¬ернутьс¤ в главное меню | к историческим данным | к списку статей

 овальчук —.≤.

–јЌ» ѕ–»–ќƒ» Ќј “≈–≈Ќ≤ Ќѕѕ "ѕќƒ≤Ћ№—№ ≤ “ќ¬“–»"

«г≥дно ”казу ѕрезидента ”крањни на територ≥њ ’мельницькоњ област≥ вступила у своњ права природоохоронна установа - нац≥ональний природний парк "ѕод≥льськ≥ “овтри" (дал≥ Ќѕѕ). √оловне њњ завданн¤ - це охорона ≥ збереженн¤ ун≥кальних витвор≥в природи. —еред них сакральними Ї ѕод≥льськ≥ “овтри. ÷ей феномен природи започаткований у Ћьв≥вськ≥й област≥. «в≥дки сл≥дуЇ через “ерноп≥льську ≥ ’мельницьку област≥. ’мельниччина, зокрема њњ райони √ородоцький, „емеровецький ≥  ам'¤нець-ѕод≥льський, Ї серцевиною прол¤ганн¤ цього ун≥кального витвору. “ому територ≥¤ Ќѕѕ саме й охоплюЇ три названих адм≥н≥стративних райони. Ќѕѕ започатковуЇтьс¤ в≥д с.м.т.—атан≥в, а завершуЇтьс¤ на ƒн≥стр≥ б≥л¤ с.м.т.—тара ”шиц¤, охоплюючи загальну площу в 261316 га. —аме через цю територ≥ю прол¤гаЇ “овтровий кр¤ж, ¤кий не маЇ соб≥ аналог≥в в ™вроп≥. …ого неординарн≥сть закладена в генез≥, що маЇ органогенне походженн¤ ≥ Ї своЇр≥дною ≥стор≥Їю рег≥ону. ÷е залишок бар'Їрного рифу неогенного в≥ку.
“овтрове пасмо складаЇтьс¤ з двох стратиграф≥чних комплекс≥в рифових в≥дклад≥в - тортонського ≥ сарматського, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою за л≥толог≥чним складом та геоморфолог≥Їю.
√оловне пасмо - результат д≥¤льност≥ “ортона, а розкидан≥ поодинок≥ товтри - —армата м≥оценовоњ епохи.
¬куп≥ вони формують своЇр≥дний хребет ѕод≥лл¤. «а шириною “овтрове пасмо складаЇ надто тенд≥тну смужку земл≥ в≥д 6-8 км до 2-3 км у р≥зних м≥сц¤х прол¤ганн¤ з висотами в 50-60 м над прилеглою р≥вниною. ѕор¤д з цим висота окремих товтр над р≥внем мор¤ с¤гаЇ нав≥ть 400 ≥ б≥льше метр≥в, ¤к, на приклад, товтра "¬елика Ѕугањха" (400,6 м). ќсь ц¤ тенд≥тна смужка дл¤ рег≥ону Ї безц≥нною.
«авд¤ки товтрам у рег≥он≥ створивс¤ еколог≥чно збалансований природно-ландшафтний комплекс, ¤кий виконуЇ кл≥маторегулюючу та г≥дролог≥чну функц≥њ. « ≥ншого боку, завд¤ки цьому комплексу ѕод≥лл¤ займаЇ ч≥льне третЇ м≥сце п≥сл¤  риму ≥  арпат, за флористичним складом. “овтрове пасмо без переб≥льшенн¤ Ї природним ф≥тобанком. ƒо того ж флора тут збагачена рел≥ктовими (56 вид≥в), ендем≥чними (36) та 61 видами з „ервоноњ книги ”крањни, 7 видами з ™вропейськоњ „ервоноњ книги. —пециф≥чним Ї на товтрах ≥ фаун≥стичне населенн¤.
