¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

ќлег Ѕ”ƒ«≈…
"ѕќƒќЋяЌ»Ќ", 17 жовтн¤ 2003 р.

22 ∆ќ¬“Ќя 1918 –ќ ”
(читайте ще про ун≥верситет)

ѕерший ректор ун≥верситету ≤ван ќг≥Їнко¬ ≥стор≥њ кожного м≥ста Ї в≥копомн≥ дати. ƒл¤ стародавнього м≥ста над —мотричем одн≥Їю з таких дат Ї 22 жовтн¤ 1918 р., коли урочисто було в≥дкрито  ам'¤нець-ѕод≥льський державний украњнський ун≥верситет. 85 рок≥в спливло в≥дтод≥. —пробуЇмо ж через спогади учасник≥в того величного св¤та украњнського духу воскресити один з найсв≥тл≥ших дн≥в сивочолого  ам'¤нц¤.

¬—≈ Ѕ”Ћќ «јЋ»“ќ —ќЌ÷≈ћ

«гадуЇ ќл≥мп≥ада ѕјў≈Ќ ќ, украњнська громадська д≥¤чка, одна з ≥н≥ц≥атор≥в заснуванн¤ ун≥верситету в  ам'¤нц≥ на ѕод≥лл≥:

"...” день —в¤та вс≥ пот¤гнулис¤ до ”н≥верситету. ј в≥н, ¤к зовн≥шньо, так ≥ всередин≥ артистично удекорований, с¤¤в на сонц≥ й просивс¤, щоб його сф≥льмували на пам'¤ть... —кр≥зь увивалис¤ розпор¤дники - студенти й студентки з нац≥ональними розетками при боц≥, провод¤чи гостей по залах, не залишаючи н≥кого без уваги, знайомл¤чи одного з одним, звод¤чи к≥лькох у групи, щоб вс≥ почували себе однаково дорогими й бажаними гост¤ми. ј найб≥льш на вс≥х мав бачн≥сть –ектор ќг≥Їнко, ¤к щирий ≥ рад≥сно прив≥тливий господар усьому...

ƒовго т¤гнулас¤ —лужба Ѕожа в домов≥й ”н≥верситетськ≥й церкв≥... ÷≥ла церква й ц≥л≥ широк≥ сходи перед нею аж до нижнього поверху - все було залито сонцем ≥ наповнено т≥льки прињжджими г≥стьми, а з м≥сцевих - представниками орган≥зац≥й; у повному склад≥ були ћ≥ська ƒума, –ада "ѕросв≥ти" й «емськ≥ ”прави...

ѕо —лужб≥ Ѕож≥й з≥бралис¤ вс≥ в довг≥й репрезентац≥йн≥й зал≥. Ќа п≥двищенн≥ посередин≥ зайн¤ла м≥сц¤ за столом ѕрофесорська –ада, й почалас¤ урочист≥сть в≥дчитанн¤м √етьманського декрету про утворенн¤ нового ”н≥верситету. ƒал≥ п≥шли прив≥танн¤, промови, читанн¤ телеграм... “ут р≥днило вс≥х у одну сп≥льну родину - ≥ сивих заслужених учених з т≥Їю громадою слухач≥в студент≥в, молодих сил, що дл¤ них утворювалас¤ ц¤ вища школа; видатних пол≥тик≥в, бойовик≥в за волю ”крањни - ≥ новонавернених зрусиф≥кованих "малорос≥в"; ≥ вельможних представник≥в ”р¤ду в гальових мундирах з численними орденами заслуг, ≥ простих д≥дус≥в з сел¤н з Їдиною заслугою перед своЇю землею - з чолом, поритим р≥вчаками в≥д трудового поту, ≥ мозолистими твердими руками в≥д плуга...

ƒл¤ вс≥х учасник≥в —в¤та в ун≥верситетських залах другого поверху був виданий об≥д за кошт м≥ського самовр¤дуванн¤, ¤ке хот≥ло хл≥бом-с≥ллю про¤вити свою гостинн≥сть, свою рад≥сть у цей знаменний дл¤  ам'¤нц¤ день.

