Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ВІДКРИТТЯ НА ДНІСТРІ

На середньому Дністрі у зв'язку з будівництвом Могилів-Подільської ГЕС розгорнулися широкі археологічні дослідження цього краю, надзвичайно насиченого пам'ятками різних культур і епох. Протягом останніх десяти років тут веде стаціонарні археологічні розкопки комплексна Дністровська археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом доктора історичних наук В. Д. Барана.

Нагромаджено значний матеріал. Він дозволяє вченим по-новому розглянути багато питань, пов'язаних з етноісторичною картою дністровських земель, починаючи від давнього кам'яного віку до давньоруського часу включно. Завдяки роботам Львівської експедиції професора О.П. Черниша сьогодні з'ясовано, що перші людські колективи на середньому Дністрі з'явилися в епоху мустье, віддалену від сьогодення 50 тисячами років. Сліди їі у вигляді решток великої кількості кісток тварин, крем'яних знарядь праці та попелу виявлені на 12-метровій глибині в селі Молодове Кельменецького району Чернівецької області. Це одна з перших у світі стоянок первісної людини.

Епоху міді та бронзи на Дністрі плідно вивчають експедиції академічних установ Москви, Ленінграда, Києва, Львова, Мідний вік широко представлений пам'ятками трипільської культури, що існувала 5-6 тисяч років тому. Великий вклад у розробку цих питань внесли багаторічні експедиції київських археологів кандидатів історичних наук Т.Г. Мовши, В.Г. Збеновича, М.М. Шмаглія. Вони здійснюють розкопки на трипільських селищах біля сіл Жванець, Студениця Кам'янець-Подільського району та на тєриторіях суміжних районів Вінницької і Чернівецької областей. Цими роботами були поповнені і дещо зміцнені наші уявлення про давне землеробсько-скотарське трипільське населення Подністров'я.

Уже встановлено, що трипільці свій побутовий посуд, оздоблений різноманітним орнаментом, не завозили звідкись, а виготовляли на місці. Біля села Жванець на трипільському селищі відкрито комплекс гончарних печей, в яких місцеві майстри-трипільці обпалювали керамічний посуд. На думку першовідкривача печей Т.Г. Мовши, це один з найбільших гончарних центрів по виробництву посуду для місцевого населення Подністров'я в III тисячолітті до нашої ери. Дещо зміщуються уявлення дослідників і відносно часу появи ранніх трипільців на Дністрі. Більшість науковців нині схильні вбачати трипільців у перших землеробах на Дністрі в середині IV тисячоліття до нашої єри, а не в III тисячолітті, як це вважалося раніше. Сотні пам'яток бронзового віку вказують, що інтенсивне заселення дністровських земель спостерігається і в ті часи.

Великі етноісторичні процеси відбуваються в ранньозалізний вік. Вони пов'язані з виходом у степ та лісостеп кочових та землеробських скіфських племен, що прийшли на ці території з межиріччя Волги та Дону. Найбільш яскраво їхнє перебування на середньому Дністрі ілюструють роботи експедиції викладача Кам'янець-Подільського педінституту імені В.П. Затонського А.Ф. Гуцала на городищі скіфського часу біля села Рудківці Новоушицького району. Населення, що проживало тут десь у VI -IV сторіччі до нашої ери, володіло великими стадами худоби, яка періодично утримувалася в спеціально спорудженій засіці у вигляді насипаного земляного валу висотою від 3 до 5 метрів. Площа обнесеної валом засіки становить приблизно 10-12 гектарів.

Відкриті цікаві житлові та господарські комплекси, фортифікаційні укріплення, знахідки знарядь праці, численні форми керамічного посуду, наконечники бронзових стріл, атрибути дитячих ігор (ліплені від руки глиняні фігурки тварин), жіночі прикраси тощо. Всі ці матеріали набагато яскравіше висвітлюють культуру і побут місцевого населення в ті часи, ніж ми уявляли раніше.

Значними здобутками ознаменувалася і слов'янська археологія Подністров'я. Маємо на увазі проблему походження слов'ян на середньому Дністрі, яка, на жаль, тривалий час знаходилася в лабіринті ймовірних, іноді не зовсім обґрунтованих і чітких формулювань. Пояснювалося це передусім надто мізерною кількістю археологічного матеріалу, який мали у своєму розпорядженні вчені-археологи. Завдяки дослідженням біля сіл Бакота, Теремці, Сокіл, Каветчина, Устя Кам'янець-Подільського району, які провели доктори історичних наук І.С. Винокур, В.Д. Баран, а також старші наукові співробітники Інституту археології АН УРСР О.М. Приходнюк і Л.В. Вакуленко, відкрилися можливості комплексно розглянути новий матеріал. Знайдені фібули (шпильки для зчеплення одягу), з допомогою яких визначають хронологію археологічних пам'яток слов'янського періоду, стали, власне кажучи, вирішальними у з'ясуванні появи слов'ян на середньому Дністрі.

Ці фібули в окремих селищах були знайдені вперше. Вони дали змогу побачити ранньослов'янські племена на середньому Дністрі не з VI століття нашої ери, а на початку V століття. Нарешті, це дає можливість хронологічно зв'язати пам'ятники більш ранньої черняхівської культури (II-V століття нашої ери) з культурою слов'янських племен і вбачати коріння слов'янського етномасиву в пам'ятках рубежу і перших століть нашої ери на території середнього Подністров'я. Не виключено, що саме тут проживали венеди - східнослов'янські племена, які позначаються на карті шляхів Римської імперії, відомої під назвою Пейтінгерові таблиці, в перших століттях нашої ери.
Вивчення матеріальної культури, а на її основі - історичної долі давніх племен Середнього Подністров'я буде вагомим вкладом у розвиток радянської археологічної науки.

О. ЖУРКО,
аспірант Інституту археології АН УРСР.
Відкриття на Дністрі. // Радянське Поділля. - Хмельницький, 1980. - 22 серпня.