ќсь чому серед пам'¤тник≥в природи област≥ “овтрове пасмо займаЇ одне з пр≥оритетних м≥сць.  р≥м науково-еколог≥чного воно маЇ важливе рекреац≥йно-туристичне та природоохоронне значенн¤. ѕасмо перер≥заЇ 5 р≥чок л≥вих приток ƒн≥стра: ∆ванчик, —мотрич, ћукша, “ернава, —тудениц¤. ” м≥сц¤х перес≥канн¤ утворилис¤ неповторн≥ мальовнич≥ ландшафти. —формован≥ таким чином куточки можуть служити чудовим рекреац≥йними базами. «береженн¤ “овтрового пасма маЇ виключне економ≥чне значенн¤. јдже створюючи особливий м≥крокл≥мат в рег≥он≥, товтри спри¤ють усп≥шному веденню с≥льськогосподарського виробництва.
≤ безперечно, надто бол¤че ≥ прикро, що нин≥ цей ун≥кум став виробничою ареною дл¤ багатьох галузей виробництва област≥.
—права в тому, що товтри Ї високов≥дсотковим карбонатним природним утворенн¤м, у склад≥ ¤кого карбонат кальц≥ю займаЇ 90 в≥дсотк≥в. ј це чудова сировина дл¤ цукровик≥в, цементник≥в, буд≥вельник≥в, шл¤ховик≥в тощо.
“ому не дивно, що цукровики ось уже понад 75 рок≥в лупають цю скалу-св¤тиню дл¤ потреб цукровоњ промисловост≥.
«апочаткували це марнотратство ¬ербецько-Ќ≥гинське та «акупн¤нське кар"Їроуправл≥нн¤ ще в т≥ далек≥ дн≥ 1928 року ѕор¤д ≥з скоЇними ранами у вигл¤д≥ м≥с¤чних пейзаж≥в спотворено дес¤тки гектар≥в прилеглоњ до кар"Їр≥в земл≥ утворенн¤м техногених кучугур, ¤к≥ майор¤ть над поверхнею. ј ¤ка ж бесгосподарн≥сть! « добутоњ породи в≥дсили використовуЇтьс¤ 40 % , а 60% йде у в≥двали через допотопну технолог≥ю цукровар≥нн¤. ўе 30 рок≥в тому ставилось питанн¤ про удосконаленн¤ технолог≥њ, ¤ка б уможливлювала використанн¤ др≥бних фракц≥й вапн¤к≥в, не говор¤чи по повторне використанн¤ дефекату. ќб≥ц¤нок б≥льше, н≥ж треба Ќаука перебуваЇ у спл¤чц≥ з даного питанн¤. ј ще б пак! ™ можлив≥сть руйнувати феномен природи ≥ руйнуйте! јдже вона мовчить. Ћише рани на њњ т≥л≥ смутно нагадують нам про бувале диво природи. ¬ результат≥ в≥дсталих технолог≥й нин≥ м≥льйони тонн добутих вапн¤к≥в нагромаджено у териконах ≥ в≥двалах, ¤к≥ затьмарюють довк≥лл¤.
ƒругим монстром розоренн¤ “овтрового кр¤жу з 1970 року е  ам"¤нець-ѕод≥льський цемзавод ( нин≥ ¬ј“ "ѕод≥льський цемент"). ∆ертвою його стала товтра за селом √уменц≥ (√уменецьке родовище вапн¤к≥в - 104,8 га) та  олубањвське родовище глини - 124,2 га. “≥льки назван≥ п≥дприЇмства при повн≥й потужност≥ роботи у минул≥ роки щор≥чно добували 12-14 млн тонн вапн¤ку. “епер неважко соб≥ у¤вити, ¤кими темпами руйнувавс¤ цей скарб природи. —в≥т такоњ чудас≥њ не знав!
јле ж на цьому число руйнувань не завершуЇтьс¤. —к≥льки лиха йому завдав комб≥нат буд≥вельних ≥ в"¤жучих матер≥ал≥в ( нин≥ ¬ј“ "√≥псовик" ( удринецькЇ родовище г≥псу, √ринчуцьке родовище кремн≥ю, ѕриворотьське та “еремк≥вське родовище вапн¤к≥в). јбсолютно не зрозум≥ло, кому ≥ перед ким завинилась гора "“еремець", що њњ треба було так плюндрувати? ÷е ж запов≥дний об"Їкт. ƒо того вона Ї природним форпостом, ¤кий утримуе води ƒн≥стровського водосховища.
