ, Ю.А. ХОПТЯР, м. Кам'янець-Подільський

ТОВТРИ В ЖИТТІ НАСЕЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІСТРОВ'Я

Подольские Толтры - унікальне творіння природи, подібного якому в Україні немає. Тому серед заповідних територій Поділля вони посідають вагоме місце. В межах Хмельниччини Толтры простягаються до 90 км, площею до 25 тисяч га, з яких 15 тис. га вкриті лісами. Толтры є геологічним утворенням Тортонського та Сарматського морів міоценової епохи третинного періоду (25 млн. років тому). Подольские Толтры і (місцева назва “Медобори”) складені переважно з перекристалізованих, детритусованих і оолітових вапняків рифового походження, які мають цінне господарське значення.2 Загальна ширина пасма Товтр на Хмельниччині 8-12 км біля Сатанова та поблизу р. Дністер і до 2-5 км у Кам'янець-Подільському районі.3

Головний Товтровий хребет супроводжується численними бічними товтрами, які, як правило, мають гострі вершини, переважно без лісу. Іноді вони утворюють ланцюги атолоподібних форм, наприклад, біля с. Біла Чемеровецького району (В. Д. Ласкарьов, 1914). Крім того, подалі від головного пасма розкидані поодиноко або невеликими групами невисокі органогенні пагорби, які в народі називають “могилками”. Могилки невисокі, не мають урвищ і скель і своїми розмірами нагадують скіфські кургани. У такому розгалудженому розумінні ширина Товтрового кряжу досягає 15...20 км.4

Протягом віків мальовничі Толтры загальною висотою 50-60 м, а над річковими долинами - 120-150 м,5 приваблювали мандрівників, поетів, учених і краєзнавців. Багато легенд, історичних переказів пов'язані з ними. Тут, в густому лісі на Сокілгорі біля смт. Смотрич переховувалися загони карпатських опришків на чолі з Олексою Довбушем. Згадка про стоянку народних месників Устима Кармалюка збереглась у назві Кармалюкова гора - одна із Товтр другого кряжу по вододілу рік Мукші і Тернави.

У Товтрах, що поблизу с. Залуччя, знаходиться відома Залучанська печера, що утворилася на лівому схилі долини р. Смотрич. Довжина печери 60 м. Як свідчать перекази, місцеве населення переховувалося в печері від нападників татар, турків та інших ворогів.6 Уперше в історії 11 червня 1890 року архієпископ Подільської єпархії Димитрій (в миру Д. І. Самбикін) здійснив привселюдне освящення Залучанської печери, нічні молебствування по загиблих в ній жителях і провів хресний хід віруючих до Нігинських печер.7 На жаль, ця добра традиція забута. Названі печери, як і відкрита в 1959 році на лівому березі річки Збруч біля с. Завалля унікальна карстова печера “Атлантида” загальною довжиною до 5-ти км, занедбані і не пристосовані до туристичного відвідування.

Толтры були заселені людьми з найдавніших часів. Тільки біля підніжжя кряжу в околицях с. Гуменці археологами виявлено 10 поселень епохи трипільської культури. Скажімо, в урочищах Домків яр, Трусків яр знайдено кремінні скребки, ножовидні пластини, кам'яні сокири. Багатою виявилась ця місцевість і на рештки кераміки землеробів черняхівської культури (II-V ст. н. е.). Цінною і рідкісною знахідкою тут стала намистина зуба, який носив як амулет вождь племені. Біля підніжжя гори Деренівки було знайдено шматок глини-печини, на зламі якої містяться звуглені зерна жита та ячменю. В урочищі Огруд, поблизутолтры Деренівка під час земляних робіт розкопано стародавню піч по виплавленню заліза і виявлені уламки тигля, іржавого кричного заліза та залишки вугілля.8

По Товтрах у першій половині XIX ст. мандрували письменник і етнограф О С. Афанасьєв-Чужбинський, видатний російський мовознавець В. І. Даль, поети К. М. Батюшков і Т. Г. Шевченко. Тут, у 1846 році Великий кобзар записав з народних уст журливу українську пісню про Устима Кармалюка “За Сибіром сонце сходить”.

Сьогодні ці неповторні своєю кращою, природніми багатствами, історією та культурою Подольские Толтры є зоною екологічного ризику. Виходом з цього стану є створення в межах Товтр Хмельниччини Подільського національного природного парку. Крім заходів, спрямованих на відновлення, збереження природних ресурсів і раціонального господарювання, потрібно розробити соціальну програму заповідника, у тому числі посилити його пропаганду і виховання населення шляхом видання спеціальної і по пулярної літератури, путівників, проектування науково обгрунтованих і екологічно безпечних туристських маршрутів по важливих природних та історичних місцях Товтр.

1. Тези доп. наукової географічної конференції “Продуктивні сили і природа Хмельницької області” -Кам'янець Подільський, 1981.-С. 74.
2. Денисик Г. Й. Толтры Юго Запада СССР // Изв. Всес. Географ общва. Л.: 1987.-Т. 119. - Вип. 5. - С. 434.
3. Тези доп. наукової географічної конференції “Продуктивні сили і природа Хмельницької області " - Кам'янець Подільський, 1981. - С.74.
4. Природа Хмельницької області. /За ред. К. І. Геренчука - Львів, 1980. С. 50.
5. Денисик Г. І. Вказ. праця.-С. 434-435.
6. Сис Бистрицька Т. А. Перлини Кам'янеччини-Кам'янець-Подільський, 1992.
7. Труды Подольского церковного историко-археологического общества - Каменец-Подольский, 1911.-Вып. XI-С. 399.
8. Винокур І.С. , Гуцал А.Ф. та ін. Довідник з археології України Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області.-К., 1984 -С. 42-59.