Вернуться в главное меню | к историческим данным | к списку статей

Всередині вересня Міжнародна екологічна асоціація охоронців ріки "Eco-TIRAS", яка об єднує екологічні неурядові організації басейну р.Дністер, у співпраці з Міністерством екології і природних ресурсів Республіки Молдова, за сприяння Фонду RITA (Польща) провели науково-практичну конференцію "Інтегроване управління природними ресурсами басейну трансграничної річки Дністер". У конференції взяли участь науковці з України, Молдови, Австрії, Швейцарії та Польщі. Також було випущено наукову збірку з однойменною (як і конференція) назвою. До неї увійшли роботи наших науковців з НПП "Подільські Товтри", які брали участь у конференції, - Олександри КУЧИНСЬКОЇ, Ігоря РИБАКА та Степана КОВАЛЬЧУКА. СЬОГОДНІ МИ ПРОПОНУЄМО ІНШУ РОБОТУ СТЕПАНА КОВАЛЬЧУКА ПРО

ВОДНІ БАГАТСТВА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРИДНІСТРОВ'Я

Природа щедро наділила Хмельницьку область водними ресурсами. Правда, природних озер на її території обмаль (Святе, Теребіж, Голубі озера, Лісова пісня, Горіле, Солонча, Берків ставок та низка інших невеличких озерець). В області налічується понад 3000 річок загальною протяжністю 10 000 км. Довжиною понад 10 км їх понад 120, і лише 10 річок мають довжину понад 100 км (Дністер, Південний Буг, Горинь, Збруч, Смотрич, Жванчик, Случ, Хомора).

Річки відносяться до трьох басейнів: Дністра, Південного Бугу та Дніпра і відзначаються дуже характерними планами.

Ріки басейну Дністра всі течуть на південь, строго паралельно одна до одної (Збруч, Смотрич, Жванчик, Тернава, Мукша, Студениця та ін). Річки центральної частини області - Південний Буг, його притоки та Случ і Хомора течуть на схід, а ріки північної частини - Горинь, Корчик -на північ.

Річки південного напрямку (Дністровський басейн) на більшій частині течії виробили глибокі каньйоноподібні долини. Річки східного напрямку мають неглибокі долини з пологими схилами і розгалуженою мережею балок, а річки північних напрямків течуть молодими невиробленими долинами майже без придолинних схилів.

Найбільша з річок області - Дністер протяжністю 160 км. Південна частина області помережена низкою лівих приток Дністра з глибокими, часто каньйоноподібними долинами (Збруч, Смотрич, Жванчик, Жорнівка, Мукша, Баговичка, Дібруха, Данилівка, Батіг, Говірка, Жван, Калюс, Студениця, Тернава, Теребіж, Лядова та ін.). Завдяки цим голубим водним стрічкам край назвали Кам'янецьким Придністров'ям.

Сучасна назва Дністра бере свій початок з Київської Русі і означає "швидка вода". Справді, течія води досить швидка -0,5-0,6 м/с, а під час паводків - 1,5-2,0 м/с. Стародавні греки називали річку Тіріс, а пізніше Тірас, у римлян - Данастріс, Данаетрус; у турків - Турла.

Долина річки була заселена ще з давніх-давен. У заплаві лівого берега Дністра біля с.Лука-Врубловецька (затоплене) збереглися рештки однієї з найдавніших в Україні стоянок (300 000 років тому).

Сьогодні Дністер - єдиний водний резерв регіону, який разом з ландшафтними наземними комплексами створює неповторний природно-заповідний фонд (ПЗФ) НПП "Подільські Товтри". За водними ресурсами річок область займає шосте місце в Україні.

Ще 35-40 років тому Дністер зі своїми притоками були найчистішими річками Європи, які забезпечували водою близько 11 млн. чоловік. Але необдумане будівництво Дністровського водосховища поклало край екологічному благополуччю не лише водного басейну Дністра, а й довкіллю регіону в цілому. Тільки в одному Кам'янець-Подільському районі під водами водосховища розкисає майже 10 тис. га найкращих заплавних земель.

Було підтоплено 40 населених пунктів та понад 10 сіл (Лука-Врубловецька, Нижні Патринці, Теремці, Студениця, Бакота, Барвінкове, Канилівка, Кривчани, смт Стара Ушиця в т.ч.) зникли з карти району назавжди...

Природа, хоч надто терпляча, але за халатне ставлення до себе надто жорстоко відплачує, а тим більше неспокійний Дністер. Історія нам нагадує і повчає, що через неспокійний характер Дністра не один раз було завдано шкоди людині відомими наводками (1164, 1579, 1649, 1700, 1759, 1823, 1843, 1855, 1941 роки).

Нинішні екологічні негаразди регіону пов'язані передусім з інтенсивним "освоєнням" Дністра, з будівництвом Дністровської гідроелектростанції. 1974 р. з придністровської зони насильно почалося від-селення десятків тисяч людей, ліквідовували села, затоплювали найбагатші землі, порушуючи природний баланс.

Згадайте сумний 1983 р., коли з Стебниківського хімкомбінату в Дністер потрапило 5 тис. т каїніту, а через 8 років внаслідок аварії на Дрогобицькому нафтопереробному заводі річку забруднили нафтопродуктами та розчинами фенолів.

Останнім часом все більше говорять про втрату води у Дністрі. Причин декілька, в т.ч. тріщина в самій плотині та карстових породах. Хоч питання як слід не з'ясоване, поки що очевидно одне - нестабільність рівня води у водосховищі не тільки посилює ерозійні процеси, але й негативно відбивається на рибних ресурсах Дністра.

У зоні Придністров'я простягається відомий унікальний витвір природи - Товтровий кряж. Крім багатьох інших функцій, товтри в регіоні регулюють гідрорежим. Вони підживлюють своїми водними джерелами притоки Дністра. Але через безмірне руйнування Товтрового пасма, ця функція різко послаблюється. З іншого боку, техногенними відходами замулю-ються річки (Мукша, Тернава) тощо.

Гідрохімічний стан річок за аналізами лабораторії екомоніторингу НПП (Олександра КУЧИНСЬКА, Наталія ЧАЙКА, 2003) вимагає бути кращим. Зумовлено це в основному дією антропогенних чинників (відсутність прибережних захисних смуг, небувалі кучугури сміттєзвалищ, посилення ерозійних змивів, розораність до врізання річок, відсутність чи несправність очисних споруд зливних стоків, будівництво гаражів, будинків тощо).

З квітня 2004 р. розпочалося інтенсивне будівництво приватних житлових будинків на самому березі річки Смотрич. Це при тому, що берег відноситься до заповідного об'єкта національного рівня "Смотрицький каньйон".

Деградується цей природний об'єкт епохи силуру, і зупину навалі з боку місцевих можновладців немає, незважаючи на неодноразові протистояння громадськості міста, учасників ВВв, ветеранів праці.

Слід відзначити, що стан малих річок Дністровського басейну на території НПП вимагає бути кращим. Адже їх потенційні гідроенергетичні ресурси становлять 1,56% всіх енергетичних ресурсів малих річок України. Розбудова міст, розширення їх нових масивів, величезна кількість розрізнених приватизованих підприємств -це нові проблеми раціонального використання та охорони водних ресурсів.

Нині з новою силою постає проблема очищення природних вод від різних джерел забруднення. Розмови про зворотнє водопостачання, безвідходне виробництво, біотехнології так і залишаються модним словоблудом, від якого ситуація з водними ресурсами регіону Поділля аж ніяк не покращується.

Степан КОВАЛЬЧУК,
науковий співробітник НПП "Подільські Товтри"