¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

” –≤ѕЋ≈ЌЌя

—ередньов≥чний  ам'¤нець-ѕод≥льський ¤вл¤в собою м≥сто-фортецю, майже неприступну дл¤ ворога. ѕ≥зн≥ше, у XIII-XIV ст. ст, з розвитком гарматноњ зброњ, галицьк≥ кн¤з≥ почали будувати з зах≥дного боку фортецю, ¤ка мала захищати м≥сто з боку пол¤. “од≥ вона була дерев'¤на, т≥льки в≥д ѕ≥дзамча мала м≥цн≥ кам'¤н≥ ст≥ни та башти. ÷≥ древн≥ ст≥ни в≥дкопали у 1967-1969 pp. досл≥дники замку ≤.¬инокур та ™. ѕламеницька.

¬ 1519 р., коли м≥стом волод≥ли польськ≥ загарбники, тут був встановлений дл¤ м≥щан податок "coш", кошти ¤кого йшли на ремонт м≥ських башт та вор≥т. Ќа них утримувались вартов≥ б≥л¤ м≥ських брам, на валах, б≥л¤ ратуш≥, а також два пушкар≥ ≥ два сурмач≥.

ћ≥ськ≥ укр≥пленн¤ за своњм значенн¤м можна розбити на чотири групи: перша - ¬≥тр¤на брама, ѕ≥вденна брама (сто¤ла б≥л¤ тютюновоњ фабрики), ѕольська та –уська брами в долин≥ р≥чки; друга - укр≥пленн¤ над обривами скель проти: понижень л≥вого берега:  ушн≥рська, √ончарська, —укн¤рська, –≥зницька башти та земл¤н≥ вали б≥л¤ них; трет¤ - укр≥пленн¤ на дорогах, що ведуть а острова (м≥ста) в долину р≥чки: брами на ”тьосист≥й ≥ –≥зницьк≥й вулиц¤х, б≥л¤ √ончарськоњ башти та на сходах ‘аренгольц¤; четверта - башта-дзв≥ниц¤ в≥рмен на вулиц≥ —вердлова, башта на √осп≥тальн≥й вулиц≥ у двор≥ будинку є 3 та ц≥ла низка турецьких укр≥плень (белюард≥в), побудованих на вулиц¤х м≥ста в к≥нц≥ XVII ст.

–уська брама побудована у XVI ст. як ≥ ѕольська, вона мала г≥дротехн≥чн≥ споруди, ¤к≥ затримували воду в р≥чц≥ в межах —тарого м≥ста.  оли ворог п≥дходив до нењ, дерев'¤н≥ шлюзи (заставки) п≥дн≥мались, ≥ вода швидким потоком заливала нападаючих. ¬≥д цих шлюз≥в залишивс¤ т≥льки один мурований стовп.

Ћ≥вий, протилежний берег р≥чки проти ¬≥тр¤них вор≥т та √ончарськоњ—укн¤рськоњ башт, мав пониженн¤ та ¤ри, по ¤ких ворог м≥г вноч≥ спуститись в долину р≥чки. ўоб запоб≥гти цьому, ≥ були побудован≥ на остров≥ (в м≥ст≥) згадан≥ вище оборонн≥ споруди. “аким чином,  ушн≥рська семиповерхова башта, кр≥м оборони ¬≥тр¤них вор≥т, вела обстр≥л протилежного пониженого берега р≥чки, а в долин≥, п≥д скел¤ми, були побудован≥ печери-захаби. ѕониженн¤ л≥вого берега б≥л¤ тепер≥шн≥х пл¤ж≥в обстр≥лювали п≥д час облоги м≥ста √ончарська, —укн¤рська та –≥зницька башти.

„отирьохповерхова √ончарська башта побудована рем≥сиками-гончарами у 1583 р. ¬она маЇ д≥аметр 13 м, товщину ст≥н 2 м. ƒл¤ вит¤ганн¤ порохових газ≥в п≥д час стр≥льби та опаленн¤ в н≥й були кам≥ни. ¬она вела круговий обстр≥л з гармат ≥ рушниць. Ѕ≥л¤ √ончарськоњ башти в середин≥ XIX ст. Їврейська община побудувала дв≥ синагоги - зл≥ва купецьку, справа - дл¤ б≥дн¤к≥в-рем≥сник≥в. ѕ≥д час в≥йни купецьку синагогу г≥тлер≥вц≥ спалили, а синагога рем≥сник≥в збереглась. «араз тут ресторан "—тара фортец¤".

¬≥д √ончарськоњ башти на п≥вдень стоњть ще одна -  равецька або —укн¤рська. ѓњ побудували на своњ кошти у 1668 р. продавц≥ сукна - купц≥ з суконного р¤ду. ¬она маЇ внутр≥шн≥й д≥аметр 7 м. ≥ товщину ст≥н близько 2 м. Ѕашта маЇ амбразури дл¤ круговоњ стр≥льби з гармат та рушниць. Ѕ≥йниц≥ башти та одв≥рки дверей виконан≥ ≥з тесаного каменю.

–≥зницька башта побудована рем≥сниками-р≥зниками. ¬≥д нењ залишивс¤ т≥льки один поверх, ¤кий добре видно з боку р≥чки б≥л¤ пл¤жу.
¬≥д цих башт, починаючи в≥д ¬≥тр¤ноњ брами, вздовж всього сх≥дного схилу острова (—тарого м≥ста) в середн≥ в≥ки був насипаний високий земл¤ний вал, за ¤ким м≥щани займали оборону п≥д час нападу ворога. Ќазва "вал" збереглась ≥ дос≥.

Ќа —тарому бульвар≥ з боку фортец≥ до середини XIX ст. також були укр≥пленн¤, ¤к≥ спочатку звались в≥рменськими. Ќижче в≥рменського баст≥ону проти турецького мосту в 1746 р. були побудован≥ нов≥ укр≥пленн¤. ¬есь перешийок б≥л¤ цього мосту був перегороджений високою кам'¤ною ст≥ною. « обох бок≥в ц≥Їњ ст≥ни над обривами були велик≥ чотирикутн≥ башти. ¬ одн≥й ≥з них були вроблен≥ м≥ськ≥ ворота. ¬они збереглись. „ерез 130 рок≥в дл¤ розширенн¤ проњзду на м≥ст згадана кам'¤на ст≥на перед мостом була частково роз≥брана ≥ надал≥ проњзд на м≥ст проходив не через браму, а через цей пролом.

Ѕрама на ”тьосист≥й вулиц≥ мала велике оборонне значенн¤. “ут ще у XV ст. були побудован≥ м≥цн≥ форти, ¤к≥ вогнем багатьох гармат захищали п≥дходи до –уських вор≥т з боку  арвасар.

¬ п≥вденн≥й частин≥ м≥ста, ¤к≥й найб≥льше загрожував ворог, було побудовано в р≥зн≥ часи багато тилових укр≥плень, ¤к≥ т¤гнулись ≥з сходу на зах≥д ≥ доповнювали основн≥ оборонн≥ об'Їкти.

—. Ў ”– ќ, краЇзнавець.
”кр≥пленн¤. // ѕрапор ∆овтн¤. -  ам'¤нець-ѕод≥льський, 1977. - 21 вересн¤.

„итайте ще про м≥ськ≥ укр≥пленн¤