Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Вулиця Карла Маркса

Від Старого бульвару повертаємо на північ, на вулицю Карла Маркса. У давнину вона називалась Татарською, у XVI-XVII ст. вона називалась вулицею Стефана Баторія, у XVIII ст. - Кармелітською, у першій половині XIX ст. - Петропавловською, а з другої половини XIX ст. - Соборною. З 1923 року називається вулицею Карла Маркса.

Вулиця тягнеться від Вітряної брами до Центральної площі (Польського ринку).
Біля друкарні, через тріумфальну браму заходимо у двір кафедрального костьолу. Тріумфальна брама (арка) була побудована з приворотського ракушечника в стилі барокко у 1781 році в зв'язку з приїздом в місто польського короля Станіслава Августа.
Посередині двору стоїть кафедральний костьол. Кам'янецька католицька кафедра, як адміністративний центр католицької церкви на Поділлі на чолі з єпископом була заснована в кінці XIV ст. Перший костьол був дерев'яний, а в кінці XV ст. побудовано кам'яний костьол в османському стилі.

Під час турецької окупації міста кафедральний костьол перетворили в головну мечеть, а біля входу в костьол з лівої сторони було споруджено мінарет висотою близько 40 метрів. Основою для мінарету стала квадратова кам'яна капличка, яка побудована біля входу в костьол ще у XVІ ст. За турків мінарет мав вигляд кам'яного стовпа з балконом та гвинтовими кам'яними сходами всередині.

Після другого розподілу Польщі у 1793 році Поділля, в т. ч. Кам'янець-Подільський, відійшли до Росії. До 10 квітня весь край був возз'єднаний з Росією. Українське населення Поділля, яке віками пригнічувалось польською шляхтою та католицькою церквою, з великою радістю зустрічало своїх визволителів - російські війська.

Передача міста Кам'янця-Подільського польським комендантом маршалом Антоном Злотницьким російським військам відбулася 21 квітня 1793 року в кафедральному костьолі. З нагоди цієї церемонії у фортеці був зроблений 101 гарматний постріл, а потім через Руські ворота в місто ввійшли російські війська.

Між костьолом та площею, що знаходиться перед педінститутом, стоять будинки, які мають номер 16-18. Це будинки XVІII-XІX ст. В крайньому з них (№-16) у другій половині XIX ст. проживав відомий краєзнавець, колекціонер і фотограф М.О. Грейм.

Площа перед педінститутом у XVII-XVIII ст. називалась Єзуїтською, а у XIX ст. - Гімназичною. На ній в її північній частині у 1717 році кармеліти-босі побудували новий костьол, який у 1878 році був перероблений на церкву (собор). З того часу ця вулиця стала зватись Соборною. В згаданій церкві в кінці XIX ст. ключар Є. Сецінський влаштував перший музей (древнє хранилище). В лютому 1902 року цей музей переведено в будинок домінікан (біля швейної фабрики).

Нова садиба кармелітів у XVIII ст. займала по вулиці Карла Маркса площу, яка тяглася від колишнього будинку гімназії і до будинку № 6, що стоїть проти Петропавловської церкви. У дворі будинку № 6 зберігся фундамент будинку, в якому у XIX ст. жив історик Поділля та міста Кам'янця-Подільського В.К. Гульдман. В числі своїх праць він написав і дуже цікаву книгу: "Пам'ятники старіни з Подоліи" (1901 p.).

Із всіх будівель кармелітів по вул. Карла Маркса зберігся тільки будинок їх семінарії. Тут зараз знаходиться будинкоуправління №4. Навпроти будинку № 6, через дорогу, стоїть невеличка церква Петра і Павла XVI ст.

Двоповерховий будинок № 4 з балконом, який стоїть поруч з будинком № 6, з початку XIX ст. належав лікареві Ф. Думеру. З часів французької кампанії 1812-1814 рр. в ньому збирались на таємні збори члени масонської ложі (до 1825 року). Це в основному були офіцери місцевого гарнізону. У другій половині XIX ст. цей будинок належав лікареві та історику Поділля Й.І. Ролле - автору багатьох нарисів про подільські замки.Й.І. Ролле брав активну участь в організації на Поділлі медичних амбулаторій, лікарень, написав декілька наукових праць з історії медицини Поділля XVI -XVII ст.

На вулиці Карла Маркса, на тому місці, де зараз стоять два маленьких будиночки під № 2, ще у XVII ст. була дерев'яна Успенська церква, яку розібрали турки. В цих будинках, в квартирі Нависловської Марії Григорівни, в кінці березня 1944 року містився штаб мотострілецького батальйону капітана Приходька, підрозділи якого в ніч з 24 на 25 березня першими ввірвались в Кам'янець-Подільський, зайнятий гітлерівськими військами. В ту ніч воїни батальйону перерізали магістральне шосе Кам'янець-Подільський - Жванець біля спиртзаводу, що дало змогу радянським військам оточити в місті велике угруповання фашистських військ.

С. ШКУРКО
краєзнавець.