ƒоп≥зна зат¤гнулос¤ —в¤то. “ихо в≥д рад≥сного зворушенн¤ й перевтоми виходили учасники й довго огл¤далис¤ на величну вив≥ску -оздобу  ам'¤нц¤, на блакитному пол≥ золотими кирил≥вськими л≥терами: " ам'¤нець-ѕод≥льський ƒержавний ”крањнський ”н≥верситет". ¬исоко п≥днесений жовто-блакитний штандар символ≥чно рвавс¤ на вс≥ сторони краю..."

≈Ќ≈–√≤я Ќ≈ ћќ∆≈ «√»Ќ”“»

ј ось спогади гост¤ св¤та - украњнського есера ћикити Ўјѕќ¬јЋј, одного з активних учасник≥в п≥дготовки протигетьманського повстанн¤. ≤рон≥чний погл¤д збоку - це теж ц≥каво:

"... —коропадський, розум≥Їтьс¤, не прињхав, а натом≥сть прислав свого представника - ¤когось генерала, ¤кий с¤к-так прочитав грамоту, а пот≥м... р≥шив сказати промову. ¬≥н, взагал≥, хот≥в зазначити, що наука - велика р≥ч, але зрадлив≥ украњнськ≥ слова н≥¤к не хот≥ли складатись не те що в ¤кусь думку, а нав≥ть фразу. ¬идно, що генералов≥ довелось говорити вперше за житт¤ не те що про значенн¤ нац≥ональноњ культури, а нав≥ть про науку. “улив-тулив слова, а вони анарх≥чно-большевицьки розлазилис¤ на вс≥ боки, не хот≥ли н≥чого знати про напруженн¤ генераловоњ голови, випадали з рота, не держалис¤ на ¤зиц≥ - ≥ ц≥ њх скоки веселили громаду...

”вечер≥ св¤точна вистава в Ќародному ƒом≥ - щось з "ѕетра ƒорошенка" —тарицькоњ виставл¤ли, було щось дал≥ "концертне"; пот≥м танц≥... я залишивс¤ сам м≥ж незнайомою публ≥кою ≥ придивл¤вс¤ до танц≥в м≥сцевоњ ≥ нањжджоњ публ≥ки. ќ, так веселитьс¤ молод≥ж, приймаючи все житт¤ ¤к св¤то...

Ќа другий день... великим гуртом ходили огл¤дати стару фортецю ≥ турецьку башту. ÷е були н≥м≥ св≥дки про колишн≥х пан≥в, що нањздом ≥ силою верховодили над ”крањною. ¬≥дшум≥ли вони... ”крањна згубила була нав≥ть ≥м'¤, а тепер воно лунаЇ по всьому св≥т≥... Ќевже марно п≥де та божев≥льна енерг≥¤, ¤ку видала з себе украњнська революц≥йна ≥нтел≥генц≥¤? ≈нерг≥¤ не може згинути; вона трансформуЇтьс¤ в ≥нший вид, перейде з пол≥тики в господарство, л≥тературу чи мистецтво, але не згине. ѕерейде пот≥м знов у сусп≥льний рух, мусить перейти.

¬ернувшись з огл¤ду руњн, ¤... пот≥м блукав по м≥сту сам, п≥д великими кленами, що густо крили землю жовто-золотим листом. Ќебо чисте, прозоре. “епле пов≥тр¤ ≥ золот≥ клени, так≥ спок≥йн≥, величн≥ в своЇму умиранн≥... ѕрошум≥ло св¤то, багато тепер людей лежить вдома, в солодк≥й змор≥ п≥сл¤ вибуху почувань, л≥рики, напруженн¤..."

√ј–я„≈ Ѕ»Ћ»—я ћќЋќƒ≤ —≈–÷я

≤нструментальний ансамбль ≥нституту (1928-1930 рр.)Ќасамк≥нець, спогади одного з тих, ради кого створювавс¤ ун≥верситет, - студента ф≥зико-математичного факультету, ¤кий прињхав учитис¤ до  ам'¤нц¤ з далекоњ ѕолтавщини (у першодруку його ≥м'¤ не вказано):

"...я чогось сп≥знивс¤ в той день ≥, прийшовши до ”н≥верситету, м≥г втиснутис¤ лишень на перший поверх переповненого будинку, куди доносилис¤ т≥льки окрем≥ м≥сц¤ численних прив≥тальних сл≥в.

