Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ВИЗВОЛЬНА ВIЙНА 1648-1654 РОКIВ НА КАМ'ЯНЕЧЧИНI.

Визвольна вiйна 1648-1654 рокiв є одним iз найвизначнiших перiодiв iсторiї України. Адже саме тодi наш народ звiльнився вiд польського ярма, саме тодi зародилась українська держава. Бiльшiсть подiй цього перiоду вiдбуваються саме на територiї Подiлля. Та особливе мiсце в iсторiї Визвольної вiйни посiдає Кам'янеччина. Бiля м. Кам'янця проходили бої (облога Кам'янця серпень 1653 року), на Кам'янеччинi пiд Жванцем (грудень 1653 року) визвольнi змагання, фактично, i закiнчилися.

Пiсля блискучої перемоги пiд Корсунем (26 травня 1648 року) Богдан Хмельницький став розсилати свої вiйська по Правобережнiй Українi. На Подiллi боротьбу розпочали полковники I.Ганжа, О.Iванкiвський. Впали мури Бару, Меджибоша, козацько-селянськi загони наближалися до Кам'янця.

У другiй половинi XVII столiття Кам'янець-Подiльський являв собою грiзну фортецю. Мiсто розташовувалоися на скелястому островi, який опоясувала рiчка Смотрич. Навколо острова було збудовано фортечну стiну з багатьма вежами: Кушнiрською, Гончарською, Рiзницькою. Кам'янець з'єднувався мостом iз старим замком, що прикривав мiсто з заходу. В першiй чвертi XVII ст. до його пiвнiчно-захiдного боку прибудовано Нову фортецю - землянi вали з казематами, а мiж тими валами широкi i глибокi рови, обкладенi тесаним камiнням. У сучасникiв були всi пiдстави вважати Кам'янкць неприступним. Та все ж до серйозної оборони мiсто пiдготовлене не було: мiський гарнiзон не нараховував i 1000 солдат, бракувало куль, а у Новому замку - належного покриття башт. Наприкiнцi серпня 1648 року було зроблено першу спробу взяти мiсто, але, на жаль, вона закiнчилася невдачею. Можливо, це було викликано тим, що замок штурмували не регулярнi вiйська Б.Хмельницького, а мiсцевi повстанцi, очолюванi С.Мрозовицьким. До того ж до мiста стали пiдходити загони польсько-шляхецької армiї, а повстання кам'янчан викрили. Небезпека втратити мiсто не була такою загрозливою, але все ж iснувала.

Друга облога Кам'янця розпочалася на початку листопада, коли вiйська Б.Хмельницького повертались зi Львова. Штурмували козаки фортецю разом з карпатськими опришками, на чолi яких були Гиря та Вовк. У Кам'янцi очiкували на напад: "Ми тут на повнiй ласцi Божiй залишаємось i бачимо, що якби на нас хлопство сильно наступило, було б не подiбно, щоб ми... могли оборонитися". Штурм був невдалий. Довелося розпочати довгий перiод облоги, який мало не скiнчився через перемир'я Б,Хмельницького з новим королем Речi Посполитої Яном Казимiром. 8 серпня 1649 року пiдписано Зборiвський мир, за яким майже весь подiльський край входив до Польщi. Гетьман знову посилає свої вiйська для визволення Подiлля. Українсько-нагайським вiйськом командував Демко Лисовець. Прибувши до Кам'янця, повстанцi потрапили на невеликий вiйськовий загiн, що його залишили керiвники, польською армiєю М.Потоцький та М.Калиновський. Козаки розбили його вщент i розпочали штурм, яким керував I.Богун. Штурм розпочався з боку Карвасар, за сигналом, що подали кам'янецькi мiщани. Так i цього разу українськi вiйська спiткала невдача.

Недовго тривала i облога Кам'янця, звiстка про наближення величезної польської армiї перервала її.

