¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

«јћќ  ” —ј“јЌќ¬I

—атан≥вський замок - одна з найц≥кав≥ших ≥, не виключено, найстар≥ших оборонних споруд на ѕод≥лл≥. ѕерша достов≥рна згадка про —атан≥в -1404 р≥к. ƒавн¤ кругла вежа розташована у п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ п'¤тикутного замкового подв≥р'¤ на в≥дстан≥ 2,5-3 м в≥д б≥льш п≥знього муру. ѕо в≥дношенню до залишк≥в оборонних вал≥в вежа виходила на три чверт≥ на зовн≥шн≥й б≥к. Ќевелика, близько 6 м в д≥аметр≥, вона збереглас¤ на висоту чотирьох ¤рус≥в. ѕр¤мокутн≥ б≥йниц≥ першого та другого ¤рус≥в мають б≥локам'¤не обл¤муванн¤. јле, в основному, ≥снуюч≥ руњни замку поход¤ть з XVI ст., коли м≥стом волод≥в магнатський р≥д —ин¤вських. –егул¤рний у план≥ замок ¤вл¤в собою неправильний п'¤тикутник з нар≥жними вежами, що далеко виступали за л≥н≥ю ст≥й. “ри веж≥, що збереглис¤ (п≥вн≥чна, зах≥дна, сх≥дна), та одна зруйнована, були п'¤тигранн≥, ще одна (також зруйнована) - чотиригранна. Ќайкраще збереглись п≥вн≥чна та зах≥дна п'¤тигранн≥ веж≥ на крутому берез≥ «бруча. ¬они збереглис¤ приблизно на висоту трьох ¤рус≥в, зведен≥ на високому ескарповому цокол≥. –оги веж вимуровано з пр¤мокутних б≥локам'¤них блок≥в. ƒва нижн≥ ¤руси мали б≥йниц≥ з розширеними на два боки щоками. “рет≥й ¤рус маЇ в≥кна з арковими перемичками. ѕерекритт¤, вочевидь, були плескат≥, по д≥агональне покладених балках (не збереглис¤). ѕо верху ст≥н п≥вн≥чноњ веж≥ подекуди збереглис¤ б≥локам'¤н≥ консол≥, що п≥дтримували нин≥ зруйнований парапет четвертого ¤русу. ” ст≥н≥, що з'ЇднуЇ п≥вн≥чну та зах≥дну веж≥ (ближче до п≥вн≥чноњ веж≥) розташовано чотири в≥конних отвори ≥з скромним б≥локам'¤ним обл¤муванн¤м. …мов≥рно вони належали до палацового корпусу, що збер≥гс¤.

¬'њзд в замок було влаштовано з боку м≥ста через кам'¤ний, на арках, м≥ст. ≤снуЇ твердженн¤, що був ще й вх≥д через круглу вежу, але це видаЇтьс¤ малоймов≥рним, оск≥льки, по-перше, вежа знаходитьс¤ в середин≥ ст≥н XVI ст., не прил¤гаючи до них; по-друге, вона не маЇ (≥, суд¤чи з кладки, н≥коли не мала) наскр≥зного проњзду. ≤ на початку нашого стол≥тт¤ ™.≤.—≥цинський ще бачив не т≥льки фундаменти двох зруйнованих веж XVI ст., а й фундаменти ст≥н, розташованих на земл¤них полах, що йшли вздовж внутр≥шнього боку ст≥н XVI ст., в≥дд≥л¤ючись в≥д них ровом. «алишк≥в другого р¤ду ст≥н не було т≥льки з другого боку «бруча, де знаходивс¤ палацовий корпус.

«амок у —атанов≥«амок у —атанов≥:
1-зах≥дна вежа,
2-п≥вн≤чна вежа,
3-сх≥дна вежа,
4-кругла вежа.
5-давн≥ вали

≤з своњх спостережень ™.≤.—≥цинський робить висновок, що ≥снувало одночасно два р¤ди укр≥плень з однаковою конф≥гурац≥Їю ст≥н у план≥, на рогах внутр≥шн≥х ст≥н були кругл≥ веж≥, аналог≥чн≥ до нин≥ ≥снуючоњ.