јле далеко лунали сполохи аплодисмент≥в та вс≥х нас обгортав ентуз≥¤зм загальноњ радости, ≥ гар¤че билис¤ наш≥ молод≥ серц¤, повн≥ рожевих над≥й ≥ щаст¤.

 оли ж у к≥нц≥ зас≥данн¤ роздалось гучне "ўе не вмерла ”крањна" ≥ вс¤ ун≥верситетська корпорац≥¤, на чол≥ з паном –ектором, в супровод≥ поважних гостей, вийшла з зали ≥ показалась перед нами, - ми вс≥ мов завмерли на м≥сц≥, в≥дчуваючи мурашки по т≥л≥ ≥ гар¤чу влагу на очах...

” центр≥ групи в чорному сюртуков≥ ≥ пенсне, з щасливим лицем, м'¤кою поважною ходою... виступав професор ≤ван ≤ванович ќг≥Їнко - ректор ”н≥верситету, розпо-р¤дчик ≥ люб'¤зний господар нин≥шнього св¤та. “ис¤ч≥ очей разом впилис¤ в цю ф≥гуру, ¤ка нав≥ки вр≥залась у серце кожного з нас. ≤ з цього дн¤ дл¤ нас, студент≥в, стала ≥ ”чителем, ≥ Ѕатьком..."

¬≤ƒ ”Ќ≤¬≈–—»“≈“” ƒќ... ”Ќ≤¬≈–—»“≈“”

«а 85 рок≥в було все на тернистому шл¤ху. 1921 р. б≥льшовики роздробили класичний ун≥верситет на два ≥нститути: народноњ осв≥ти (≤Ќќ) та с≥льськогосподарський. ” 1923-1928 pp. ≤Ќќ очолював в≥домий украњнський географ ¬олодимир √≈–»Ќќ¬»„. 1930 р. ≤Ќќ перетворили на ≥нститут соц≥ального вихованн¤ (≤—¬) з трир≥чним терм≥ном навчанн¤. 1933 р. ≤—¬ реорган≥зували в пед≥нститут з 4-р≥чним терм≥ном навчанн¤. јле вже через два роки його л≥кв≥дували.

1939 р. довелос¤ починати з нул¤: в м≥ст≥ в≥дкриваЇтьс¤ двор≥чний учительський ≥нститут, ¤кий готуЇ вчител≥в п'¤тих-сьомих клас≥в. јле 2 липн¤ 1941 р. у зв'¤зку з наближенн¤м фронту ≥нститут припин¤Ї ≥снуванн¤. Ќе вс≥ з його перших 200 випускник≥в встигли отримати диплом, бо п≥сл¤ останнього ≥спиту добровольц¤ми п≥шли на фронт.

” травн≥ 1944 р. оголошено про в≥дновленн¤ учительського ≥нституту. «нову все спочатку. ” с≥чн≥ 1947 р. ≥нститут очолив ≤ван «≈Ћ≈Ќё . …ого значним здобутком стало те, що 1 вересн¤ 1948 р. учительський ≥нститут розпочав навчальний р≥к уже ¤к педагог≥чний з 4-р≥чним терм≥ном навчанн¤. ѕоступово зм≥цнювалас¤ навчальна база: вуз збагативс¤ 1949 р. триповерховим корпусом у —тарому м≥ст≥, 1956 р. - двоповерховим корпусом на нин≥шн≥й вул.√агар≥на. ”продовж 1958-1960 pp. власними силами у парку колишнього графського маЇтку б≥л¤ √олоскова створено спортивно-оздоровчий таб≥р. 1963 р. в≥дбудовано будинок колишнього ун≥верситету (на нин≥шн≥й вул. ќг≥Їнка), ¤кий став головним корпусом пед≥нституту. якщо 1 вересн¤ 1947 р. у вуз≥ навчалос¤ 302 студенти, то 1965 р. -3691 студент. «ростав науковий потенц≥ал викладач≥в. ѕершим, хто в повоЇнний час став кандидатом наук, була ф≥лолог ™вген≥¤ √≤Ќ«Ѕ”–√ (1947 p.). ј докторську вершину першим здолав ≥сторик Ћеон≥д  ќ¬јЋ≈Ќ ќ (1965 p.).