—першу зранили њњ, а п≥зн≥ше ви¤вилось, що вапн¤к гори - мало¤к≥сний матер≥ал дл¤ випалюванн¤ вапна. ј р≥зан≥ блоки х≥ба що використовували на продаж дл¤ мур≥в у двори жител≥в навколишн≥х с≥л. Ќадто дорогою прийшлась примха можновладц≥в дл¤ природи. ≤ про це свого часу говорилось, писалось, але т≥, хто мав би прислухатись, н≥мими ви¤вились.
 олись гора напувала в≥дв≥дувач≥в ароматом степових ц≥лющих трав, а нин≥ нав≥ваЇ смуток ≥ сором за тих, хто дов≥в цю перлину до такого жахливого видовища.
«начноњ шкоди додають “овтрам ≥ ≥нщ≥ буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ. Ќе знали спочину “овтри ≥ в≥д колищн≥х колгосп≥в, на теренах ¤ких вони прост¤гались.
¬≥дома давн¤ мудр≥сть народна: все велике починаЇтьс¤ з малого. “ак сталось ≥ з “овтровим крежем. « кожним роком зростали апетити на розоренн¤ цього неповтору природи. ј хто в≥дмовитьс¤ в≥д дарового ресурсу природи та ще й бесконтрольного! “ак ≥ "роз≥гралась" ≥нтенсивна, нерегульована г≥рничо- добувна ≥ндустр≥¤ вздовж “овтрового кр¤жу.
“ак рана за раною л¤гають на лоно земл≥ незвичайноњ мальовничост≥. јдже “овтровий кр¤ж - в≥зитна картка ѕод≥лл¤.
Ќин≥ не вт≥шно ц¤ картка вигл¤да. јдже в≥д самого —атанова до —тароњ ”шиц≥ натикаЇмось на суц≥льн≥ рани, анарх≥чне розоренн¤ “овтрового пасма, вкрай безгосподарне використанн¤ сировинних ц≥нностей.
ћорфолог≥чна деградац≥¤ еколого-ландшафтних природних комплекс≥в, на¤вн≥ техногенн≥ кратерн≥ пейзаж≥ ще у 70-80 роках не полишали байдужими громадск≥сть, природолюб≥в, науковц≥в до скоЇних безчинств над витвором природи, ¤кий об≥йшовс¤ дл¤ нењ м≥льонол≥тт¤.
¬иход¤чи з цього, нами ще у 80-х роках по всьому в≥др≥зку “овтрового пасма була проведена рев≥з≥¤ за станом та його ц≥лисн≥стю. ¬ результат≥ ц≥Їњ роботи було ви¤влено, що “овтрове пасмо на територ≥њ Ќѕѕ включаЇ 150 товтр загальною площею 1500 га, ¤к≥ ще чудом уц≥л≥ли. Ќин≥ загальна площа “овтр з прилеглими до них земл¤ми складаЇ 25 тис¤ч га. Ѕула складена карта-схема, на ¤ку вс≥ вони нанесен≥ з вказ≥вкою њх назв.
Ќа сьогодн≥ з вказаноњ площ≥ лише дек≥лька “овтр ("—амовита", "„ерченськ≥", "Ќ≥г≥нська" та "¬≥льховецьк≥ товтри") ≥ окремих в≥др≥зк≥в головного пасма ("≤вахновецьк≥ товтри") набули статусу запов≥дност≥ (близько 500 га), що дуже мало. ўоб зберегти цей ун≥кум природи необх≥дно з на¤вноњ площ≥ довести запов≥дну територ≥ю хоч би до 50% площ≥ ≥снуючих “овтр. ѕо сут≥ заради цього витвору природи ≥ було створено природний парк, ¤кий покликаний ¤к з≥ницю ока захистити та зберегти от≥ залишки, ¤к≥ людина ще не всп≥ла зруйнувати ≥ сплюндрувати довк≥лл¤. ÷е та ун≥кальна площа, ¤ка за вс¤ку ц≥ну маЇ бути збережена дл¤ нащадк≥в, ¤к сама ≥стор≥¤ ѕод≥лл¤. ≤ приоритетна роль у цьому належить Ќѕѕ "ѕод≥льськ≥ “овтри".
