Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ТРИНІТАРСЬКИЙ КОСТЬОЛ

Тринітарський костелТринітарський костьол, розташований в південно-західній частині Старого міста, без значних змін зберігся до нашого часу. Він побудований в 1750-1765 роках у стилі барокко. Одразу привертає увагу головний фасад, якому надають стрункості пілястри тосканського ордеру. Фасад завершений фронтоном, прикрашеним скульптурами і вазами. Костьол огороджений кам'яною стіною. Ворота прикрашені статуями Яна з Мати та Фелікса Валуа - засновників тринітарського чернечого ордену (чину). Сходи, які ведуть до воріт, огороджені парапетом, на якому встановлена статуя Діви Марії.

Тринітарський чернечий чин засновано в 1199 р. пустельниками Яном з Мати та Феніксом Валуа з метою викупу бранців з мусульманської неволі. Яну з Мати було видіння: ангел в білому одязі з червоним хрестом, по обидва боки якого стояли два невільника в кайданах - один християнин, другий - язичник.

Ідея створення чернечого чину (названого на честь Св.Трійці тринітарським) для спасіння християн дістала підтримку папи Інокентія III. Чин тринітаріїв поширився в Іспанії, Італії та інших країнах. Багато ченців загинуло, визволяючи полонених. В Речі Посполитій тринітари з'явились в 1485 році. Виникають їх монастирі у Львові, Браїлові, Кам'янці, Теофіпопі та інших містах.

Тринітари в Кам'янці з'являються одразу після звільнення міста і краю від турецького панування (в 1699 p.), коли проблема викупу бранців з турецького полону постала особливо гостро. Вірмени Теодор Богданович та Домінік Хоцимірський залишили у спадок ченцям-тринітарам свої садиби у Кам'янці (Хоцимірський помер у Львові, не дочекавшись визволення Кам'янця з-під турків, з Богданович ще жив деякий час в місті після його визволення). Тринітари, оселившись на дарованій землі, побудували в 1712 р. дерев'яний костьол. В 1750-1765 роках було споруджено кам'яний костьол і монастир. Будівництво здійснювалось на добровільні пожертви. Храм було освячено єпископом Адамом Красіньським 8 жовтня 1789 р., на згадку про що всередині костьолу було вміщено пам'ятну дошку.

В кінці XVIII ст. костьол було розписано відомим мандрівним художником, ченцем-трннітаром Іоанном Прахтелем (1737-1799). На жаль, розписи в кам'янецькому Тринітарському костьолі не збереглись. 1842 року монастир було закрито, а костьол став парафіяльним.

У костьолі налічувалося сім вівтарів. Головний вівтар було присвячено Пресвятій Трійці та Ісусу Назаретському. Він відгороджувався кам'яним бар'єром. У вівтарі знаходилася велика фігура Спасителя в темниці. Вона була закрита завісою, яку відкривали тільки під час богослужіння. Окрім головного вівтвря було шість бічних. Біля східної стіни костьолу знаходилися три вівтарі з іконами Діви Марії, святих Михайла, Шимона, Каетана, Агнеси та Антонія Падуанського. Біля західної стіни - також три вівтарі з іконами святих Еразма, Миколая, Яна з Мати, Фелікса Валуа, Катерини та Яна Heпомуцена. Бічні вівтарі прикрашені пишним барокковим ліпленням, що надає інтер'єру і костьола святкового і радісного характеру.

1907 року було зроблено новий головний вівтар з місцевого каменю, який зберігся до нашого часу. Чотири стрункі колони, завершені корінфськими капітелями, обрамлюють нішу вівтаря. Центральна арка, прикрашена геометричним орнаментом, спирається на пласкі пілони. Темний місцевий камінь вирізняється старанною обробкою, особливо добре відполіровані колони вівтаря. Деякі частини вівтаря прикрашено аплікаціями з штучного мармуру. Біля вівтаря Матері Божої, при східній стіні, було влаштовано дерев'яний амвон, з якого читалися проповіді.

Після революції 1917 року костьол деякий час залишався діючим. Він постраждав під час Великої Вітчизняної війни: було зруйновано частину даху. Після війни в костьолі розмістились фонди Хмельницького обласного державного архіву.

У 1977-1984 роках було проведено реставраційні роботи, які, однак, не торкнулися інтер'єру костьолу.

1992 року з костьолу було вивезено фонди архіву і того ж року його передано греко-католицькій громаді, яка не мала свого храму і проводила богослужіння просто неба біля хреста, встановленого на місці Троїцької церкви, зруйнованої у 30-ті роки.

Греко-католицька громада зробила ремонт Тринітарського костьолу, і 26 квітня 1992 року у храмі почали регулярно відбуватися богослужіння. Значно змінився інтер'єр костьолу, а тепер церкви св.Йосафата. Стіни побілені, завдяки чому чітко виступає бароккове ліплення костьолу. Ікони прикрашені вишитими рушниками. У південній частині церкви встановлено дерев'яний іконостас. В ніші головного вівтаря встановлено статую Матері Божої.

Осетрова Г.
Тринітарський костел // Кам'янець-Подільський вісник, 1994. - 5 травня.