” 1966-1977 pp. ректором ≥нституту працював ≤ван ≤¬ј’. ¬ажливим матер≥альним здобутком цього часу стало в≥дкритт¤ 1972 р. у добудов≥ до головного корпусу њдальн≥ на 240 м≥сць, читального залу на 200 ос≥б, книгосховища на 500 тис¤ч том≥в. 1974 р. студенти розжилис¤ на новий гуртожиток на ”ральськ≥й.

ѕроф.  опилов (зправа) передаЇ ректорський портфель професору «авальнюку (2002 р.)Ќайдовше - майже 25 рок≥в - вуз очолював јнатол≥й  ќѕ»Ћќ¬. 1986 р. пед≥нститут отримав три навчальн≥ корпуси в≥д ’мельницького технолог≥чного ≥нституту. 1981 р. ≥ 1987 р. новозбудован≥ гуртожитки довели њх к≥льк≥сть до шести й дозволили посел¤ти в них 85% студент≥в. ≤ найголовн≥ше - 28 червн¤ 1997 р. пед≥нститут став педун≥верситетом.

24 с≥чн¤ 2002 р. ректором педун≥верситету став ќлександр «ј¬јЋ№Ќё . ”же через р≥к -17 березн¤ 2003 р. - у житт≥ навчального закладу сталас¤ надзвичайно важлива под≥¤: через 62 роки п≥сл¤ б≥льшовицького свав≥лл¤ в≥н знову став класичним ун≥верситетом.

”Ќ≤¬≈–—»“≈“ —№ќ√ќƒЌ≤

”н≥верситет сьогодн≥ - це 6423 студенти (з них 3464 навчаютьс¤ за денною формою, 2959 - заочно). ÷ьогор≥ч 2374 чолов≥ки ви¤вили бажанн¤ стати студентами. ѕрийн¤то 1425 чолов≥к: 936 - на денне навчанн¤ (за держзамовленн¤м 526, за контрактом 410), 489 - на заочне (за держзамовленн¤м 125, за контрактом 364).

”н≥верситет сьогодн≥ - це факультети украњнськоњ ф≥лолог≥њ, ≥ноземноњ ф≥лолог≥њ, ≥сторичний, ф≥зико-математичний, педагог≥чний, ф≥зичноњ культури, довуз≥всько≥ п≥дготовки, п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, ≥нститут соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ та розвитку дитини, Ўепет≥вський навчально-консультац≥йний центр, асп≥рантура з 14 спец≥альностей.

”н≥верситет сьогодн≥ - це 9 навчально-лабораторних корпус≥в, стад≥он на 10 тис¤ч м≥сць, 221 комп'ютер, 838156 прим≥рник≥в у фондах ун≥верситетськоњ б≥бл≥отеки.

”н≥верситет сьогодн≥ - це потужний професорсько-викладацький склад, ¤кий динам≥чно посилюЇтьс¤: за 1999-2002 pp. число доктор≥в наук, професор≥в зросло з 25 до 40, кандидат≥в наук, доцент≥в - з 163 до 207.

ј «ј¬“–ј?

ƒумками про завтрашн≥й день ун≥верситету д≥литьс¤ ќлександр «ј¬јЋ№Ќё :

- ћайбутнЇ ун≥верситету пр¤мо залежить в≥д пол≥тики ”крањнськоњ держави в галуз≥ вищоњ осв≥ти, в≥д попиту на т≥ спец≥альност≥, ¤к≥ Ї у нас в номенклатур≥ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в ≥ маг≥стр≥в. ≤ залежить, звичайно, в≥д того, ¤к колектив ун≥верситету проводитиме профор≥Їнтац≥йну роботу. я не даремно наголошую на профор≥Їнтац≥њ, на привабливост≥ тих спец≥альностей, ¤к≥ в нас Ї. јдже багато вуз≥в в≥дкривають спец≥альност≥, ¤к≥ Ї поруч у сус≥д≥в. —ьогодн≥ дуже важливо донести до майбутн≥х студент≥в всеб≥чну ≥нформац≥ю про вуз. “ак, ми пом≥чаЇмо, що молодь п≥вн≥чних район≥в ’мельницькоњ област≥ б≥льше т¤гнетьс¤ не до нашого ун≥верситету, а до –≥вненського гуман≥тарного, хоч той заклад значно молодший ≥ ц≥лу низку спец≥альностей там нещодавно в≥дкрито. ј все впираЇтьс¤ в матер≥альне становище батьк≥в випускник≥в школи. ѕрост≥ше з≥ —лавути, ѕолонного, Ўепет≥вки здолати 50-90 км до –≥вного, н≥ж понад 200 км до  ам'¤нц¤.

