Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

Подолянин. - 2007. - № 17 (27 квітня). - С. 8.

29 квітня - Всесвітній день поріднених міст

ВІД ДРУЖБИ МЕРІВ – ДО ДРУЖБИ ГРОМАД

Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

17 березня ц.р. міський голова Кам'янця-Подільського Олександр МАЗУРЧАК, підписуючи угоду про співпрацю між Кам'янцем і польським містом Завєрце, сказав: "У свою сім'ю міст-побратимів ми приймаємо Завєрце чотирнадцятим. Приємно, що з нами хочуть дружити і міста з Китаю, Туреччини, Росії, Японії, Лівану. Отож, нас знатимуть в усьому світі".

А що ми знаємо про міст-побратимів Кам'янця-Подільського? Напевно, дуже мало або й нічого. Звісно, розповісти за один раз про всі 14 міст-побратимів неможливо. Тож обмежемося кількома - тими, що до великої родини партнерів і друзів Кам'янця-Подільського приєдналися останніми роками.

КУДИ НАМ ДО ОДЕСИ

Але спочатку трохи про саме свято. Рух міст-побратимів стихійно виник у роки Другої світової війни. Зародження співпраці двох міст уперше сталося 1942 року, коли мешканці англійського міста Ковентрі надіслали телеграму жителям і захисникам радянського міста Сталінград (нині російське місто Волгоград), в якій висловили захоплення їхньою мужністю та запропонували встановити дружні стосунки.

Після війни, 1957 року, у Франції на спеціальному засновницькому конгресі було створено Всесвітню федерацію поріднених міст. Головною метою цього руху проголошувалося налагодження дружніх зв'язків незалежно від розходжень суспільно-політичних систем. А 1963 року було ухвалено кожну останню неділю квітня відзначати як Всесвітній день поріднених міст.

Всесвітня федерація поріднених міст сьогодні нараховує понад 3,5 тисячі досить великих населених пунктів, які є її членами. Ці міста преставляють понад 160 країн світу.

Мають своїх побратимів і чимало українських міст. А навколо великих міст навіть утворюються великі сімейста побратимів. Так, Одеса сьогодні має 24 міста-побратими практично в усіх частинах світу. Це (за абеткою): Балтимор, Валенсія, Ванкувер, Варна, Генуя, Єреван, Йокогама, Калькутта, Кишинів, Констанца, Ліверпуль, Лодзь, Марсель, Нікосія, Олександрія, Оулу, Пірей, Регенсбург, Сегед, Спліт, Стамбул, Тріполі, Хайфа, Циндао. Першим містом-побратимом Одеси 1957 року стало Оулу (Фінляндія), останнім - турецький Стамбул, договір про побратимство з яким укладено 1997 року.

ДОЛЬНИЙ КУБІН (СЛОВАЧЧИНА)

Дольний Кубін (Dolny Kubin) - це місто на півночі Словаччини. Воно лежить на річці Орава в долині між гірськими масивами Мала Фатра, Оравська Магура та Хочські Врхи.

17-18 червня 2004 року офіційна делегація Дольного Кубіна перебувала в Кам'янці-Подільському. На другий день візиту договір про побратимство та співпрацю підписали мер міста Дольний Кубін Любомир БЛАГА та міський голова Кам'янця-Подільського Олександр МАЗУРЧАК. Намічено основні напрямки співпраці: спорт і молодіжні програми, культура, фольклор, комерційна діяльність, наука й освіта, стажування фахівців і робітників, розвиток туризму, охорона здоров'я та соціальна сфера, місцеве самоврядування, охорона довкілля.

В історичних джерелах Дольний Кубін вперше згадано 1314 року як невелике ремісничо-хліборобське поселення. 1604 року Дольний Кубін спалили гайдуки. 1632 року це поселення стало містом.

1683 року в Дольному Кубині ненадовго зупинилося військо союзника - польського короля Яна III СОБЕСЬКОГО, який вів свої війська до Відня. Проте перебування дружнього війська мало для Дольного Кубина жахливі наслідки - місто було розграбовано.

