Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Віднайдений скарб

Вірменська дзвіницяУвагу кожного, хто відвідає Старе місто в Кам'янці-Подільському, неодмінно приверне струнка вежа, яка досить добре проглядається з усіх боків. Це вірменська дзвіниця, споруджена на рубежі XV- XVI ст. Архітектура її своєрідна - на кожному ярусі по чотири амбразури, а на верхньому, п'ятому, збудовано чотири круглих башточки з бійницями. У 1958 році Вірменською дзвіницею зацікавились дослідники. Найбільш цінними і несподіваними виявились залишки живопису на першому поверсі, які датуються початком XVIII століття. Та це була не єдина несподіванка.

Незабаром у Вірменській дзвіниці було знайдено скарб. На місце прибула група працівників міліції, наукових працівників історичного музею-заповідника. В невеликому заглибленні підлоги башти, впереміш з землею знаходили срібні церковні чаші, оклади для ікон... Це були залишки скарбу. А найбільш цінну його частину працівникам міського відділу внутрішніх справ належало ще знайти. Завдяки оперативності старшого лейтенанта міліції О.В. Сосницького, капітана В.О. Ільницького, начальника слідчого відділу майора М.О. Савчука і експерта капітана С.Л. Мацієвського за короткий строк цінності були повернені.

При огляді речей скарбу виявлені на них дати: 1812 p., 1853-1854 pp., 1880 p., 1900 p. І остання дата - 1919 рік. Свідками скількох подій з життя Росії були ці речі!..

Коли ж було закопано цей скарб? Які події спричинились до цього? До певних висновків наштовхнула пластинка, датована 1920 роком. Важкий для нас то був час. Громадянська війна, розруха, бандитизм... Та найстрашнішим, найпідступнішим ворогом став голод. Вся країна мобілізувала свої сили для допомоги голодуючим Поволжя і Південної України. У липні 1921 року створена комісія допомоги голодуючим, яку очолив М.І. Калінін. На Україні такою ж комісією керував голова ВУЦВК Г.І. Петровський. Розпочався масовий збір продуктів у селах і містах. Подільський губернський з'їзд Рад, що відбувся в грудні 1921 року, постановив: кожним чотирьом господарствам губернії взяти на утримання одного голодуючого. В Кам'янці-Подільському і ближніх селах було в той час відкрито 15 дитячих будинків для 500 дітей Поволжя.

З метою мобілізації ресурсів на боротьбу з голодом з ініціативи віруючих розпочався збір церковних цінностей. На вимогу трудящих, 8 березня 1922 року ВУЦВК видав постанову "Про передачу церковних цінностей у фонд допомоги голодуючим". Створювались комісії з числа трудящих, котрі реквізовували церковні цінності і передавали їх у фонд допомоги голодуючим.

Вороже зустріло діяльність створених комісій по передачі церковних цінностей у фонд голодуючим духовенство Кам'янця-Подільського. Поширюючи брехливі чутки, ксьондзи збирали натовпи фанатиків, не допускали членів комісії у молитовні будинки, знищували описи цінностей. Тільки при допомозі частин міліції та солдатів вдалося реквізувати церковне майно. Особливо вороже поводились настоятелі Кафедрального костьолу, Тринітарського, Домініканського. Комісія реквізувала з Кафедрального костьолу 25 фунтів срібла і з решти костьолів - 35.

Проте ксьондзам вдалось сховати багато коштовностей. Повторна комісія додатково реквізувала у Вірменському костьолі 60, у Тринітарському - 20, у Кафедральному - 16, у Домініканському - 10 кілограмів срібла. А за 96 кілограмів срібла тоді можна було купити за кордоном 100 тонн пшениці. Тисячі людей залишилися б живими.

Проходили десятиріччя... У середині 70-х років у Кафедральному костьолі проводився ремонт. Побіливши, робітники витирали від пилу скульптурне зображення в головному вівтарі. Яким же безмежним було здивування присутніх, коли з отвору витягли великий срібний хрест, єпіскопську митру й інші речі церковної атрибутики. І, нарешті, скарб у Вірменській дзвіниці. Він був схований від людського ока. Але історія повернула його народові, якому він належить по праву.

Баженова С.
Віднайдений скарб // Радянське Поділля, 1985. - 9 червня.