јле попри все ми маЇмо генеральне баченн¤ нашоњ перспективи. ѕлануЇмо, у зв'¤зку ≥з зб≥льшенн¤м навчальних площ завд¤ки передач≥  ам'¤нець-ѕод≥льською м≥ською радою нам у державну власн≥сть низки прим≥щень, наступного року зб≥льшити к≥льк≥сть спец≥альностей щонайменше на 5-6, в≥дкрити через р≥к-два ще три факультети: економ≥чний, природничо-географ≥чний, а також - мистецтва та культури.
” зв'¤зку з в≥дкритт¤м нових спец≥альностей з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ робоч≥ м≥сц¤, передус≥м серед професорсько-викладацького складу. ” зв'¤зку з цим майбутнЇ ун≥верситету ¤ ч≥тко бачу таким, що на кожн≥й кафедр≥ (сьогодн≥ в нас њх Ї 36, а буде понад 40) Ї доктор наук. —ьогодн≥ у нас доктор≥в, професор≥в 40 (разом ≥з сум≥сниками). ™ кафедри, де немаЇ жодного доктора наук, професора. ƒл¤ ун≥верситету четвертого р≥вн¤ акредитац≥њ це неприпустимо. Ќам ћ≥н≥стерство осв≥ти даЇ певний карт-бланш, але ми повинн≥ на найближч≥ к≥лька рок≥в в≥дпрацювати програму п≥дготовки кадр≥в найвищоњ квал≥ф≥кац≥њ. ” нас Ї програма "ƒоктор наук", затверджена тор≥к на вчен≥й рад≥ ун≥верситету. ћи передбачили нею п≥дготовити за 4-5 рок≥в 70 доктор≥в наук. –еально це чи н≥? я вважаю, що загалом реально. « ц≥Їњ програми вже двоЇ захистили докторськ≥ дисертац≥њ. —ьогодн≥ завданн¤ ректорату максимально створювати умови, зац≥кавлювати самих виконавц≥в докторських дисертац≥й, щоб працювали ¤комога активн≥ше, продуктивн≥ше. ¬ докторантур≥ навчаЇтьс¤ 12 ос≥б, причому де¤к≥ з них уже завершили навчанн¤, ≥нш≥ завершують. ѕодано до захисту ще одну докторську дисертац≥ю.

ѕотр≥бно зб≥льшувати ≥ число викладач≥в, зокрема кандидат≥в наук, доцент≥в. ÷е перша ланка до того, щоб пот≥м мати доктор≥в наук, професор≥в. ÷е також реально, бо маЇмо власну асп≥рантуру, в ¤к≥й навчаЇтьс¤ 60 ос≥б. ÷е великий резерв дл¤ поповненн¤ кадр≥в викладач≥в. ћи також навчаЇмо викладач≥в у асп≥рантурах  иЇва, ’аркова, ќдеси, Ћьвова, „ерн≥вц≥в за тими спец≥альност¤ми, ¤ких немаЇ в нашому ун≥верситет≥. ѕередус≥м, це стосуЇтьс¤ блоку ≥ноземноњ ф≥лолог≥њ.

