Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Вклад Кам'янця-Подільського

У цьому році минає 160-річчя Вітчизняної війни 1812 року. Звернімо погляди в той далекий час.

Визначною датою для Кам'янця-Подільського був 1793 рік, коли місто, як і все Поділля, увійшло до складу Російської держави. Здійснились віковічні мрії жителів нашого краю про возз'єднання з братнім російським народом, відкрились перспективи економічного, політичного і культурного співробітництва. Але перспективи цього розвитку були затьмарені подіями 1812 року: наполеонівська армія вторглася на територію Росії.

Ще до початку війни у місті і навколишніх селах нашого краю відчувалося дихання наступаючої воєнної грози. Так, з 1810 році Наполеон закинув в українські губернії диверсантів і шпигунів, які влаштовували масові диверсії і на Поділлі. "Перед початком війни, відзначав подільський губернатор Лошкарьов, - виявилася юрба підпалювачів, які досить довго знищували вогнем села, містечка і, навіть, деякі міста".

Внаслідок такої пожежі потерпіло ї місто Кам'янець-Подільський. Наполеон прекрасно розумів стратегічне розташування міста і не залишив його поза своєю увагою. Ще в 1807 році імператор французів цікавився Кам'янцем-Подільським. Він через свого міністра закордонних справ Талейрана вияснив з польським урядом, утвореним у Варшаві, про можливість повстання в м. Кам'янці-Подільському: Наполеон навіть обіцяв польському урядові допомогу в тридцять тисяч військ на молдавсько-українському кордоні Польські магнати звернулися до Талейрана з особистим меморіалом, в якому наголошували, щоб Наполеон вислав корпус французького війська в район Меджибожа - Кам'янця.

Але жителі міста і навколишньої місцевості прагнули до єдності з братнім російським народом і не хотіли бути поневоленими чужоземцями. І коли царський уряд оголосив указ від 5 червня 1812 року про формування козачих полків, Кам'янець-Подільський став центром формування 4 козачого полку, в який охоче записувались місцеві жителі. Слід відзначити, що майже за 40 днів полк був сформований у кількості 1200 чоловік під командуванням полковника Мініцького і відправлений у 3-ю Західну армію. Полк прославився у Вітчизняній війні 1812 року, зокрема при взятті Брест-Литовського. За ратні подвиги на полях битв всі вищі та штабні офіцери полку були відзначені військовими нагородами союзних держав.

Паралельно з полком у Кам'янецькому та інших повітах Подільської губернії почалося формування ополчення "Лїсова сторожа" з місцевого населення.

Ополчення теж сформували за короткий час. "Лісова сторожа", яка прирівнювалася до козаків, нараховувала 354 чоловіки. Ополченці проводили розвідку, супроводжували обози і військовополонених, доставляли провіант в діючу 3-ю армію.

Під час війни Придністров'я, як і Поділля, стало базою забезпечення російської армії провіантом. Ще до війни тут були створені так звані "пересувні магазини". Зокрема, такий "магазин" знаходився в Жванці, Сюди завозили продукти з навколишньої місцевості. Такі склади потім стали постачальниками російській армії провіанту та фуражу. Широко проводилася закупка за зниженими цінами коней, возів та ін.

Отож, у справі перемоги над загарбницькою наполеонівською армією є вклад жителів Кам'янця-Подільського та навколишньої місцевості.

В. ГРИНЧУЦЬКИЙ,
студент педінституту імені В.П. Затонського.