Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Будзей Олег. Трест, який збудував усе: Ювілеї // Подолянин. - 2006. - 18 серпня. - С. 5.

ТРЕСТ, ЯКИЙ ЗБУДУВАВ УСЕ

Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

Розпочате в січні 1966 р. будівництво гіганта індустрії - Кам'янець-Подільського цементного заводу - поставило перед будівельниками міста небувалі завдання. Звісно, для їх розв'язання потрібні були неординарні кроки. Одним із таких кроків став створений з ініціативи першого секретаря міськкому КПУ Олександра ЛЄСОВОГО Кам'янець-Подільський будівельно-монтажний трест (пізніше відомий як трест "Кам'янець-Подільськпромбуд"). Основу тресту склали три будівельні управління - "Промбуд", "Промжитлобуд" і "Цементбуд". Кожне з цих управлінь мало свою історію. Хтось надзвичайно багату: скажімо, "Промжитлобуд" було створено ще 17 квітня 1944 р. як обласне будівельне монтажне управління. Хтось зовсім куценьку: так, "Цементбуд" створили 8 січня 1966 р. спеціально для будівництва цементного заводу.

Першим керівником тресту зовсім недовго був Михайло СУЩЕВИЧ (на жаль, нині покійний). На початку 1967 р. його змінив Володимир БРАТАШ, який до того працював у Чернівцях, а Михайло Миколайович став головним інженером тресту. Напередодні Дня будівельника в статті "Місту рости, молодіти" ("Прапор Жовтня" від 12 серпня 1967 р.) Михайло Сущевич писав: "...Наглядно помітно, як прискорились темпи будівництва в нашому місті. Цьому сприяла концентрація будівельних організацій, на базі яких створено будівельно-монтажний трест". І далі: "Створення тресту відкриває нову сторінку в будівництві нашого міста. Насамперед будівництво переводиться на потужні рейки індустріалізації". Михайло Миколайович наводить конкретний приклад: "Нещодавно вступила в дію і видала продукцію перша лінія заводу збірного залізобетону. Раніше всі залізобетонні матеріали завозилися на будови міста з інших областей республіки. Тепер тільки протягом серпня 1967 р. завод виробить 500 кубометрів збірного залізобетону".

Одним із перших об'єктів нового цементного заводу стала... їдальня. Правда, її планували здати в експлуатацію в другому кварталі 1967 р., а здали в третьому. Становлення тресту давалося нелегко. На партійно-господарських активах міста поряд зі словами похвали за введені в дію об'єкти постійно звучала і дошкульна критика - за зірвані терміни здачі об'єктів в експлуатацію, за невиконані плани, за незадовільну організацію праці... Але, попри все, трест будував, місто набувало нового вигляду.

Володимир Браташ керував трестом сім років. Коли 1974 р. Володимир Семенович пішов на підвищення, трест очолив Володимир КАМОРНИК. Утім, настала черга і Володимира Петровича піти з Кам'янця-Подільського на більші обшири. Тож 1978 р. керівником тресту стає Геннадій ІВАНЕНКО. Геннадій Васильович очолював трест найдовше - дев'ять років: аж до ліквідації "Кам'янець-Подільськпромбуду" з 1 липня 1987 р.

Чому ліквідували трест? З цілком об'єктивних причин: в Кам'янці-Подільському було стільки збудовано промислових об'єктів, що практично не стало що будувати. Тож обсяги будівництва падали й стали нижчими, ніж то, згідно із рангом, личило би тресту.

Досягнення тресту значні. Як підрахували в плановому відділі тресту, за 20 років здано в експлуатацію 487 об'єктів. Діяльність тресту (1966-1987) практично збіглася з роками перебування (1963-1985) на посаді першого секретаря міськкому КПУ Олександра ЛЄСОВОГО. Можна навіть сказати, що імідж Лєсового як керівника збудовано силами тресту. Недарма Олександр Миколайович стільки уваги приділяв роботі будівельників. Тож не дивно, що в книзі спогадів "Олександр Лєсовой" (2005) половина вступної статті - це список об'єктів, збудованих трестом. Цитуємо: "З ініціативи О.М.Лєсового, під його керівництвом було створено могутній будівельно-монтажний трест "Кам'янець-Подільськпромбуд", задіяно понад 20 будівельних спеціалізованих організацій і побудовано нові потужні заводи: цементний, електромеханічний, кабельний, "Електроприлад", приладобудівний, дереворізального інструменту, "Сільгоспмаш", ЗЛМК, плодоконсервний, м'ясокомбінат, хлібокомбінат, молокозавод, тютюнову фабрику та інші підприємства, а також лікарні, поліклініки, турбазу, нові корпуси сільгоспінституту, дев'ять загальноосвітніх шкіл, десятки дошкільних закладів, торговельно-побутових комплексів, аеропорт, залізничний та автобусний вокзали, автопідприємства, будинок міської ради, готель "Смотрич", Будинок зв'язку, універмаг "Ювілейний", кінотеатр "Юність", житлові мікрорайони - Жовневий, Черемушки, селище цементного заводу".

Звісно, була туга за ліквідованим трестом. 1991 р. навіть було зроблено спробу його реанімувати. Новостворений трест очолював Олександр ГОЄК (у старому тресті Олександр Терентійович працював заступником керівника). Правда, економічні умови були зовсім не ті, що колись, тож через п'ять років новий трест припинив діяльність.

З нагоди 40-річчя створення тресту в переддень професійного свята біля знаменитого будинку на Пушкінській, 44, де розміщувалося керівництво та служби тресту, зібралися ті, хто упродовж двох десятків років забезпечував у місті всі будівельні роботи. Радісні посмішки, помолоділі обличчя, міцні обійми, цілунки, спогади... А далі гостинний зал кафе-бару "Карфаген" на тій же Пушкінській, 44 - вітання, тости. І знову спогади, спогади...

На чільному місці ті, що, змінюючи один одного, керували трестом, - Володимир БРАТАШ, Володимир КАМОРНИК, Геннадій ІВАНЕНКО, Олександр ГОЄК. Кожному з них надається слово. Теплим словом, поіменно згадано й тих, хто відійшов у вічність. Серед них і колишній заступник керівника тресту Валентин ЛУК'ЯНОВ (1947-1995) - майстер спорту із шахової композиції, віртуоз у складанні задач на мат за два ходи. З вітальним словом до будівельників звернулися колишній другий секретар міськкому КПУ В'ячеслав ВАЛЬЦЕР, колишній голова міськвиконкому Володимир КРИЛОВ, колишній директор будівельного технікуму Анатолій ОНИСЬКОВ. Останній викликав велике пожвавлення своєю поемою про коаліціаду, а ось поему про трест пообіцяв написати...

А писати, справді, є про що. Як співав в одній давній пісні про будівельників Марк БЕРНЕС: "А без меня здесь ничего бы не стояло".