ћи хочемо стати ун≥верситетом, добре в≥домим, передус≥м, у нашому рег≥он≥. «рештою, ≥ ѕрезидент ”крањни, ≥ м≥н≥стр осв≥ти та науки ставл¤ть завданн¤, щоб класичн≥ ун≥верситети були еталонами та донорами осв≥тньоњ системи в своЇму рег≥он≥. ≤ це завданн¤ нам треба виконувати, ¤к би важко не було. я спод≥ваюс¤. що наш≥ заходи призведуть до того, що ми матимемо б≥льше студент≥в. —ьогодн≥ њх 6,5 тис¤ч≥. я думаю, ще за 4-5 рок≥в, незважаючи на глибокий демограф≥чний спад ≥ р≥зке зменшенн¤ чисельност≥ випускник≥в, ми зможемо все-таки розв'¤зувати завданн¤ зб≥льшенн¤ чисельност≥ студент≥в, а таким чином ≥ зб≥льшити к≥льк≥сть добре п≥дготовлених фах≥вц≥в з р≥зних спец≥альностей - педагог≥чних ≥ непедагог≥чних - дл¤ осв≥ти, науки, культури, економ≥ки нашого рег≥ону та ширше. Ѕо в нашому ун≥верситет≥ навчаютьс¤ вих≥дц≥ з 12 областей ”крањни. «окрема, й столиц¤ представлена серед студентства - к≥лькома особами. јле дл¤ нас це честь. —тудент, ¤кий вступаЇ на контрактне навчанн¤, пор≥внюЇ розм≥р плати за навчанн¤ в  иЇв≥ й у нас. ≤ при перш≥й л≥пш≥й нагод≥ робить виб≥р на користь рег≥онального вузу, ¤ким Ї  ам'¤нець-ѕод≥льський державний ун≥верситет. Ќаш ун≥верситет у майбутньому буде краще знаний в самому м≥ст≥, в район≥, област≥, в сус≥дн≥х районах „ерн≥вецькоњ, “ерноп≥льськоњ, ¬≥нницькоњ, ∆итомирськоњ областей.

я думаю, ун≥верситет свого найвагом≥шого слова ще не сказав. ÷е буде в майбутньому. ≤ в принцип≥, в останньому вар≥ант≥ в≥н його н≥коли не скаже. Ѕо в≥д юв≥лею до юв≥лею, в≥д навчального року до навчального року, в≥д семестру до семестру, з м≥с¤ц¤ в м≥с¤ць ми все-таки нарощуЇмо св≥й потенц≥ал на р≥зних напр¤мках. ÷е стосуЇтьс¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази, навчально-методичного забезпеченн¤, п≥дготовки фах≥вц≥в з ус≥х спец≥альностей, кадровоњ проблеми ≥ т.д.  ≥лька рок≥в ми говорили, що њдальн≥ в нас практично немаЇ. ћи в≥д сл≥в перейшли до д≥ла: вз¤ли на баланс њдальню, ¤ка функц≥онувала при ун≥верситет≥. ≤ сьогодн≥ студентство ≥з задоволенн¤м в≥дв≥дуЇ њдальню не т≥льки, щоб подивитис¤ на ≥нтер'Їр (а ≥нтер'Їр там досить сучасний ≥ привабливий), а передус≥м, щоб отримати т≥ поживн≥ речовини, без ¤ких навчанн¤ неможливе. ÷≥ни надзвичайно пом≥рн≥: за три гривн≥ студент може поњсти. ≤ це дл¤ нас також одна з висот, ¤ку ми вз¤ли. ≤ через ¤ку братимемо ≥нш≥ висоти. Ѕо коли батьки вир≥шуватимуть, в ¤кий вуз направити дитину, вони, знаючи, що утриманн¤ дитини дешевше в нашому вуз≥, можуть зробити виб≥р на користь  ам'¤нець-ѕод≥льського ун≥верситету.
ѕлануЇмо в≥дкрити докторантуру, чого в нас н≥коли не було. ÷е питанн¤ в стад≥њ глибокоњ проробки, Ї вже особи, готов≥ вступати до докторантури. «б≥льшимо к≥льк≥сть спец≥альностей, з ¤ких готуватимемо зд≥бну наукову молодь у наш≥й асп≥рантур≥. я вважаю, що завд¤ки потужному руху ун≥верситету в день завтрашн≥й, а ширше - в майбутнЇ, буде краще знаний наш р≥дний  ам'¤нець-ѕод≥льський, ≥ м≥сто в≥дчуЇ б≥льший приплив ≥нтелектуальних, наукових сил. Ѕо вже сьогодн≥ в ун≥верситет≥ разом ≥з сум≥сниками працюЇ 460 ос≥б. «вичайно, трохи менше половини з них мають учен≥ ступен≥ та званн¤, але це поки що. ¬ майбутньому ми зосередимо б≥льше викладацьких кадр≥в ≥ через њх д≥¤льн≥сть зможемо ефективн≥ше впливати на осв≥тн≥, культурн≥, економ≥чн≥ процеси в рег≥он≥.