¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

¬≥рменський ринок

” назвах цього майдану знайшли в≥дображенн¤ етапн≥ под≥њ з ≥стор≥њ м≥ста - ¬≥рменський ринок, прот¤гом XIX стол≥тт¤ - —оборна, √убернаторська, ћиколањвська, ѕлацпарадна площа, в революц≥йн≥ роки XX стол≥тт¤ - „ервона, “роцького.

…мов≥рно, що майдан утворивс¤ внасл≥док розширенн¤ головноњ торг≥вельноњ вулиц≥, а в давн≥ш≥ часи мав ¤к≥сь ≥нш≥ назви. ’оча на майдан≥ не проводилис¤ систематичн≥ археолог≥чн≥ досл≥дженн¤, нав≥ть незначн≥ розв≥дки п≥д час земл¤них роб≥т дали ст≥льки ц≥кавих археолог≥чних знах≥док, що маЇмо вс≥ п≥дстави стверджувати, що ц¤ частина м≥ста була заселеною вже в IV-II тис¤чол≥тт≥ до н.е. „исленн≥ знах≥дки ранньослов'¤нськоњ керам≥ки Ї п≥дтвердженн¤м того, що в ’-’≤≤ ст. на майдан≥ вирувало житт¤.

Ќазва "¬≥рменський ринок" пов'¤зана з по¤вою в  ам'¤нц≥ в XIV ст. в≥рменських переселенц≥в, ¤к≥ заснували тут одну з найб≥льших в ”крањн≥ в≥рменських колон≥й. ¬≥рмени займали дек≥лька квартал≥в у п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ —тарого м≥ста. ÷ентром житт¤ в≥рменськоњ громади був ¬≥рменський ринок.

Ќа п≥вденному боц≥ майдану м≥стивс¤ будинок в≥рменськоњ ратуш≥. « ≥сторичних джерел в≥домо, що п≥сл¤ пожеж≥ 1604 року на кошти в≥рменськоњ громади зам≥сть дерев'¤ного було побудовано кам'¤ний будинок дл¤ розм≥щенн¤ в≥рменського маг≥страту ≥ суду. «а св≥дченн¤ми ≥сторика ёзефа јнтон≥¤ –олле будинок ратуш≥ в т≥ часи в≥д≥гравав роль своЇр≥дноњ б≥рж≥: "“ут м≥сцев≥ патриц≥њ визначали ц≥ни привезеним сх≥дним товарам, ≥ ц≥ни не дл¤ одного м≥ста, а дл¤ вс≥Їњ ѕольщ≥ ≥ нав≥ть дл¤ –ос≥њ". Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. в≥рменська громада втратила право на самовпор¤дкуванн¤, а вже в XIX ст. будинок було перебудовано ≥ пристосовано п≥д губернську канцел¤р≥ю. ѕ≥сл¤ пожеж≥ 1920 року в≥д будинку ратуш≥ залишилис¤ руњни, ¤к≥ з часом роз≥брали.

” минул≥ стол≥тт¤ ¬≥рменський ринок було забудовано одно- ≥ двоповерховими кам'¤ними та дерев'¤ними будинками, в перших поверхах ¤ких розташовувалис¤ крамниц≥ та рем≥снич≥ майстерн≥.

Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. ¬≥рменський ринок став адм≥н≥стративним центром м≥ста ≥ отримав назву √убернаторськоњ площ≥. « часом б≥льш≥сть будинк≥в на площ≥ перебудували ≥ пристосували п≥д р≥зн≥ губернськ≥ установи в≥дпов≥дно до "«≥бранн¤ фасад≥в, його ≤мператорською ¬еличн≥стю височайше апробованих дл¤ приватних буд≥вель у м≥стах –ос≥йськоњ ≤мпер≥њ". “а ц≥ заходи мало спри¤ли ¤к удосконаленню ансамблю майдану, так ≥ збереженню старовинних буд≥вель. –ос≥йський журнал≥ст ќлександр —ементовський, ¤кий в≥дв≥дав  ам'¤нець наприк≥нц≥ XIX ст., так описав головний майдан м≥ста: "√убернаторська площа мала би гарний вигл¤д, ¤кби не була захаращена гауптвахтою, що занадто виступаЇ, ≥ сараЇм дл¤ пожежних ≥нструмент≥в, а також ¤кби будинки, що њњ оточують, не ховалис¤ один за одного, ¤к перел¤кан≥ школ¤р≥, або не висувалис¤ за меж≥ вулиц≥, ¤к гульт¤њ".

