повернутись в головне меню | на історико-архітектурні пам'ятки

Будинок дворянського зібрання, 1857- 1893 рр. Охорон. №1646 | Фото

Перестраивался в конце XIX в. Каменный, трехэтажный, с двумя подвалами. Перекрытия плоские. Планировка (современная) секционная, западный и южный фасады рустованы. Центральная ось главного южного фасада подчеркнута рустованными лопатками. Окна с полуциркульными перемычками, на втором Этаже - с пилястрами и прямыми сандриками. Венчающий карниз из лекальных кирпичей. Крыша четырехскатная по деревянным стропилам. Кровля железная.
Памятник является характерным примером решения общественного здания в эклектическом стиле с использованием элементов ренессамного и классицистического стилей

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог): В 4-х т./ Гл. редкол.: Н.Л. Жариков (гл. ред.) и др. - К.: Будівельник, 1983-1986.

ОКРУЖНИЙ СУД

Кам'янець - Подільський окружний суд містився в будинку, спорудженому ще в 1892 році, на північній стороні теперішньої Радянської площі. (Вірменський ринок)
Багато будівель в цьому районі вже давно втратили свої первісні риси, і часом важко говорити про їхню стильову належність. Однак, майже кожна з них - свідок багатьох історичних подій, бо і площа ця - одна із древніх пам'яток.
Численні картографічні та літературні джерела свідчать, що до 1616 року тут знаходився палац католицького єпископа. Але частий і страшний гість середньовічних міст - пожежа - не пошкодував його. Довгий час це місце залишалося в руїнах.
У літку 1672 року на Кам'янець напали турецькі війська на чолі з султаном Магометом IV. Захопивши місто, султан призначbв своїм намісником Галіль-пашу, для якого на місці пожарища був зведений новий палац. Проте і доля цього будинку була недовготривалою.
Через 27 років за умовами Карловицького конгресу (1699 рік) Польщі повертались землі Поділля та правобережної України. Кам'янець-Подільський дістався полякам в убогому вигляді. Більшість архітектурних споруд було перетворено в руїни, садиби і будівлі розграбовані та спустошені. Не уцілів також і палац Галіль-паші.
Тільки на початку XVII століття місто почало потрохи забудовуватись, але занепад торгівлі і ремесла призвели до мізерного зростання населення, і тому впорядкування міста велось дуже повільно.
Минуло більше століття. І лише в 1805 році міська шляхта побудувала тут театр. Але який це був театр? Відомий поет К.М. Батюшков, перебуваючи з липня по грудень 1815 року при подільському губернаторі, графі Сен-Прі, в одному з листів до своєї тітки Є. О. Муравйової писав: "... Есть театр, посуди. те, каков он должен быть: когда идет дождь, то зрители вынимают зонтики, ветер свищет во всех углах и с прекрасными пьяными офицерами и скрипкою оркестра производит гармонию особого рода".
У 1856 році театр перевели до Вітряної брами, а на його місці було розпочате будівництво нового кам'яного будинку, який призначався для дворянського депутатського зібрання. До кінця 1861 року будинок був майже готовим, але внаслідок тодішніх подій будівництво його припинилось.
Згодом, після спорудження Новопланівського мосту, в Кам'янці розгорнулось інтенсивне будівництво міста. В той час і було закінчено зведення будинку, де і розмістився окружний суд. За своєю архітектурою будівля ця відобразила характерні риси життя Росії кінця XIX століття. В ній все великомасштабне і лаконічне. Задум її визначався, як визначались розпорядження царських чиновників, безапеляційно: pas і назавжди і в загальних рисах, не вникаючи в "дрібниці". В той час подібні будинки втілювали в собі непохитність державної поміщицько-дворянської влади.
Однак ця "непохитність" була порушена. 1917 року перемогла Лютнева буржуазно - демократична революція. В будинку окружного суду розмістились казарми 74 Ставропольського полку, який налічував понад 2 тисячі бійців. Під час Жовтневих подій цей полк відіграв вирішальну роль у роззброєнні і розгромі "батальйонів смерті", на які опиралося контрреволюційне командування.
Після остаточного встановлення Радянської влади 16 листопада 1920 року сюди знов повернувся окружний суд, але вже радянський. З 1929 року по 1936 тут розміщався міськвиконком. У післявоєнний час і нині - виробничий корпус швейної фабрики. Ця споруда кінця XIX століття оберігається законом. Незабаром діюче підприємство буде винесено за межі Старого міста, яке проголошено історико-архітектурним заповідником.

Папевська С. Окружний суд // Прапор Жовтня. - Кам.-Под., 1983. - 17 вересня.

Читайте ще статтю про будинок