–еальн≥сть обставин, сутужн≥ справи у держав≥, економ≥чн≥ негаразди, непродуман≥ ринкова економ≥ка ≥ приватизац≥¤, вседозволен≥сть людей з гаманц¤ми, безконтрольн≥сть за д≥¤ми можновладц≥в наглим чином посилило антропогенний прес на природу та њњ сировинн≥ ц≥нност≥. ќсь чому нин≥ рана за раною л¤гають на лоно земл≥ територ≥њ парку. ƒосить сказати, що на територ≥њ парку д≥Ї понад 60 кар"Їрних розробок. “≥льки на  ам"¤неччин≥ њх 24. —ьогодн≥ ситуац≥¤ така, що майже в кожному агроформуванн≥ волюнтаристично, без жодних узгоджень, всупереч чинному природоохоронному законодавству, д≥ють низка п≥щаних (села Ѕабшин, ¬ихватн≥вц≥, –ункощ≥в, ”ст¤, ÷в≥кл≥вц≥, ’одоровц≥, —тара ”шиц¤ та ≥н.) або глин¤них кар"Їр≥в (с. –≥пинц≥, ƒуман≥в, ѕриворотт¤, „орна). як правило, працюють вони самотужки, без належних документ≥в. та нав≥ть не це так важно. Ѕолюче ≥нше, чому пра-пра отче земл¤ опинилась заручницею в руках тих, хто н≥коли њњ не шанував?!
≤люстрац≥Їю цього страх≥тт¤ може послужити п≥счаний кар"Їр, що на одному з пол≥в основноњ с≥возм≥ни —тароушицького держспецгоспу (фото). ўе донедавна на цьому пол≥ отримували висок≥ врожањ л≥ксировини, а нин≥ поле анарх≥чно сплюндроване до невп≥знанност≥. ј де ж ж кер≥вництво господарства?! „ому в≥дмовчуЇтьс¤?! ќсь де про¤в маг≥чност≥ т≥ньового кап≥талу! «рештою, депутату м≥ськоњ ради, голов≥ правл≥нн¤ ј“ Ѕуд≥вельна компан≥¤ " ам"¤нець" п. ¬олодимиру ћужилу не завадило б поц≥кавитись, що в≥н плюндруЇ територ≥ю Ќѕѕ. ѕо ¤кому праву? «гадайте, н≥мц≥ у воЇнн≥ буренн≥ роки, окупувавши державу найперше з жадобою вагонами в≥дгружали нашу плодючу землю, а ми своЇ багатство так знец≥нюЇмо.
¬же нин≥ спостережливий люд констатуЇ, що кар"Їрна ≥ндустр≥¤ позначаЇтьс¤ на м≥л≥нн≥ л≥вих приток ƒн≥стра ≥ «бруча, —мотрича, ∆ванчик, “ернави, ћукш≥, пог≥ршуЇ м≥крокл≥матичн≥ умови. Ќа всьому в≥др≥зку “овтрового пасма майже немаЇ м≥сць, ¤к≥ зберегли св≥й перв≥сний вигл¤д, «меньшуЇтьс¤ чисельн≥сть земних мешканц≥в-рослин ≥ тварин. „ерез надм≥рний антропогенний вплив сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж флорокомплексами звершуЇтьс¤ в сторону синантропних вид≥в за рахунок вит≥сненн¤ флористичних елемент≥в вказаних флорокомплекс≥в.
“аким чином г≥рничо-добувна промислов≥сть кор≥нним чином зм≥нила вс≥ компоненти природи та њх ландшафтну структуру. Ќевже за цих обставин л≥ценз≥њ њ надал≥ мають стати вершителем дол≥ природи ≥ здорового розсуду?! —ьогодн≥ т≥нев≥ бариш≥ на розоренн≥ природи, а що завтра?!