ѕогодитись можна лише з твердженн¤м, що стосуЇтьс¤ розташуванн¤ веж. ўо ж до двох паралельних мур≥в з вузьким проходом м≥ж ними та круглими вежами, що буквально ховались за п'¤тигранними, то це навр¤д чи було зручно ≥ ан≥трохи не п≥дсилювало обороноздатност≥ замку. «начно доц≥льн≥ше було б збудувати нову л≥н≥ю оборони навколо давнього оборонного ¤дра, на достатн≥й в≥дстан≥ в≥д нього, ¤к це ≥ в≥дбувалось у багатьох випадках.

” к≥нц≥ XVI ст. ≥ особливо у 1-й третин≥ XVII ст. на ѕод≥лл≥ в≥дбувавс¤ поступовий перех≥д в≥д середньов≥чноњ системи фортиф≥кац≥њ до ренесансовоњ. ≤ подальше досл≥дженн¤ —атан≥вського замку вимагаЇ перш за все ірунтовних археолог≥чних розв≥док та досл≥дженн¤ фундамент≥в давньоњ споруди, що нин≥ похован≥ п≥д звалищем, створеним м≥сцевим цукровим заводом.

 .Ћипа.
«амок у —атанов≥
// ћ≥жнародна конференц≥¤ з проблем охорони фортеф≥кац≥йних споруд в ”крањн≥ (матер≥али). -  ам'¤нець-ѕод≥льський, 18-22 жовтн¤ 1993. - —.17-18.

«јћќ  ” —ј“јЌќ¬≤.

Ќа найкрайн≥шому зах≥дному к≥нц≥ рад¤нського ѕод≥лл¤ вдовж л≥вого боку «бруча було колись к≥лька замк≥в: у „орнокозинц¤х, «брижу, √ус¤тин≥. —атанов≥. ћ≥х цими «бручанськими замками значн≥ший був у м≥стечку —атанов≥, ≥ в≥д цього замку зосталос¤ найб≥льше останк≥в до наших час≥в. ÷ей замок ¤к ≥ ћежиб≥зький та «≥ньк≥вський замки належав в XVI-XVII ст. —ен¤вським.

—атан≥в, за 60 к≥лом. в≥д  ам'¤нц¤, лежить на високому л≥вому берез≥ «бруча. ¬низу, недалеко р≥чки, м≥ст¤тьс¤ хати м≥щан; вище розташувалось жид≥вське селище (це й Їсть власне м≥стечко), а ще вище розкинулис¤ сел¤нськ≥ садиби, закрит≥ садками. –≥зн≥ частини цього селища звутьс¤ по параф≥њ: ёринц≥, ѕокр≥вка, Ѕогосл≥вка, —пас≥вка.

«нах≥дки в —атанов≥ неол≥тичного приладд¤, печери в скел¤х, могили (кургани) по околиц¤х цього м≥стечка, великий земл¤ний вал, що т¤гнетьс¤ в≥д —атанова на п≥вденний сх≥д прот¤гом «0 к≥лом. - все це св≥дчить за те, що —атан≥в селище дуже старовинне. —аму назву м≥стечка дехто по¤снював так: коли римське в≥йсько “ра¤на здобувало ƒак≥ю та й ≥шло дал≥, на п≥вн≥ч, то один з воЇвод “он≥л≥й д≥йшов а в≥йськом до того м≥сц¤, де тепер —атан≥в ≥ запитав своњх лег≥онер≥в: Sat an non? тобто: довол≥ чи ще йти дал≥. …ому в≥дпов≥ли: Sat; в≥д цього н≥бито ≥ назвали —атановим те селище, що повстало.

