Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Замок у Панівцях

У мальовничій місцевості нa віддалі семи кілометрів від Кам'янця-Подільського, там, де річка Смотрич повертає на південний схід, розташоване село Панівці. Давня і цікава історія цього поселення.

У другій половині XVI століття кам'янецький староста, польський магнат Ян Потоцький, який володів Панівцями, вирішив побудувати оборонний замок. Місце для замку обрали на скелі, на високому березі річки Смотрич. Вартові замку контролювали річку, щоб не пропускати ворожих човнів. Замок являв собою чотирикутник з бастіонами. Про те, що цей замок був неприступною кам'яною твердинею, свідчить його подальша історія. Приміром, у XVII столітті, коли Панівцями вже володіли нащадки Яна Потоцького, під час польсько-турецьких війн замок втримував довготривалі облоги.

1621 року з півмільйонною армією рушив на Поділля турецький султан Осман II. Він оточив Кам'янець, а також держав в облозі Пановецький замок. Та взяти ці фортеці йому не вдалось. Турецьким завойовникам довелось відступити.

Через 12 років па Поділля знову рушила турецька армія у кількості 50 тисяч воїнів, на чолі яких був Абаз-паша. Йшов 1633 рік. Турки, скориставшись тим, що польський король Владислав IV був зайнятий війною на півночі, вирішили оволодіти Подільським краєм. Вони підійшли до стін міста і оточили його. Штурмували Пановецький замок. І на цей раз врятували укріплення від турецького полону.

Йшов 1651 рік. Одного весняного дня вартові на вежі Кам'янецької фортеці запримітили, як до міста наближається багато вершників. Засурмили тривогу. Виявилось, що до Кам'янця прибув загін козаків - 40 тисяч воїнів на чолі з полковниками Джерджалієм, Савичем та есаулом Демком. Цей загін направив Богдан Хмельницький, щоб не дати можливості з'єднатися польській армії, що стояла під Кам'янцем, з королівськими головними військовими силами у Галичині. Та козаки запізнились. 7 травня поляки рушили до короля, а тому козацький загін розділився на дві частини. Одні козаки на чолі з Демком і Савичем погнались наздоганяти польське військо, а друга частина козаків з полковником Джерджалієм вирішила штурмувати Кам'янець. Декілька днів пускали вони у місто ядра, які не завдали великих збитків.

19 травня, бачачи неприступність Кам'янецької фортеці і міста, Джерджалій дав наказ козакам відступити і рушив до Пановецького замку. Того ж дня козаки були під його стінами. На цей раз замок було взято внаслідок зради шляхтича Тржилатковського, який відчинив замкову браму: він надіявся, що козаки дадуть йому чин полковника. Але мораль козаків була суворою: не вірити зрадникам. Вступивши до замку, козаки повісили Тржилатковського за зраду полякам.

У період середньовіччя Пановецький замок славився не лише як неприступна твердиня, а ще й тим, що у ньому діяла друкарня, була відкрита школа, що носила назву академії. Коли у Західній Європі почалася реакція проти реформації і почали переслідувати кальвіністів, Ян Потоцький дав притулок їм у Пановецькому замку. Тут 1590 року кальвіністи спорудили школу - нижчу і вищу, яку називали академією, заснували друкарню і збудували кірху.

У Пановецькій друкарні виходили 1608-1611 років видання кальвіністів, метою яких була боротьба проти папства. У бібліографії відомо 7 пановецьких видань, які на сьогоднішній день є великою рідкістю. З літературних джерел відомо, що друкарнею керував Лаврентій Малахович. Виходили з друку у Панівцях і твори викладачів кальвіністької академії серед яких найбільш відомими були літературні віршовані твори мангістра філософії Яна Зигровського (знали його також під прізвищем Зігровіуша). Викладачами академії були Ян Маюсь і ректор Панкратій Бальцер.

1611 року Ян Потоцький, шукаючи слави, взяв участь у Московському поході. Під Смоленськом він помер. З його загибеллю закінчилась і діяльність кальвіністів у Пановецькому замку. Брати Яна Потоцького, які притримувались католицького віросповідання, прислали вдові Яна наказ вигнати єретиків з Пановець. Цей наказ здійснили кам'янецькі католики, які розігнали школу, закрили друкарню і на вогнищі знищили всі видання пановецької друкарні як єретичні. Аугодафе було про ведено у Кам'янці-Подільському на центральній площі Старого міста перед ратушею. Спалення книжок проходило за участю ката при багатолюдному натовпі і надзвичайно урочисто.

У другій половині XVII століття, коли Поділля плюндрували війни, турецька навала і 27-річне "хазяйнування" турків, Пановецький замок стояв спустошений. Він практично втратив свое оборонне значення. Володарі Пановець у XVIII столітті намагалися відновити замок з його укріпленнями, але, на жаль, слава його вже минула.

У першій половині минулого століття поміщик Старжинський збудував у Панівцях розкішний палац, який до наших днів не зберігся. 1907 року пановецькі пани прибудували, до кірхи римо-католицький костьол.

У 1920-х роках дослідник історії Поділля, відомий краєзнавець Юхим Сецінський, готуючи до видання книжку "Оборонні замки Західного Поділля XІV-XVIІ ст. "так описував стан Пановецького замку: Рештки замку ще тепер стирчать на горі понад Смотричем. На площі замку міститься тепер сад, що одним боком торкається колишнього папського подвір'я, де був палац, тепер зруйнований. Можна гадати з руїн замку та з земляних насипів, план замку був квадратовий, вся площа замку 2/3 гектара. З півночі над скелею понад Смоіричем був великий двоповерховий будинок. На рогах замку були башти".

Книга Сецінського вийшла друком 1928 року у Києві. У ній вміщені рідкісні фотографії Пановець: 1) кальвіністська кірха у Пановецькому замку (фото 1895 p.); рештки будинку, де знаходилася кальвіністська академія (фото 1880 p.); Панапомпе. Вихідна картка Пановецького видання 1611 року, південна сторона Пановецького замку (фото 1926 року). Це останнє фото замку, зроблене Ю.Сецінським, який був і чудовим фотографом, читачі мають змогу бачити у газеті... Пусткою виглядає ця будівля: вибиті не лише шибки, а й повиривані рами вікон, зліва на фото видно високі стрункі будівлі костьолу і хрести на куполах, які через декілька років зазнали руйнації.

Страшне лихоліття пережив наш народ, а у 1920-1930-х роках були знищені не лише храми, але й оборонні та цивільні споруди - пам'ятки архітектури та історії.

Про Пановецький замок залишились лише спогади літописців та слово їх нехай буде невмирущим і передає з покоління до покоління героїчну багатостраждальну історію українського народу

Козлова Н.
Замок у Панівцях // Кам'янець-Подільський вісник, 1992. - 18 квітня