1712 року Дольний Кубін став центром Орави - історичної області в Словаччині.

Довгий час Дольний Кубін був невеликим містечком. Так, 1857 року тут мешкало всього 1486 чоловік: 1900 року - 1667; 1919 року - 1735 чоловік.

1960 року почалася індустріалізація міста та його бурхливий розвиток. 2001 року в Дольному Кубіні вже було 19948 мешканців.

Як бачимо, за населенням Дольний Кубін уп'ятеро менший, ніж Кам'янець-Подільський. Зате площа Дольного Кубіна вдвічі більша, ніж у міста над Смотричем.

Словацький побратим нашого міста славиться гірськолижним туризмом.

А ще Дольний Кубін є кандидатом на проголошення культурною столицею Європи 2013 року. Проект "Культурна столиця Європи" запропонувала грецька актриса Меліна МЕРКУРІ, коли була міністром культури Греції. Вона зуміла переконати в реальності втілення цієї ідеї Раду міністрів Європейського Союзу - і та підтримала пропозицію актриси. Ідея полягала в тому, щоб щорічно в одному з європейських міст демонструвати всі прояви сучасної європейської культури. Метою програми було зближення європейців на основі співпраці в сфері культури, полегшення економічного, політичного та культурного об'єднання країн. Першим містом, якому надали статус культурної столиці Європи, стали грецьці Афіни. Це відбулося 1985 року.

15 березня 2004 року комітет з культури Європарламенту схвалив доповідь Мішеля РОКАРА з пропозицією змінити процедуру вибору майбутніх європейських культурних столиць року. Комітет також схвалив пропозицію про формування графіка та системи відбору, згідно з якою від 2009 року щороку два міста ставатимуть в Європі культурною столицею року: одне - від країни, шо недавно вступила в Європейський Союз, а друге - від країни, що вже перебувала членом ЄС. Графік розписано до 2018 року. Зокрема, 2013 року культурними столицями Європи будуть одне французьке та одне словацьке місто. Серед міст Словаччини в Дольного Кубіна серйозні конкуренти. Це, зокрема, Кошіце, Трнава, Нітра, Банська Бистриця. І, звичайно, столиця Словаччини - Братислава. Але триматимемо кулаки за те, щоб у цій запеклій боротьбі пощастило саме нашому побратимові.

ПОНТЕ ЛАМБРО (ІТАЛІЯ)

7 жовтня 2006 р. мер італійського міста Понте Ламбро Андреа КАТТАНЕО та міський голова Кам'янця-Подільського Олександр МАЗУРЧАК підписали угоду про побратимство та співпрацю між містами Понте Ламбро та Кам'янець-Подільський. Передбачено співпрацю у таких напрямках: молодіжні програми, спорт, культура, комерційна діяльність, наука та освіта, соціальна сфера, туризм тощо.

Місто Понте Ламбро (Ponte Lambro) розташоване в провінції Комо області Ломбардія. Воно лежить на схід від міста Ерба, за 15 км від Комо (адміністративного центру однойменної провінції) та за 65 км від Мілана (адміністративного центру Ломбардії).

Назву місту дала річка Ламбро - ліва притока По.

За даними на 2001 рік у Понте Ламбро мешкало 4066 осіб (1973 чоловіки та 2093 жінки). Найсвіжіші дані (на грудень 2004 р.) вказують на 4145 мешканців. Як бачимо, це зовсім маленьке містечко. Та й площа, яку займає Понте Ламбро, невелика - всього 3,4 кв. км. Проте місто невпинно зростає: 1861 року тут було всього 1257 мешканців, через сто років - 2489, а 1991 року - 3866.