¬перше —атан≥в з'¤вл¤Їтьс¤ в ≥сторичних документах за першого шл¤хетсько-польського наступу на ѕод≥лл¤: 1404 р. король ягайло дав ѕетров≥ Ўафранцю —атан≥в з околиц¤ми й «≥ньк≥в з де¤кими селами на таких умовах: власник сам або р≥вний йому заступник мав жити в наданих м≥сцевост¤х, повинен ставити, коли буде треба 6 сулиць ≥ 12 стр≥льц≥в (cum sex lanceis et duodecim balistrariis, а коли треба боронити край сам з ус≥ма своњми людьми; п≥ддан≥ його мають виконувати вс≥ служби ≥ давати так≥ сам≥ додатки, ¤к ≥ на давн≥х володар≥в ѕод≥лл¤ ( ор≥¤тович≥в). «годом ц≥ маЇтки викупив у Ўафранц¤ ¬итовт р. 1431 ≥ надав ягайло ѕетров≥ ќдровонжев≥ на таких же умовах, ¤к ≥ за попереднього наданн¤. ÷е наданн¤ був ствердив король ¬ладислав III в 1436 ≥ 1440 pp. т≥Їю-ж умовою - жити самому або через заступника а наданих маЇтках ≥ виступати збройно з 6 сулиц¤ми й 12 стр≥льц¤ми (cum hastis et sag i t ar ≥ is).

—атан≥вський маЇток належав ќдровонжам та њх нащадкам рок≥в 300. ќстанн≥й з роду ќдровонж≥в помер 1523 р. ™дина його дочка —оф≥¤ вийшла зам≥ж за яна  риштофа “арновського ≥ вдруге за яна  остку. ƒочка њњ  атерина вийшла зам≥ж за јдама ™ронима —Їн¤вського. ќтже —атан≥в перейшов до межиб≥зьких пан≥в, ≥ належав њм до половини XVIII ст.

ћ≥сто —атан≥в у XV-XVI ст. не могло добре розвинутис¤, бо цю м≥сцев≥сть часто спустошували татари, ≥ власникам цього м≥ста доводилос¤ чимось приваблювати людн≥сть. “ак р. 1523 власниц¤ —атанова —оф≥¤ з —прови “арновська дала право ƒмитров≥, "в≥йтов≥ ≥ осадц≥ —атан≥вському" осадити 10 кмет≥в на —атан≥вському ірунт≥, коло ставка ¬ойтовського за т≥Їю умовою, що коли вийде терм≥н в≥льност≥ тих кмет≥в, то кмет≥ належатимуть ƒмитров≥ до його смерти.

ўоб забезпечити людн≥сть в≥д татарських напад≥в, ќдровонж≥ у —атанов≥ збудували замок, мабуть ще в XV ст.

“а дарма що в —. й був замок, м≥сто часто терп≥ло в≥д татар. “ак р. 1528 —. спалили татари. –оку 1530 це м≥сто знов спустошено; ≥ цього ж року за податковими списками рахувавс¤ т≥льки 1 плуг (arartum-плуг - одиниц¤ тогочасного оподаткуванн¤). –оку 1532 король ∆игимонт ≤ даЇ п≥льги м≥щанам —атанова й –ова (що згодом називавсь був Ѕар) - одзволюЇ ц≥ м≥ста та околичн≥ села на 8 рок≥в в≥д "шоса", "чопового" та ≥нших податк≥в, “урецьк≥ те татарськ≥ нањзди спустошили т≥ осади, отож треба було п≥днести њх матер≥альний стан.

ѕевне ц≥ п≥льги та те, що був у —атанов≥ замок, приваблювали людн≥сть до —атанова: сюди т≥кали люди з ≥нших м≥сцевостей; так, року 1539 тут були вт≥кач≥ з √ородниц≥, —ковородинець ≥ ѕерег≥нки; 1559 р. - з Ћоњвець.

–оку 1561 власники —атанова ян  ристоф “арнавськкй та його дружина —оф≥¤ дають п≥льги новим поселенц¤м —атанова - зв≥льн¤ють њх в≥д ус¤ких податк≥в ≥ повинностей на 8 рок≥в, а так само встановлюють обов'¤зки м≥щан: платити щороку по 15 грошей чиншу, давати медову данину; т≥ м≥щани, що випасають свиней у панських л≥сах, повинн≥ давати 20-ого кабана; вс≥ повинн≥ робити 5 день на р≥к (1 день оранки й с≥вби, 2 дн≥ косовиц≥ й збору с≥на ≥ 2 дн≥ жнив); також давати п≥дводи до ћикулинець ≥ “ннкова ≥ в≥дбувати "шарварки". –оку 1566 король ∆игимонт-јвгуст п≥дтвердив т≥ п≥льги й обов'¤зки сатан≥вських м≥щан.