” друг≥й половин≥ XIX - на початку XX ст. майдан був м≥сцем парад≥в, м≥тинг≥в, демонстрац≥й. ¬ ов≥¤ному революц≥йними бур¤ми 1917 роц≥ - отримав назву „ервоноњ площ≥. 1 листопада 1917 року в будинку консистор≥њ на об'Їднаному зас≥данн≥ –ади роб≥тничих депутат≥в та ¬–  3-го  авказського кавалер≥йського корпусу в м≥ст≥ було проголошено –ад¤нську владу.

 онсистор≥¤ духовнаЅудинок духовноњ консистор≥њ (¬≥рменський ринок, 4) Ї пам'¤ткою арх≥тектури XVIII-XIX ст. «а арх≥вними документами садиба наприк≥нц≥ XVIII ст. належала графу ‘.ѕотоцькому, ¤кий подарував њњ Ќаказу громадськоњ оп≥ки. 1807 року д≥л¤нка з руњнами ст≥н та двома п≥двалами перейшла у власн≥сть м≥ського арх≥тектора јнтон≥¤ “р≥нберга, ¤кий згодом побудував на н≥й одноповерховий кам'¤ний будинок ≥ двоповерховий фл≥гель. „ерез тридц¤ть рок≥в буд≥вл≥ на садиб≥ знову перебудували п≥д ѕод≥льську духовну консистор≥ю за проектом м≥ського арх≥тектора —имеона ”чти. Ќад головним фасадним будинком було надбудовано другий поверх, кр≥м того, побудовано двоповерховий фл≥гель. јрх≥тектурний декор на будинках вир≥шено в стил≥ рос≥йського класицизму. ƒуховна консистор≥¤ розм≥щувалас¤ тут до 1917 року, п≥зн≥ше перебували р≥зн≥ установи, в повоЇнний час навчальн≥ корпуси ≥ гуртожиток радгоспу-техн≥куму.

Ћ≥воруч в≥д консистор≥њ сто¤в будинок гауптвахти, побудований у XVIII ст. яном де ¬≥тте ≥ перебудований на початку XIX ст. при участ≥ ≥нженера ћелещенова. Ѕудинок зруйновано в роки ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, а в повоЇнний час на цьому м≥сц≥ побудували райвиконком.

¬≥рменьский ринок, 8Ѕудинок є8 у XIX ст. належав професоров≥ музики √аницькому. ÷ей будинок складаЇтьс¤ з трьох буд≥вель XVI-XVII ст., ¤к≥ п≥д час перебудови в середин≥ XIX ст. були об'Їднан≥ у великий триповерховий будинок з проњздом по середин≥. ¬ повоЇнний час будинок пристосовано п≥д адм≥н≥стративне прим≥щенн¤ швейноњ фабрики.

Ћише на кресленн¤х з арх≥в≥в, старовинних поштових лист≥вках та фотограф≥¤х збереглос¤ зображенн¤ ѕалацу губернатора, сама буд≥вл¤ зруйнована 1920 року в≥д пожеж≥. «араз на цьому м≥ст≥ розташовано будинок пожежноњ частини. ѕ≥д палац дл¤ губернатора на початку XIX ст. було перебудовано палац коменданта фортец≥ яна де ¬≥тте. ƒл¤ наданн¤ будинку б≥льшоњ помпезност≥ його прикрасили портиком з колонами.  ритим склеп≥нчастим переходом будинок губернатора з'Їднувавс¤ з будинком в≥рменськоњ ратуш≥, ¤ку тод≥ займала губернська канцел¤р≥¤. «усилл¤ми санкт-петербурзьких та под≥льських губернських арх≥тектор≥в ¬≥рменський ринок перебиравс¤ з середньов≥чного од¤гу ≥ набував вигл¤ду плац-парадноњ площ≥ губернського м≥ста.

¬≥рменський торг≥вельний будинокЅудинок в≥рменського пробста або в≥рменський торг≥вельний будинок (≤оанно-ѕредтеченська, 2) - один з небагатьох, що збер≥гс¤ в≥д давньоњ забудови. ÷е двоповерховий будинок п≥д високим іонтовим дахом ≥з заломом, на головному фасад≥ - досить пишний портал з рослинним орнаментом. ѕ≥д час реставрац≥йних роб≥т будинок стор≥нка за стор≥нкою розкривав свою буд≥вельну ≥стор≥ю. –анн≥ хронолог≥чн≥ рамки буд≥вл≥ визначила кам'¤на плита з надписом на старов≥рменськ≥й мов≥: "Ѕудинок куплено пастором Ѕетр≥сом ≥ його дружиною. 1479". Ќадал≥ будинок неодноразово реконструювавс¤ ≥ розширювавс¤ в об'Їм≥. Ќадпис на балц≥ першого поверху збер≥г дату одн≥Їњ з реконструкц≥й ≥ ≥м'¤ майстра: "... роботою р≥к 1707 в кв≥тн≥ јголтин „апл≥..."