Як і Кам'янець-Подільський, Понте Ламбро - місто старовинне. Найважливішим доказом про його походження з IV століття н.е. є археологічні розкопки, які виявили сліди існування на території Понте Ламбро римської колонії. Зокрема, виявлено рештки оборонних мурів, монети та предмети побуту. Знахідки виставлено в музеї в Комо. На пам'ять одразу ж приходить дако-римська версія Євгенії та Ольги ПЛАМЕНИЦЬКИХ про застування Кам'янця-Подільського ще в ІІ столітті н.е. (тобто, на два століття раніше, ніж італійського Понте Ламбро). Проте для італійського міста така його давнина має чітке археологічне обгрунтування, а для нашого міста - це екзотична гіпотеза, яка серйозними вченими сприймається в штики.

У березні ц.р. Андреа КАТТАНЕО знову відвідпв Кам'янець-Подільський, узяв участь у відкритті туристичного сезону в місті над Смотричем. Зокрема, він поділився з кам'янчанами італійським досвідом: "Щоб поліпшити рентабельність туризму, в області Ломбардія створено асоціацію "Замки та вілли", яка ефективно веде рекламно-інформаційну політику та в співпраці зі Швейцарією залучає туристів. Результат очевидний - торік наші пам'ятні місця відвідав понад мільйон туристів, що дозволило працевлаштувати багатьох людей і політшити бюджети наших міст".

ЗАВЄРЦЕ (ПОЛЬЩА)

А тепер розповімо про нашого найсвіжішого партнера - польське місто Завєрце (Zawiercie). Це місто на півдні Польщі. У 1975-1998 роках воно входило до Катовіцького воєводства, а тепер входить до Сілезького воєводства.

За даними на 30 червня 2004 року в місті мешкало 53359 осіб, з них 28112 жінок (або 52,7%) і 25247 чоловіків (або 47,3%). Для порівняння: 1970 року в Завєрце мешкало 39,6 тисячі чоловік, а 1985 року - 56 тисяч.

У часи Російської імперії Завєрце було фабричним містом Бендинського повіту Петроковської губернії. Правда, ще на початку 1870-х років це було скромне село. Але вже 1894 року Завєрце мало понад 20 тисяч мешканців, а в промисловому світі його називали "Лодзем менших розмірів". Тоді, зокрема, у Завєрце на трьох великих фабриках бавовняних виробів працювало понад 5 тисяч чоловік.

Міські права Завєрце надано 1915 року. 1939 року його включено до складу Третього Рейху під назвою Вартгенау. Але в березні 1945 року Радянська Армія разом із Військом Польским завершили визволення Польщі від німецько-фашистських загарбників - і Завєрце повернуло собі історичну назву, а невдовзі стало містом Польської Народної Республіки.

У березні 2007 року президент міста Завєрце Мирослав МАЗУР уперше побував в Україні, узяв участь у відкритті туристичного сезону в Кам'янці-Подільському. Під час цього візиту, 17 березня 2007 року, було підписано угоду про співпрацю між містами Кам'янець-Подільський і Завєрце. За словами Мирослава Мазура, "обопільний досвід розвитку туризму двох стародавніх міст після підписання угоди про співпрацю набуде більшої динаміки та принесе вигоди в економічній і духовній сферах".

Містами-партнерами Завєрце є також Ебензе (Австрія) та Понте Ламбро (Італія). Оскільки Понте Ламбро також є партнером Кам'янця-Подільського, то маємо своєрідний троїстий союз.

А ЩО ДАЛІ?

Кам'янець-Подільський, очевидно, нарощуватиме кількість своїх побратимів. Мери та інші посадовці високого рангу порідених міст відвідуватимуть із дружніми візитами один одного, деколи прихоплюватимуть із собою художні колективи. Можливо, буде перенесено на рідний грунт якийсь чужинецький досвід. Як кажуть, і за це спасибі. Але хочеться більшого. Щоб від дружби мерів міст-побратимів ми перейшли до дружби громад наших міст. Бо сьогодні, крім вузького кола обізнаних чиновників і журналістів, хто ще з кам'янчан знає про те, що ми дружимо з містами Дольний Кубін, Понте Ламбро, Завєрце (список можна продовжити).