¬≥дтод≥ сатан≥вська людн≥сть зб≥льшуЇтьс¤: р. 1565 рем≥сник≥в було 15, а р. 1578 р. - до 50 (тут були шевц≥, кушн≥р≥, ковал≥, слюсар≥, с≥дл¤р≥, лучники, мечники, римар≥, тощо); плуг≥в тод≥ було 53. –оку 1583 було рем≥сник≥в 58").

ћ≥щанство —атанова в XVI-XVII ст., ¤к ≥ межиб≥зьке, було досить розвинене ≥ св≥домо силкувалос¤ пол≥пшити своЇ становище. « сатан≥вських м≥щан вийшов в≥домий бунтар проти польсько-шл¤хетського режиму к≥нц¤ XVI в. Ќаливайко. 1590 р. сатан≥вськ≥ м≥щани прохали Ћьв≥вське братство дати њм "пор¤дки братськ≥" (певне дати "артикули", устав братства), бо вони ухвалили запровадити в себе братськ≥ пор¤дки. ѕевне, в —атанов≥ за давн≥х час≥в була активною ≥ церковна справа (а церковна справа тод≥ з'Їднувалас¤ з справою нац≥онально-сусп≥льною): тут, у —атанов≥ проживав нам≥сник Ћьв≥вського православного еп≥скопа, т. зв. оф≥ц≥¤л. Ѕлизько м≥ста —атанова м≥стивс¤ п≥д «бручем ѕравославний монастир, зв≥дки, певне, вийшов в≥домий осв≥тн≥й д≥¤ч јрсен≥й —атановський (на пр≥звище  орецький), що видав у ћоскв≥ —ловник, тощо. ¬ одн≥й а —атан≥вських церков збереглас¤ рукописна книга XVI ст., (™вангел≥¤), що њњ передано р., 1888 до музею давн≥шоњ  ињвськоњ дух. академ≥њ.

XVII стол≥тт¤ дл¤ —атанова, ¤к ≥ взагал≥ дл¤ ѕод≥лл¤, було дуже неспок≥йне, важке.
–. 1617 татари ограбували м≥сто й околиц≥ та забрали в полон багато людей ≥ т≥ полонен≥ здеб≥льшого загинули в≥д морозу. 1618 р. татари теж розграбували сатан≥вськ≥ околиц≥. ѕод≥бн≥-ж руйнац≥њ трапл¤лис¤ згодом.

ўоб пол≥пшити економ≥чний стан м≥ста по тих руйнац≥¤х, власниц¤ —атанова  атерина —ен¤вська дала тому м≥сту прнвилей на "ћагдебурзьке право", на самовр¤дуванн¤, але зазначила, що за собою застер≥гаЇ право призначати в≥йта, а так само остаточно вир≥шувати т≥ справи, що будуть апелюватис¤ до власника м≥ста; також у т≥й грамот≥ власниц¤ м≥ста обов'¤зуЇ м≥щан будувати ≥ п≥дтримувати м≥ськ≥ фортечн≥ спорудженн¤.

 оли Ѕ. ’мельницький почав в≥йну, то козаки захопили —атан≥в за допомогою м≥щан. «годом повстали, з √аличини опришки ≥ розграбували м≥сто —атан≥в.

–оку 1651 козаки в татари зруйнували те м≥сто, ≥ м≥щани мус≥ли т≥кати за ƒн≥стер.
–оку 1672 турки окупували ѕод≥лл¤ ≥ здобули й —атан≥в. «а р≥к пол¤ки в≥дбили в турк≥в це м≥сто, а тод≥ турки через три роки знов п≥дгорнули м≥сто п≥д свою владу. “реба сказати, що, окупувавши ѕод≥лл¤, турки весь час боролис¤ з пол¤ками за ѕод≥лл¤. Ќавесн≥ 1676 р. коли султан ћохаммед IV мстивс¤ за свого сина, що вбив його в Ћадижин≥ козацький полковник ћурашко, то спустошив ѕодольские м≥ста, ¤к за де говорилос¤ вище, м≥ж ≥ншими ≥ —атан≥в. «береглас¤ згадка, що сатан≥вц≥ одчайдушно в≥дбивалис¤ ≥ в замку, ≥ в церквах, ≥ в синагоз≥. “урки-ж здобувши м≥сто ≥ замок н≥кого не помилували; загинуло близько 4.000 людей. ƒос≥ збереглас¤ тогочасна пам'¤тка - ≥кона ’риста, в сатан≥вськ≥й ёр≥њвськ≥й церкв≥. як св≥дчить напис на т≥й ≥кон≥, турки њњ порубали.

