Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ВІДРОДЖЕННЯ

Польська брама - пам'ятка архітектури XVI ст. Рештки її відомі, як Ковальські башти. Складною виявилась історія Польської брами. Більш як за 400 років свого існування, ця майстерно виконана споруда жодного разу не ремонтувалась, її мури героїчно витримували неодноразові затоплення та жорстокі удари ворога в суворі дні його підступів до міста. Про це свідчать уламки металевих ядер, вмуровані з напольного боку, та значні нашарування мулу на поверхні давньої бруківки, відкриті в час досліджень.

Питання про відновлення Польської брами порушувалось у давні часи двічі - у першій чверті та наприкінці XVIII ст. Але заходи щодо її ремонту так і не здійснились. У 1832 р. цей поранений страж північно-західних кордонів міста почали руйнувати. Частину споруд брами розібрали, частину - засипали. З другої половини XIX ст. в Надбрамній башті та її передукріпленні розмістились кузні. Вони настільки спотворили вигляд пам'ятки, що навіть її первісна назва скоро була забута.

У 1955 році в час обстеження пам'ятників архітектури міста, залишки Польської брами були сприйняті як самостійні оборонні споруди - Ковальські башти, а через рік під такою назвою вони ввійшли до списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під державною охороною. Цей акт став ніби похоронною звісткою про Польську браму. У 1961 році про пам'ятку писали як про неіснуючу: ..."де колись була Польська брама"... І саме в цей рік, з мстою здійснення першочергових заходів щодо збереження Ковальських башт, Українське спеціальне науково-реставраційне виробниче Управління провело їх перше дослідження. Тоді і з'ясувалось, що Ковальські башти - це рештки давньої оборонно-гідротехнічної системи Польської брами, загальною довжиною близько двохсот метрів, вона складалась з п'яти оборонних башт та мурів, які перетинали каньйон річки Смотрич. В тому місці, де мур проходив над її руслом, були отвори та шлюзи. Функціонально гідротехнічна система Польської брами була невід'ємна від аналогічної оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця-Подільського - Руської брами, розташованої південніше Замкового мосту.

Перші протиаварійні заходи щодо збереження Польської брами були здійснені у 1962 році. Друга черга відбудовчих робіт, розпочата у 1968 році, носила реставраційний характер і передбачала встановлення на баштах дахів, розкриття на глибину трьох метрів засипаних землею її перших ярусів та спорудження підпірного муру зі сходами для спуску з сучасного рівня дороги до проектного, тобто до рівня дороги XVI ст. Передбачені роботи майже закінчені. На третій черзі відбудовчих робіт добре попрацювали курсанти Кам'янець-Подільського вищого військово-інженерного командного училища В.Г. Валеєв, М.В. Кілярський, В.В. Мазур. К.П. Мішуревич, Ю.А. Савельев та О.І. Хрустицький під керівництвом лейтенанта С.М. Макаренка. Відзначились архітектори-реставратори А.Д. Тюпич, С. Г. Кривуця та технік Н.П. Кучеренко.

Перед реставраторами стоїть відповідальне завдання - за короткий час видати робочі креслення для відновлення всіх правобережних споруд Польської брами, а до 23 березня 1978 року, тобто до 50-річчя з дня постанови Ради Народних Комісарів УРСР про оголошення Польської брами державним історично-культурним заповідником, закінчити на них третю чергу реставраційних робіт.

Є. ПЛАМЕНИЦЬКА, архітектор-реставратор