¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

« ≥стор≥њ укр≥плень

Ѕагато мандр≥вник≥в минулого ≥з захопленн¤м писали про  ам'¤нецьк≥ укр≥пленн¤, побудован≥ наприк≥нц≥ XVI стол≥тт¤ по берегах р≥чки —мотрич. ¬они складалис¤ з брам та окремих башт, з'Їднаних кам'¤ними мурами. Ќазви башт походили в≥д назв рем≥сничих цех≥в, на кошти ¤ких вони будувалис¤ -  ушн≥рська, –≥зницька, √ончарна,  равецька. ћешканц≥ середньов≥чного  ам'¤нц¤ добре усв≥домлювали, що в≥д стану оборонних укр≥плень м≥ста залежить њх безпека. ≤ не шкодували кошт≥в дл¤ ц≥Їњ справи. Ќа буд≥вництво башт давали грош≥ ¤к окрем≥ громад¤ни, так ≥ рем≥сники, об'Їднан≥ в цехи.

Ѕашта √ончарна розташована в п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ м≥ста на високому скел¤стому берез≥ р≥чки —мотрич. ¬она споруджена в 1583 роц≥ на кошти цеху гончар≥в. ≤з зовн≥шнього боку башта мала п'¤ть ¤рус≥в, а з боку м≥ста - три. ƒо к≥нц¤ XVII стол≥тт¤ на н≥й був гостроверхий дах з дозорною вишкою. —поруджуючи њњ, використали найнов≥тн≥ше на той час дос¤гненн¤ зах≥дноЇвропейського фортиф≥кац≥йного мистецтва - влаштуванн¤ парапету з≥ зр≥зом. ѕри, цьому способ≥, ¤кий був введений в≥домим н≥мецьким в≥йськовим фах≥вцем та художником-арх≥тектором середньов≥чч¤ јльбрехтом ƒюрером, дос¤гавс¤ ефект рикошетуванн¤ чавунних куль в≥д мур≥в верхнього ¤русу башти. ¬ерхн≥ њњ б≥йниц≥ були пристосован≥ дл¤ артилер≥њ, а нижн≥ - дл¤ ручноњ зброњ: мушкетноњ та п≥стольноњ. ¬ 1699 роц≥ на кошти м≥сцевих купц≥в проводилас¤ реконструкц≥¤ башти. ¬ 1960-61 роках вона була реставрована. ќдночасно проводилас¤ перебудова чотириповерховоњ споруди, що стоњть поруч з баштою. “епер тут ресторан "—тара фортец¤".

¬лаштуванн¤ парапету з≥ зр≥зом застосовано ще на одн≥й башт≥, що носить назву –≥зницькоњ. –озташована вона на п≥вдень в≥д √ончарноњ. „ас не пошкодував њњ ≥ вже наприк≥нц≥ XIX стол≥тт¤ башта була майже в руњнах. ¬ 60-х роках нашого стол≥тт¤ на баштах –≥зницьк≥й ≥  равецьк≥й, що стоњть недалеко в≥д нењ, проведена перша черга консервац≥йних роб≥т.

Ќайб≥льш величною ≥ значною в систем≥  ам'¤нецьких укр≥плень Ї башта  ушн≥рська. як ≥ —тара фортец¤, вона стала наче символом  ам'¤нц¤-ѕол≥льського: њњ зображенн¤ часто з'¤вл¤ютьс¤ на поштових лист≥вках, конвертах, в р≥зних виданн¤х про м≥сто.  ушн≥рська башта розташована на високому берез≥ р≥чки —мотрич у п≥вн≥чн≥й частин≥ —тарого м≥ста.