¬раховуючи вакханал≥ю кар"Їрноњ ≥ндустр≥њ, нав"¤заноњ з розоренн¤ “овтрового пасма, ми ще в 70-х роках неодноразово звертались у р≥зн≥ директивн≥ органи держави з пропозиц≥Їю про необх≥дн≥сть розробки генеральноњ комплексноњ програми експлуатац≥њ та охорони “овтрового пасма, проведенн¤ досл≥дницьких роб≥т з розробки новоњ технолог≥њ цукровар≥нн¤, сировинноњ бази дл¤ виробництва цементу.≤ хоч пропозиц≥¤ була схвальною, але все залишалось по-старому. –озробка ц≥Їњ програми маЇ стати пр≥оритетною ≥ безальтернативною.
Ќак≥нець, в результат≥ наших неоднарозових звертань ур¤д республики ще в 1984 роц≥ прийн¤в р≥шенн¤ про розробку такоњ програми ≥ нав≥ть про перенесенн¤ сировинних баз вапн¤кив в ≥нщ≥ рег≥они республики з метою збереженн¤ “овтрового кр¤жу. ÷¤ благородна м≥с≥¤ покладалась на јЌ ”–—–, але, на жаль, все повисло в пов≥тр≥.
≤ лише через 30 рок≥в цю ж ≥дею воскресив начальник управл≥нн¤ по м≥неральних ресурсах, курортах, ≥ туризму ’мельницькоњ обласноњ держадм≥нистрац≥њ ћ.ƒ.¬ойтюк у допов≥д≥ на пленарному зас≥данн≥ науково-практичноњ конференц≥њ 4 жовтн¤ 2002 р в Ќет≥шин≥.
¬ межах област≥ створена ц≥ла низка служб природоохоронного спр¤муванн¤ , ¤к≥ уповноважен≥ без перепочинку держати в пол≥ зору питанн¤ охорони природи, еколог≥њ, збереженн¤ њњ скарб≥в ≥ негайно реагувати на будь-¤к≥ про¤ви безгосподарност≥.
÷е, насамперед, управл≥нн¤ еколог≥чноњ безпеки, управл≥нн¤ по м≥неральних та земельних ресурс≥в, ƒн≥стровська рег≥ональна њнспекц≥¤. ¬с≥ вони Ї надбудовою, ¤к≥ над≥лен≥ необмеженими правами або обер≥гати тут базисну основу - мат≥нку-природу, ¤ка ≥ спри¤ла њх виникненню, з метою њњ збереженн¤, охорони та дбайливого розумного господарюванн¤ у н≥й.
«рештою, под≥л природи на област≥. райони - це теж приклади надбудови, ¤к≥ организован≥ дл¤ б≥льш ч≥ткоњ ≥ оперативноњ организац≥њ та управл≥нн¤ народногосподарським комплексом в ≥м"¤ збереженн¤ природних ц≥нностей ≥ сировинних ресурс≥в.
Ќевже д≥ти, народжен≥ батьками, мають стати по час≥ њх могильниками?!
÷≥каво, а де ж органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤?  онституц≥йно њм надан≥ небувал≥ повноваженн¤. јдже за чинним законодавством держави вони Ї власниками земл≥, л≥су, надр тощо. ƒл¤ чого ж вони , коли на њх волод≥нн¤х зд≥йснюютьс¤ безчинства з надрами? „им же вони займаютьс¤? „и просто стали на чергу,аби д≥стати мандат службовц¤? Ѕ≥льш н≥ж пародоксальним Ї р≥шенн¤ ’мельницькоњ обласноњ –ади за є 102 в≥д 13 червн¤ 1995 р, в ¤кому з насолодою приводитьс¤ список руйн≥вник≥в “овтрового пасма. « лету обласного р≥вн¤ ≥ нат¤ку не повинно бути про г≥рничо-добувну промислов≥сть цього феномену природи.ƒопущена була непоправна помилка в добу тоталитаризму, зате нин≥ вища правнича сфера област≥ повинна робити все можливе аби згладити скоЇн≥ рани та нанесен≥ рубц≥, ¤ких н≥кому не загоњти.