¬≥дтод≥ (1676 р.) —атан≥в був у руках турк≥в до 1699 p., коли ѕод≥лл¤ знов повернуто до ѕольщ≥. –оку 1702 в —атанов≥ ≥ його околиц¤х повстали сел¤ни, щo вбивали пол¤к≥в ≥ жид≥в та й грабували њхнЇ майно.
–оку 1711 цар ѕетро, повертаючи з ѕрутського походу, бу¤ у —атанов≥ й гостював у —атан≥вському замку у власника його, великого коронного гетьмана јдама —ен¤вського. «береглас¤ згадка про те, що цар жив у будиночку, ¤кий сто¤в коло замку. ¬ т≥м будиночку на камен≥ було вирито рос≥йського герба на пам'¤ть про перебуванн¤ там цар¤.

” 20-х роках XVIII ст. власник —атанова поновив замок ≥ м≥ськ≥ фортечн≥ спорудженн¤.  оло того часу м≥сто стало зб≥льшуватис¤ ≥ набирало знач≥нн¤ великого торговельного пункту. ¬ласники м≥ста хот≥ли орган≥зувати м≥сцевих рем≥сник≥в ≥ видавали рем≥сницьким цехам привилењ. ” своњх грамотах цехам вони пишуть: "дочекавшис¤ бажаного спокою в крањнах ѕод≥льських, де дос≥ рука ворог≥в т¤жко руйнувала все, проливала кров христ≥¤н ≥ до щенту зруйнувала крањну порушивши добрий лад, ¤, бажаючи, щоб п≥ддан≥ моњ до давн≥х фортун д≥йшли ≥ пор¤дки в себе добр≥ завели, дозвол¤ю на њх проханн¤ об'Їднуватис¤ в товариства й громади та й приймати до них людей пристойних ≥ добре в реместв≥ осв≥чених ≥ мати св≥й цех", ≥ т. д.

“од≥-ж почали осел¤тис¤ в —атанов≥ купц≥ грецьк≥, в≥рменськ≥ й жид≥вськ≥. ∆ид≥вська м≥сцева громада була дуже багата, њњ поважали вс≥ кагали под≥льськ≥.  оли в половин≥ XV≤≤≤ ст. з'¤вилас¤ серед жид≥в на ѕод≥лл¤ м≥стична секта франк≥ст≥в, то р. 1756 в —атанов≥ в≥дбувс¤ з'њзд рабин≥в та й ухвалив вимагати в≥д член≥в ново¤вленоњ секти, щоб вони прилюдно зреклис¤ своњх "помилок", ≥ де¤к≥ члени секти скорилис¤ т≥й вимоз≥.

—атан≥вський замок м≥стивс¤ на гор≥ над р≥чкою «бручом. «а планом в≥н п'¤тикутний, не зовс≥м правильноњ форми: три боки завдовжки б≥льше-менше по 105 метр., четвертий б≥к 85 м ≥ п'¤тий п≥вденний 65 м. ¬с¤ площа замку займав приблизно 1 1/2 гект. Ќа вс≥х рогах п'¤тикутника були башти, а межи баштами, ¤к звичайно були мури.