” друг≥й половин≥ XIX ст. зазнала значних зм≥н забудова п≥вн≥чного боку майдану. Ќа планах XVIII ст. у ц≥й частин≥ зображено резиденц≥ю Їпископа, що коридором з'Їднувалас¤ з ƒом≥н≥канським монастирем. ѕ≥д час пожеж≥ 1612 року буд≥вл¤ згор≥ла ≥ де¤кий час сто¤ла в руњнах, а пот≥м п≥д час турецького загарбанн¤ на њх м≥сц≥ побудували палац дл¤ турецького нам≥сника √ал≥ль паш≥. Ќа початку XIX ст. буд≥влю було пристосовано п≥д м≥ський театр, та вже тод≥ вона мала досить ветхий стан. ¬≥домий рос≥йський поет  ост¤нтин Ѕатюшков у приватному лист≥ з  ам'¤нц¤ описував враженн¤ в≥д театру: "™ театр, пом≥ркуйте, ¤кий в≥н маЇ бути: коли ≥де дощ, то гл¤дач≥ виймають парасольки. ¬≥тер гул¤Ї по вс≥х кутках...". “еатр про≥снував тут до 1856 року. ÷ього ж року приступили до буд≥вництва будинку шл¤хетських збор≥в, дл¤ чого було вид≥лено, кр≥м ц≥Їњ, ще одну садибу праворуч. ” силу пол≥тичних под≥й призначенн¤ буд≥вл≥ ще до завершенн¤ буд≥вництва було зам≥нено, ≥ 1892 року в будинок вселивс¤ окружний суд. “риповерховий кам'¤ний будинок окружного суду найзначн≥ший за розм≥рами на майдан≥. …ого арх≥тектур≥ проста ≥ лакон≥чна: центральна частина головного п≥вденного фасаду п≥дкреслена рустованими лопатками, другий поверх вид≥лений високими нап≥вциркульними в≥кн≥, ми, оздобленими п≥л¤страми ≥ пр¤мими сандриками. « 1929 по 1936 р≥к будинок займав м≥ськвиконком, а в повоЇнний час розм≥стилос¤ виробництво швейноњ фабрики. ” повоЇнний час значних перебудов зазнав будинок є7. ѕ≥д час роб≥т зникла згадувана в л≥тературних джерелах таблиц¤ з надписом: "якуб Ћевонович. A.D. 1646. Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. будинок належав в≥дом≥й у м≥ст≥ родин≥ ƒекапралевич≥в. ѕ≥сл¤ перебудови наприк≥нц≥ XIX ст. будинок зб≥льшивс¤ за рахунок прибудови до сх≥дного фасаду об'Їму, в ¤кому влаштовано вх≥д до будинку, ≥ прикрашений п≥л¤страми ≥ трикутним сандриком. ѕри в≥дбудов≥ будинку в повоЇнний час було втрачено вс≥ елементи декору, за вин¤тком оздобленн¤ входу.

Ќайб≥льш≥ зм≥ни сталис¤ в забудов≥ зах≥дного боку майдану. ўе в перш≥й половин≥ XIX ст. тут збер≥галас¤ частина ст≥н укр≥пленн¤, побудованого на початку XVII≤ ст., а за ним височ≥в д≥м, на ¤кому була дата "1579". —поруди, роз≥брали в друг≥й половин≥ XIX ст., а ще ран≥ше, в к≥нц≥ XVIII ст. було роз≥брано остаточно.

як ≥ в минул≥ стол≥тт¤, ведуть на майдан с≥м вулиць. 1990 роц≥ йому повернуто давню назву - ¬≥рменський ринок. јле важко нашому сучасников≥ у¤вити ¬≥рменський ринок, по ¤кому т¤гнетьс¤ караван коней, а, можливо, ≥ верблюд≥в, навантажених тюками з екзотичними сх≥дними товарами, чорнооких кучер¤вих в≥рменських хлопчик≥в об≥к нього та поважних купц≥в, що оч≥кують на караван б≥л¤ в≥рменськоњ ратуш≥.

 ≥в≥льша √.
¬≥рменський ринок // ѕодол¤нин, 1993. - 28 липн¤.