¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

«асв≥дчують арх≥вн≥ документи

як в≥домо, дл¤ веденн¤ реставрац≥йних роб≥т т≥Їњ чи ≥ншоњ пам'¤тки арх≥тектури, ц≥лого комплексу або ансамблю необх≥дне найповн≥ше вивченн¤ його буд≥вельноњ ≥стор≥њ. ¬ цьому най допомагають арх≥вн≥ документи.

«начн≥ матер≥али по вивченню арх≥тектурноњ спадщини ви¤влен≥ у ÷ентральному державному в≥йськово-≥сторичному арх≥в≥. ¬ його фондах збер≥гаЇтьс¤ понад 300 справ на пам'¤тки арх≥тектури  ам'¤нц¤-ѕод≥льського. Ќасамперед, це плани м≥ста з 1773 по 1816 р≥к. ¬они дають повну у¤ву про буд≥вельн≥ та ремонтн≥ роботи, ¤к≥ проводились того часу.

—аме в 90-х роках XVIII ст. нашому м≥сту було прид≥лено велику увагу, ¤к форпосту п≥вденно-зах≥дних кордон≥в –ос≥њ. «аходи, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ його обороноздатност≥, мали одиочасно ≥ м≥стобуд≥вний характер. ”же у 1797 роц≥ п≥дполковником ƒемент≥Їм ћелещеновим було складено генеральний план з пропозиц≥Їю "каким образом привести во оборонное состо¤ние, а также какие вновь построить цивильные здани¤ и улицы в пор¤док привести", Ќа вс≥ оборонн≥ споруди були складен≥ кресленн¤ - обм≥ри та проекти њх ремонту ≥ перебудови. ¬ цей час було розроблено р¤д проект≥в цив≥льних ≥ в≥йськових споруд також за п≥дписом ƒемент≥¤ ћелещенова.
«начн≥ роботи, ¤к видно з креслень, велись по реконструкц≥њ башт фортец≥. ѕривертаЇ увагу Ќова сх≥дна башта. ÷≥каво, що в середин≥ њњ знаходитьс¤ колод¤зь глибиною 40 м. ¬ арх≥вних документах подаютьс¤ проекти на перебудову покр≥вл≥ башти ≥ влаштуванн¤ пристрою дл¤ п≥дйому води з колод¤з¤.

¬елику увагу було прид≥лено укр≥пленню Ќовоњ фортец≥. –озташована навпроти зах≥дних мур≥в, вона утворювала пр¤мокутне подв≥р'¤, оточене валом ≥ ровом. « п≥вноч≥ зовн≥шн≥й вал к≥нчавс¤ брамою, ¤ка була перебудована у XVIII ст. « —тарою фортецею нов≥ укр≥пленн¤ з'Їднувалис¤ п≥дйомним мостом.

”кр≥пленню п≥дл¤гали мури п≥вденно-зах≥дноњ ≥ п≥вденно-сх≥дноњ частин м≥ста, прот¤гом 1800-1804 pp. перебудовувавс¤ комендантський будинок по ¬≥рменськ≥й вулиц≥ (тепер —вердлова, 3), гауптвахта на ¬≥рменськ≥й площ≥ (тепер –ад¤нська). ¬с≥ пропозиц≥њ на ремонт, перебудови ≥ проекти, на њх реставрац≥ю докладно в≥дображен≥ в кресленн¤х.

¬насл≥док частих затоплень оборонн≥ споруди руйнувались. ќдн≥Їю ≥з значних була пов≥нь 1799 року, р≥вень води ≥ пошкодженн¤ заф≥ксовано на кресленн¤х. “ак, ѕольська брама, про≥снувавши два стол≥тт¤, почала руйнуватись, в результат≥ чого були зд≥йснен≥ ремонтн≥ заходи. јле це не вр¤тувало споруду.

Ќаприк≥нц≥ XVII та на початку XVIII ст. п≥д час великих повеней почали також руйнуватись мури ≥ башти –уськоњ брами. ” 1776 роц≥ проводилась реконструкц≥¤ Ќадбрамноњ башти, були споруджен≥ нов≥ шлюзи. ¬они стали на 65 метр≥в вище по теч≥њ. јле виб≥р м≥сц¤ був невдалим ≥ десь через 20 рок≥в вони зруйнувалис¤. ” 1800 р. було спроектовано њх в≥дновленн¤, але роб≥т так ≥ не почали. ќск≥льки ѕольська й –уська брами зазнали сильних руйнувань, кресленн¤ XVIII ст. в наш час мають особливо важливе значенн¤, бо саме з них ми д≥знаЇмось про перв≥сний вигл¤д них споруд.

«м≥стовн≥ матер≥али м≥стить згаданий арх≥в по казармах фортец≥, ¤к≥ в середин≥ XIX ст. були пристосован≥ п≥д в≥йськовий госп≥таль. ÷е ≥ генеральн≥ плани, ≤ детальн≥ поверхов≥ плани, розр≥зи, фасади. ѕоказано, ¤к≥ передбачались перебудови, кап≥тальн≥ ремонти.  р≥м цього, в арх≥вних документах ми знаходимо р¤д проект≥в на реконструкц≥ю цив≥льних та культових споруд. ¬с≥ вони привертають до себе увагу досл≥дник≥в, Ї ц≥нними джерелами дл¤ вивченн¤ арх≥тектурноњ спадщини нашого м≥ста.

ѕир≥жок ¬.
«асв≥дчують арх≥вн≥ документи // ѕрапор ∆овтн¤, 1986. - 24 лютого.