Ѕашти дос≥ збереглис¤ на тих рогах, що виход¤ть над «бруч, а так само на сум≥жному роз≥ сх≥дному. ƒв≥ нар≥жн≥ башти, що були а боку м≥стечка, не збереглис¤, а т≥льки фундаменти њх трохи визирають ≥з земл≥.
¬'њзд до замку був у нар≥жн≥й башт≥, що виходила на п≥вдень з боку м≥стечка, але т≥Їњ башти тепер немаЇ.
ћури, що з'Їднували башти, були подв≥йн≥: окр≥м зовн≥шн≥х були внутр≥шн≥, що йшли р≥вноб≥жно зовн≥шн≥м; внутр≥шн≥ мури сто¤ли на валу ≥ через це були вищ≥ в≥д зовн≥шн≥х. ¬али, де м≥стилис¤ внутр≥шн≥, в≥докремлювалис¤ в≥д зовн≥шн≥х ровом. –ови були також ≥ зовн≥ поза мурами. ¬нутр≥шн≥ мури не збереглис¤; т≥льки подекуди на валах видно сл≥ди њх. « боку, що виходить над «бруч, мури були ординарц≥, не подв≥йн≥, бо тут стр≥мка гора, ≥ п≥дступ з того боку захищаЇ сама природа.

Ѕашти що сто¤ли зовн≥ на рогах замку були чотирибок≥ ≥ далеко виходили за л≥н≥ю мур≥в, ≥ т≥льки одним своњм рогом ув≥ходили в кут замку. Ўирина бок≥в башт коло 8,5 метр. Ѕашти триповерхов≥; дол≥шн≥й повара значно ширший в≥д ≥нших двох поверх≥в. ” дол≥шньому поверс≥ де-не-де е амбразури, в середньому поверс≥ по 4 амбразури а кожного зовн≥шнього боку, ј на третьому поверс≥ по 2 невелик≥ в≥кна з кожного боку.

ћури замку зовн≥шн≥ не скр≥зь збереглис¤; по де¤ких м≥сц¤х висота ст≥н доходить до 10,5 метр.
” п≥вденно-сх≥дньому роз≥ замку на л≥н≥њ внутр≥шн≥х ст≥н збереглас¤ кругла башта; в≥кон у нењ нема, а т≥льки маленьк≥ амбразури. ѕевне ≥ на ≥нших рогах замку на л≥н≥њ внутр≥шн≥х ст≥н були так≥ сам≥ башти.
 оло руњни замку з боку м≥стечка збудовано р. 1895 цукроварню, а в самому замку м≥ститьс¤ водог≥н, що т¤гне воду в «бруча й подаЇ њњ наверх до фабрики.

 олись навкруги всього м≥стечка —атанова були мури, що охоплювали м≥стечко й сходилис¤ коло замку, впираючись у п≥вденний його б≥к. “епер мур≥в цих нема, але коло замку сл≥ди њх ще досить пом≥тн≥. Ќа п≥вденному к≥нц≥ м≥стечка недалеко в≥д рч. «бруча була в'њзна м≥ська брама в башт≥, що й дос≥ збереглас¤. ѕлан ц≥Їњ башти квадратовий, довжина боку 11 метр. ” дол≥шньому поверс≥ башти амбразури розм≥щен≥ несиметрично. Ќа другому поверс≥ в≥кна з кам'¤ними арцабами, з фронтового боку три в≥кн≥, а з ≥нших бок≥в по двоЇ. Ќа третьому поверс≥ - амбразури, по дв≥ а кожного боку, а на самому вершку башти, де були зубц≥, а тепер ще зосталис¤ кам'¤н≥ кронштейни, розм≥щен≥ стр≥льниц≥ по 6 з кожного боку.  оло башти а двох бок≥в в≥д в'њзду пом≥тн≥ сл≥ди мур≥в що охоплювали м≥сто. ¬'њзд з фронтового боку (в≥д р≥чки), оброблено тесаним кам≥нн¤м; над в'њздом вставлено кам'¤ну таблицю з написом, а над нею другу з виритим гербом власника м≥стечка й арматурою. Ќапис над в'њздом (давн≥шим, тепер через башту не проњжджають, а обминають њњ) такий:

D. ќ. ћ.
Adamus Nicolaus a Granow Sieniawski, Comes in Szkiow et Mist, castelknus Cracoviensis, supreraus exercituum Rejrni dux, securitati publicae propugnaculum hoc erexit anno Christi MDCCXXII. defensurus etiam muro pttnam quam toties pcctorc tutcbalur, provida scilicet mens fundatons, ut Pertae OthomMicae via in Poloniam praecluderetur, portam hanc extrui curavit et ut pan praesidio uleretur contra barbarorum incursiones, furenti tartaro Satanovunf opposuit, contra quod nee portae inferi praevalebunt, maxime cum clausa hostibus; sob tantum Dec, Regi et Patriae claves suas sit redditea
Anno Domini 1724.