ѕам'¤тка, ¤ку ≥нколи ще називають ¬ерхньою польською брамою, складаЇтьс¤ з семиповерховоњ башти, так званоњ ¬≥тр¤ноњ брами ≥ чотирипрольотноњ аркади “урецьких баст≥он≥в. ”с≥ ц≥ споруди об'Їднуютьс¤ оборонними мурами з б≥йниц¤ми. « боку м≥ста на ¬≥тр¤н≥й брам≥ вмурована кам'¤на дошка з написом латинською мовою: "1585 р≥к, влаштовано королем польським —тефаном Ѕатор≥Їм, реставровано ≥ розширено королем польським —тан≥славом јвгустом, 1785 р≥к". “ак корол≥ намагалис¤ закр≥пити своњ ≥мена в пам'¤т≥ народн≥й. “а в  ам'¤нц≥, незважаючи на написи, споконв≥ку називали башту  ушн≥рською, за назвою рем≥сничого цеху, на кошти ¤кого вона побудована.

ƒо реконструкц≥њ в 1785 роц≥ башта була значно меншою. ¬она мала чотири чи п'¤ть поверх≥в ≥ була в план≥ круглою або п≥дковопод≥бною з одним стовпом. ѕ≥сл¤ реконструкц≥њ башта стала семиповерховою, на њњ фасадах з'¤вилис¤ прибудови. —поруджувалас¤ вона з участю корол≥вського арх≥тектора ≥тал≥йц¤  амер≥но –удольф≥но.  р≥м ≥стор≥њ, записаноњ в хрон≥ках та реЇстрах, арх≥тектурн≥ споруди м≥ста мають ще ≥стор≥ю, про ¤ку можна дов≥датис¤ з легенд та переказ≥в. “ак, стосовно назви ¬≥тр¤ноњ брами ≥снуЇ переказ, що коли рос≥йський цар ѕетро ≤ в серпн≥ 1711 року в'њжджав у  ам'¤нець через цю браму, в нього в≥тром з≥рвало шл¤пу з голови. ¬≥н начебто ≥ назвав браму ¬≥тр¤ною.

—права в≥д  ушн≥рськоњ башти знаход¤тьс¤ “урецьк≥ баст≥они. ÷е досить велика за об'Їмом чотирипрольотна арочна споруда. —першу тут розм≥щувавс¤ склад зброњ ≥ сто¤ли гармати, з ¤ких обстр≥лювалас¤ дорога в м≥сто. ќволод≥вши  ам'¤нцем в 1672 роц≥, турецьк≥ завойовники оц≥нили значенн¤ цього м≥сц¤ в оборон≥ м≥ста ≥ укр≥пили його, використавши дл¤ цього кам≥нн¤ з костьолу дом≥н≥канок. ј кам'¤нчани з ≥рон≥Їю назвали укр≥пленн¤ "д≥вочими каструл¤ми". ≤нколи баст≥они називають ще фортом ƒальке. ¬≥домо, що в середин≥ XVIII стол≥тт¤ в укр≥пленн≥ п≥вн≥чного оборонного рубежу брав участь н≥мецький фортиф≥катор ’рист≥ан ƒальке.

” заплав≥ —мотрича, на правому берез≥, на поворот≥ р≥чки, знаходитьс¤ ще одна пам'¤тка - ѕороховий погр≥б. ¬≥дома точна дата побудови ц≥Їњ споруди - 1730 р≥к ≥ ≥м'¤ арх≥тектора - ’рист≥ан ƒальке. ѕогр≥б ¤вл¤Ї собою споруду з склеп≥нн¤ми, покриту землею, з двома входами з п≥вн≥чного боку. ¬же в 60-х роках XIX стол≥тт¤ ѕороховий погр≥б використовувавс¤ не за призначенн¤м: тут розташувалис¤ кухн≥ гарн≥зонного батальйону, конюшн≥ тощо.

 олись гр≥зн≥ споруди, що н≥би п≥вколом розташован≥ на скел¤стих берегах р≥чки, сьогодн≥ служать об'Їктами екскурс≥йного показу. «а планом реставрац≥йних роб≥т ƒержавного ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника з часом ц≥ пам'¤тки будуть в≥дновлен≥. “ут розм≥ст¤тьс¤ музейн≥ експозиц≥њ, туристськ≥ заклади.

√. ƒ–ќ«ƒќ¬—№ ј,
зав≥дуюча науково-досл≥дним в≥дд≥лом запов≥дника.