Пiсля Батозької битви, в червнi 1652 року, Б.Хмельницький i його син Тимiш з ханом Карачбеєм пiшли на Кам'янець. Розпочалася нова облога мiста. Хмельницький не штурмував фортецю, а тiльки обстрiлював iз гармат. Вiн хотiв примусити противника здатися, застосовуючи метод довгої облоги. Про це вiн написав польськiй громадi Кам'янця, запропонувавши їй капiтуляцiю. Хмельницькому вiдмовили. Безпораднiсть Хмеля перед мурами подiльської твердинi була очевидною. Через зволiкання татар i пошесть, що почалась у вiйську, облогу довелося зняти.

Тимiш тiльки раз був пiд стiнами Кам'янця, але його думки ще довго були бiля нього. Це сталося завдяки такiй подiї: коли проти тестя Тимоша - Лупула почав воювати князь Валах II, вiн зi своєю сiм'єю втiк з краю. Тимiш поспiшiв на допомогу Лупулу. Якраз тодi жiнка Гетьмана Розанда разом з мачухою i неповнолiтнiм братом знайшла притулок у Кам'янцi, де старостою був один iз перших претендентiв на руку Розанди Петро Потоцький.

Але повернiмося до подiй Визвольної вiйни. У серпнi-вереснi 1653 року на Подiллi тривали вiйськовi дiї. Ян Казимир пiдiйшов до Жванця i наказав будувати укрiплення на мiст через Днiстер. Вiйська Б.Хмельницького та Iслам-Гiрея III пiдiйшли до Кам'янця, зайшли в тил вороговi i вiдрiзали його вiд баз постачання. На початку грудня мiж сторонами що ворогували, вiдбувалися нечисленнi стички, але перевага майже завжди була на боцi козакiв. У польському таборi почалися епiдемiї, голод - фiзичнi i
духовнi сили полякiв було зломлено. Такий хiд подiй був невигiдний татарам, i 15 грудня було укладено сепаратний мир мiж Кримом i Рiччю Посполитою. Ведення подальшої облоги було неможливим. Наприкiнцi грудня Хмельницький покидає Подiлля.

З моїм мiстом пов'язано долю ще одного сина Хмельницького - Юрiя. Коли 1685 року Ю.Хмельницького було вдруге поновлено на посадi гетьмана турками, своє гетьмування вiн розпочав з численних побоїв та знущань над мiсцевим населенням. Вiн оббирав та ображав людей незалежно вiд суспiльного становища, вiку та статi.

Ю.Хмельницький тяжко образив одного єврея в Немировi, а той поскаржився на Юрiя турецькому пашi, що перебував у Кам'янцi. Хмельницького пiд конвоєм доставили у мiсто. У Кам'янцi, на Ляцькому ринку, вiдбувся суд трьох пашiв над Хмельниченком. Винесли вирок - задушити гетьмана. Його тiло кинули у води Смотрича з мосту, який тепер називається Турецьким. Так у Кам'янцi-Подiльському безславно скiнчив своє життя син великого Хмеля.

Кам'янець-Подiльський займав визначне мiсце в iсторiї Визвольної вiйни 1648-1654 рр. Саме це мiсто було форпостом Речi Посполитої в Українi, сюди тiкала шляхта, вiдступаючи пiд ударами вiйська Б.Хмельницького, тут збирали поляки свої вiйська, вирушаючи в чисельнi караючi акцiї. Кам'янець був єдиним мiстом в Українi, яке пiсля 1654 року залишилось польським. А саме бiля Кам'янця, пiд Жванцем, було вирiшено пiти на союз з Росiєю.

Треба зазначити, що могили українських гетьманiв в Українi не зберiглися, а у водах Смотрича покоїться прах Ю.Хмельницького. На мою думку, в Кам'янцi-Подiльському треба встановити хоча б пам'ятний знак з цього приводу.

Павло Нечитайло,
учень 11 класу школи-лiцею N 18