ќцей вихвальний напис у переклад≥ звучить так: јдам ћикола з •ранова —Їн¤вський, власник Ўклова ≥ ћ≥ши, каштел¤н крак≥вський, найвищий проводир державного в≥йська, дл¤ громадськоњ безпеки оцю твердиню в≥дновив року ’ристового 1722, маючи нам≥р мурами захищати батьк≥вщину, що њњ ст≥льки раз≥в захищав грудьми. ќтож в≥ща думка фундатора подбала побудувати, щоб ќтоманськ≥й ѕорт≥ загородити дорогу до ѕольщ≥, а щоб користуйс¤ р≥вною силою проти напад≥в варвар≥в, лютому татаров≥ протиставив —атан≥в, проти чого нав≥ть ≥ ворота адов≥ не здолають, надто коли (цю твердиню), закрито перед ворогами; одному т≥льки Ѕогов≥,  оролев≥ й Ѕатьк≥вщин≥ п≥ддаватиме своњ ключ≥. - –оку Ѕожого 1724.

” привилењ, що видала власниц¤ —атанова  атерина —ен¤вська р. 1641, зазначено, що м≥щани сатан≥вськ≥ повинн≥ утримувати своњм коштом м≥ськ≥ фортиф≥кац≥њ. "як це м≥сто, - сказано в т≥м документ≥ - м≥ститьс¤ там, де ворог хреста св¤того робить част≥ напади, то вс≥ повинн≥ на вс¤к час, коли того потреба покаже, з свого осередку на сторожу висилати, а дл¤ цього двох сторож≥в давн≥м звичаЇм мають держати; так само повинн≥ дбати щоб вали коло м≥ста були в найкращому стан≥, також мати зброю дл¤ оборони, себто гак≥вниц≥, шмиг≥вниц≥, порох ≥ олово й держати все те в доброму пор¤дку ≥ назавс≥ди. ƒо того кожен м≥щанин повинен мати рушницю ≥ два фунти пороху, а так само дв≥ копи куль.
” цехових сатан≥вських грамотах першоњ чверти XVIII ст. говоритьс¤, що коли нападають вороги, т≥ рем≥сники, котр≥ живуть на юрисдикц≥њ м≥ськ≥й ножиц≥ ставитис¤ до м≥ськоњ оборони, а т≥ котр≥ живуть на юрисдикц≥њ замков≥й - ставитис¤ до замковоњ оборони.

ƒо опису м≥ських фортиф≥кац≥¤ —атанова треба додати що в м≥стечку недалечке в'њзноњ м≥ськоњ брами стоњть мурована жид≥вська синагога, що вигл¤даЇ ¤к невеличкий замок. ¬она маЇ висок≥ мури й м≥цне склеп≥нн¤ на вершку; дах на тому склеп≥нню ховаЇтьс¤ за висок≥ парапети (надмурки) з маленькими стр≥льниц¤ми. ” ст≥нах нижче од парапет≥в велик≥ в≥кна з гостролукими верхами. « одного боку будинку прибудуванн¤ дл¤ ж≥ночого в≥дд≥лу. «авдовжки головний будинок синагоги 18 метр., завширшки - 16 м. ѕобудовано оцю синагогу 1532 р. (ќрловський).

Ќедавно (1924 р.) м≥сцева влада була вир≥шила знести —атан≥вську фортецю, бо вона н≥би загрожуЇ людському життю, але ¬сеук. ÷ентр. ¬икон.  ом≥тет ту постанову скасував ≥ наказав реставрувати ту фортецю, а дл¤ того заасигнував 5.000 карб. –еставрац≥ю цю ще не зроблено.

—≥ц≥нський ё.
ќборонн≥ замки «ах≥дного ѕод≥лл¤ XIV-XVII ст. (≤сторично-археолог≥чн≥ нариси).
/ ”пор¤дник —.¬. “рубчан≥нов;
передмова ≤.—. ¬инокур, —.¬. “рубчан≥нов. -
 ам'¤нець-ѕод≥льський: ÷ентр ѕод≥ллЇзнавства, 1994 - —.43-51.