ѕро пункт 3 даного р≥шенн¤, де йдетьс¤ про розробку организац≥йно-правових механизм≥в оптим≥зац≥њ в межах Ќѕѕ "ѕод≥льськ≥ “овтри" згаданн≥ управл≥нн¤ ≥ зовс≥м забули. „ому така байдуж≥сть ≥ безв≥дпов≥дальн≥сть до своњх службових обов"¤зкив?
як надбудова в природоохоронн≥й та еколог≥чн≥й сферах виступаЇ нац≥ональний природний парк "ѕод≥льськ≥ “овтри". “ака установа Ї, але, на превеликий жаль, њњ досталась у спадщину половина розорених товтр ѕод≥льського кр¤жу. « ≥ншого боку, ¤дрова запов≥дна частина рег≥ону знаходитьс¤ в користуванн≥ держл≥сгосп≥в, ¤к≥ не зац≥кавлен≥ у природоохоронному режим≥ природно-запов≥дного фонду парку.
“а найб≥льше прикро, що Ќѕѕ чинним законодавством позбавлений будь-¤ких уповноважень щодо ≥нспекторських функц≥й. ≤ чинним природоохоронним «аконодавством ≥ ѕоложенн¤м про Ќѕѕ на парк накладаЇтьс¤ виконанн¤ таких основних завдань, ¤к охорона та збереженн¤ ц≥нних природних та ≥сторико-культурних комплекс≥в ≥ об"Їкт≥в, проведенн¤ наукових досл≥джень за такими зм≥нами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ за часом п≥д впливом антропогенного навантаженн¤ та розробка наукових пропозиц≥й щодо питань охорони навколишнього природного середовища та господарського використанн¤ природних ресурс≥в тощо. Ќа превеликий жаль, Ќѕѕ немаЇ ≥нспекторських функц≥й. «а ним залишаЇтьс¤, зг≥дно законодавства, мон≥торингова функц≥¤ за додержанн¤ режиму охорони ѕ«‘ та констатац≥¤ факт≥в руйнуванн¤ природних об"Їкт≥в, складанн¤ акт≥в та протокол≥в, ¤к≥ з часом покриваютьс¤ порохом у вишесто¤чих надбуд≥вних ≥нстанц≥¤х. јле нав≥ть складен≥ акти ≥ протоколи про порушенн¤ природоохоронного законодавства чи протиправне в≥дкритт¤ кар"Їр≥в Ї малоефективними, оск≥льки констатують порушенн¤ постфактом, коли вже запод≥¤н≥ рани природ≥. ƒо того ж можновладц≥ р≥зних р≥вн≥в на них не реагують через байдуж≥сть ≥ безв≥дпов≥дальн≥сть.
¬раховуючи анарх≥чне в≥дкритт¤ та функц≥онуванн¤ кар"Їрноњ ≥ндустр≥њ в межах Ќѕѕ "ѕод≥льськи “овтри" ƒержавна служба «апов≥дноњ справи ћ≥н≥стерства еколог≥њ та природних ресурс≥в ”крањни вир≥шили данне питанн¤ заслухати на колег≥њ "ѕро дотриманн¤ режиму територ≥њ та зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в у Ќѕѕ "ѕод≥льськ≥ “овтри", ¤ка в≥дбулась 27 червн¤ 2002 року.
 олег≥¤ забов"¤зала дирекц≥ю Ќѕѕ сп≥льно з ƒержавним управл≥нн¤м еколог≥њ та природних ресурс≥в у ’мельницьк≥й област≥ в м≥с¤чний терм≥н створити ком≥с≥ю та затвердити граф≥к перев≥рок п≥дрозд≥л≥в кар"Їрних управл≥нь стосового дотриманн¤ ними вимог природоохоронного законодавства, технолог≥чних процес≥в, вимог державноњ еколог≥чноњ експертизи п≥д час видобуванн¤ корисних копалин.
” в≥дпов≥дь на р≥шенн¤ колег≥њ дирекц≥¤ Ќѕѕ звернулась з листом до ƒержуправл≥нн¤ еколог≥њ област≥ про проведенн¤ сп≥льноњ перев≥рки кар"Їрноњ ≥ндустр≥њ на територ≥њ Ќѕѕ. ѕро те управл≥нн¤ до ц≥Їњ арх≥важливоњ роботи в≥днеслось формально ≥ безв≥дпов≥дально. Ќад≥слано лише граф≥к перев≥рки д≥ючих 9 кар"Їр≥в на територ≥њ Ќѕѕ, хоч њх функц≥онуЇ набагато б≥льше. јле граф≥к ≥ перев≥рка кар"Їрного господарства - реч≥ не тотожн≥. ” зв"¤зку з цим реал≥зац≥¤ р≥шенн¤ колег≥њ ƒержслужби запов≥дноњ справи випала лише на прац≥вник≥в Ќѕѕ . «г≥дно наказу директора Ќѕѕ в≥д 29 серпн¤ 2002 р.є 87 перев≥рку зд≥йснювали зав. лаборатор≥њ в≥дд≥лу —лужби державноњ охорони Ќѕѕ √.√аврилюк та пров≥дний ≥нспектор цього в≥дд≥лу ќ.Ѕерегул¤. ѕерев≥рка зд≥йснювалась у вересн≥ м≥с¤ц≥ 2002 року, ¤кою охоплено 8 п≥дрозд≥л≥в кар"Їрних управл≥нь та установ аналог≥чного спр¤муванн¤, а також 11 кар"Їрних розробок п≥ску ≥ глини на волод≥нн¤х р≥зних агроформувань на територ≥њ Ќѕѕ.
«а результатами перев≥рки встановлено чимало порушень природоохоронного законодавства, закрема «акон≥в ”крањни "ѕро природно-запов≥дний фонд", "ѕро охорону навколишнього природного середовища", кодекс ”крањни "ѕро надра", закон ”крањни "ѕро земельно-державну програму формуванн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ ”крањни на 2000-2015 роки, "ѕро еколог≥чну експертизу", "«емельний кодекс ”крањни",  онституц≥¤ ”крањни (ст.16, 66), по кожному кар"ерному господарству складено в≥дпов≥дн≥ акти перев≥рок, приписи та узагальнюючий зв≥ти.
“епер важливо, аби у можновладц≥в десь на полиц¤х не порошилась ц¤ прац¤. «вол≥кати з часом н≥хто н≥кому не давав права, ¤кщо хочемо вписати добру пам'¤ть про час свого службового положенн¤, в≥д ¤кого в значн≥й м≥р≥ залежить дол¤ природи. Ќав≥ть при тому, що чинним природоохоронним законодавством нехтуЇмо. Ќагадаю лише, що наше старше покол≥нн¤ вписало невмирущу книгу пам'¤т≥ про себе, бо нашому покол≥нню у пекельн≥й, жорсток≥й б≥йц≥ з ворогом в≥дсто¤ли нам р≥дну землю, на ¤к≥й ми так в≥льно себе почуваЇмо.
ј що передадуть своњм спадкоЇмц¤м сучасн≥ можновладц≥, ¤к≥ так бездумно глузують над переданою землею ≥ тими земними неповторними скарбами природи, ¤к≥ вони творили ≥ берегли м≥льйоннол≥тт¤ми.
Ћюди, ну х≥ба у нас Ї право це забрать у дальших покол≥нь?!
ќсь чому збереженн¤ ѕод≥льського пасма, ¤к складовоњ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ ≥ ц≥нноњ сировини, пр¤мим чином залежить в≥д вжитт¤ вс≥ма надбудовами державних структур узгоджених заход≥в з контролю за розвитком сучасних динам≥чних процес≥в господарник≥в в межах нац≥онального природного парку "ѕод≥льськ≥ “овтри". јдже нам н≥чого ≥ншого не залишаЇтьс¤, оск≥льки ми сам≥ Ї билинкою ѕрироди.